Які уроки ми винесли з НМТ у 2025 році

Основну сесію НМТ у 2025 році супроводжувало чимало складнощів та емоційних обговорень у соцмережах, про які можна почитати тут. Украй виснажливим став досвід складання учнями 4-годинного тесту на наступний день після нічних обстрілів, коли діти приходили на НМТ, не поспавши й кількох годин. Чи зміниться підхід до форми й змісту тестування у 2026 році з урахуванням непростого цьогорічного досвіду?

Спікерка:

Тетяна Вакуленко,
директорка Українського центру оцінювання якості освіти, національна координаторка міжнародного дослідження PISA в Україні

Чому НМТ не переносять, якщо його дата збігається з нічними обстрілами?

— Якщо в Києві масовані обстріли вночі відбуваються 1–2 рази на тиждень, то на сході чи півдні України такі атаки ворога — щоденна реальність, на жаль. Ми не маємо змоги переносити всі дні оцінювання. Та й не впевнені, що самі вступники цього хотіли б, адже спілкуємось із ними і знаємо, що більшість проти переносів. Бо ситуація в нашій країні є невизначеною, як і наше майбутнє.

Проте ті вступники, які з поважної причини масованих обстрілів пропустили НМТ під час основної сесії, мають повне право пройти тест у межах додаткової сесії. Для цього вона й призначена.

Щоб скористатися такою можливістю, вступники протягом трьох наступних днів з дня оцінювання мають подати документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

НМТ і війна: чільні виклики

➡ Руйнування й пошкодження тимчасових екзаменаційних центрів

— Під час цьогорічної сесії НМТ сталися прикрі історії про руйнування закладів освіти, які були нашими тимчасовими екзаменаційними центрами, — розповіла під час брифінгу Тетяна Вакуленко. — Іноді це траплялося просто напередодні оцінювання, і тоді доводилося діяти блискавично й переводити вступників до інших локацій, щоб НМТ для них відбулося. У деяких ситуаціях оперативно вирішити проблему не вдалося, і ці вступники пройдуть оцінювання в межах додаткової сесії.

➡ Повітряні тривоги нон-стоп

Дуже часто НМТ супроводжують повітряні тривоги. На жаль, не в усіх регіонах України є достатня кількість укриттів, щоб усі вступники проходили тестування саме в облаштованих приміщеннях. Тому їм доводилося переходити в окремі укриття й перебувати там до завершення повітряної тривоги — це питання базової безпеки.

Також за час проведення НМТ 2025 сталися руйнування об’єктів, пов’язаних з електропостачанням або інтернет-мережею у тимчасових екзаменаційних центрах. Через це доводилося переривати оцінювання, затримувати вступників.

➡ Несподіванки під час проведення НМТ за кордоном

Ми проводимо НМТ не лише в Україні, а ще у 33 країнах світу. У кожній з них своя специфіка, і в деяких містах вступникам важко було знайти локацію проведення — онлайн-карти не спрацьовують.

➡ Великі труднощі з тим, щоб дістатися, у прифронтових містах

Ще одним грандіозним викликом для наших вступників стала потреба подорожувати до тимчасових екзаменаційних центрів. На жаль, ми не можемо проводити оцінювання в Херсонській, Донецькій, Луганській областях і частково в Харківській. Це означає, що вступникам з відповідних населених пунктів — а вони продовжують жити в цих непростих умовах — доводилося їхати 3, 4, а то й 5 годин, щоби пройти оцінювання.

«Обов’язкова математика на НМТ псує мені загальний бал! Може, заберете цей тест?»

Вельми поширена ситуація: абітурієнт збирається вступати на творчу спеціальність і вважає, що математика йому «точно не потрібна». Мовляв, псує загальний бал і через це начебто доводиться їхати вступати за кордоном, щоб бали за математику не враховували.

Ось як прокоментувала Тетяна Вакуленко цей закид до УЦОЯО, який можна часто почути від учнів та їхніх батьків:

— Украй дивно чути про те, що в межах вступу до закладу вищої освіти абітурієнту знання з певних предметів НЕ потрібні. На моє щире переконання, вища освіта та її концепти передбачають, що людина готова навчатися, пізнавати нове. Коли вступник говорить щось на кшталт «А це мені не потрібно, а це мене не цікавить», коли йдеться про фундаментальну, глобальну галузь, пов’язану з мисленням людини і здатністю відпрацьовувати певні алгоритми й виконувати певні дії — це викликає настороження і дисонанс.

Відповідаючи на частину про «псування загального бала», який негативно може вплинути на конкурсний — це не релевантно відносно творчих спеціальностей. Адже у відповідному порядку прийняття на навчання до закладу вищої освіти, до результатів НМТ застосовується коефіцієнт. І значення цього коефіцієнта залежить від спеціальності, на яку претендує вступник.

Якщо говоримо про творчі спеціальності — коефіцієнт, застосований до математики, є мінімальним. Питання лише в тому, щоб подолати пороговий бал. У цьогорічному оцінюванні пороговий бал — це 5 тестових балів із 32. При цьому завдання, які потрібно виконати, щоб отримати цей пороговий бал, — завдання 5-го, 6-го і 7-го класів.

На мій погляд, якщо вступники не здатні впоратися із завданнями 5–7-х класів, вочевидь варто зачекати з вищою освітою і надолужити шкільні програми. Бо тільки так вступник почуватиметься комфортно в закладі вищої освіти, де буде ціла низка навчальних предметів і доволі складні програми. А ще — багато завдань для самостійного опрацювання. І навички й уміння, пов’язані з математикою, дадуть якісно опанувати цю програму.

«Американець і британка завалили НМТ з англійської мови. Чому ж тоді наші учні мають усе це знати?»

Нещодавно в соцмережах обговорювали історію: буцімто американець і британка не змогли скласти тестування з англійської мови в Україні. Але чи існують ці люди насправді? І за яких умов вони тестували себе? Тетяна Вакуленко під час брифінгу прокоментувала і цей резонансний кейс:

— Це історія, яка тестує наше критичне мислення. Дійсно, немає ані підтвердження факту, що ці люди існують, ані інформації, за яких умов і за скільки часу вони проходили тест. У соцмережах є інформація про 20 хвилин замість однієї години, яка надається українським учням. Важливо розуміти й те, що тести з іноземної мови містять два розділи — читання і мовлення. Читання — це величезна частина цього тесту. Навіть якщо ви — носій мови, прочитати кілька текстів, які мають 500 і більше слів — неабияке навантаження. Інформацію з текстів треба утримувати в пам’яті, оперувати нею під час відповідей. Якісно це зробити за 15 хвилин навряд чи можна.

До того ж раджу звернутися до результатів оцінювання читацької грамотності українських учнів у межах тестування PISA. І саме читацька грамотність — один з найскладніших розділів цього дослідження для наших 15-річних підлітків. Чому? Читання з розумінням, здатність вибирати головне, відокремлювати судження від факту, вміння працювати з аналітичним текстом, обираючи інформацію з кількох фрагментів тексту — навички, які ми часто не можемо продемонструвати навіть у роботі з текстами рідною мовою.

Єдине, чого досягли цією історією автори — прорекламували свої репетиторські послуги на всю Україну.

«Минуло 4 роки! Чи не час змінити формат НМТ?»

Будь-яка модель оцінювання не є ідеальною. Не існує ідеальних масових моделей. Як кажуть англійською: «All models are wrong, but some are useful» — усі моделі недосконалі, але деякі можуть бути корисними.

Ми в УЦОЯО готові до змін та аналізу критичних зауважень, які продовжують надходити до нас. Але ось що важливо розуміти: запровадження будь-яких новацій чи зміна поточної моделі можуть ускладнити умови для вступників.

Одне з найчастіших зауважень до УЦОЯО — тривалість оцінювання: чотири години з перервою. Вступникові доводиться сконцентровано, напружено працювати, і вже на останній годині тесту він може втрачати концентрацію, виникає ефект «туману». Ми це розуміємо. Це серйозне навантаження, і воно справді може вплинути на результати другого блоку.

Але якщо ухвалити рішення про проведення оцінювання у дві зміни (це технічно можливо), тоді потрібно чесно зізнатися: вступники з Херсонської, Донецької, Луганської областей, або ті, хто приїжджає з-за кордону чи з віддалених населених пунктів, можуть фізично не мати змоги прибути двічі. І тоді те навантаження, яке нині є в межах одного дня, може розтягнутися на два з усіма супутніми ризиками: повітряні тривоги, перебої з транспортуванням, психологічне виснаження. А якщо з якихось причин не вдасться реалізувати оцінювання в основній сесії або вступник не зможе взяти в ній участь, це означає ще й участь у додатковій сесії. Це вже чотири дні викликів.

Ми готові міркувати над змінами, але тут важливо уявити ваги: на одній шальці — зручність окремого вступника, на другій — можливість участі для тисяч інших, які живуть у надскладних умовах війни.

«Чому досі відбуваються витоки і зливи завдань з НМТ?»

Починаючи з 2025 року діє нове правило: одразу після тестування забираємо чернетки. Це означає, що учасники втрачають можливість переписувати повністю умови завдань, що є великим потенціалом для їх подальшого поширення.

Але це не завжди працює ідеально. Ми спостерігаємо ситуації, коли деякі учасники просять велику кількість чернеток, і одну з них їм вдається приховати. Саме такі випадки найчастіше стають джерелом витоків завдань у мережу.

Особливо це помітно в частині з історії України, де завдання мають комплексний характер і містять об’ємні текстові фрагменти, картографічний матеріал, візуальні джерела. Коли ці завдання з’являються онлайн, вони часто подані в такому вигляді, що ми їх навіть не одразу впізнаємо. Іноді доводиться буквально «розшифровувати», що це за завдання і що мав на увазі його автор, — настільки перекрученим виглядає варіант, що поширився в інтернеті.

Що ми із цим робимо?

  • Забираємо чернетки після тестування — це обмежує можливості для переписування.
  • Не публікуємо всі добірки завдань.

І ось чому: у межах НМТ ми розробляємо понад 20 унікальних добірок з кожного навчального предмета. Це місяці роботи команди.

Кожне завдання — цінне, воно пройшло відбір, експертизу, апробацію. І ми розраховуємо на його повторне використання. Тому повне відкриття всіх варіантів призведе до втрати унікального контенту, який важко відновити в короткі строки.

Для цьогорічних учасників оцінювання це, можливо, не має безпосереднього значення, але для системи загалом — критично важливо зберігати баланс між прозорістю та безпекою контенту.

Про повтори завдань, чернетки і чесну підготовку

Іноді можна почути: «А хіба в тестах не повторюються завдання з попередніх років?» Так, до 20% тестових завдань можуть бути взяті з попередніх років. І це абсолютно свідоме рішення з нашого боку.

Чому ми це робимо?

По-перше, це інструмент для порівняння складності різних тестових добірок. Коли ми додаємо завдання з відомими характеристиками, ми краще бачимо, наскільки складним чи легким є новий тест — це забезпечує справедливість результатів.

По-друге, це мотивація для вступників, які готуються цілеспрямовано. Якщо хтось сумлінно вирішує завдання минулих років, вивчає типові помилки й працює над собою — ми хочемо, щоб ці зусилля мали сенс. Тоді якщо такому вступнику трапиться схоже завдання — він це заслужив своєю підготовкою.

Як УЦОЯО реагуватиме на ризики зливів у 2026 році

Чернетки забиратимемо і надалі. Це працює — і ми вже бачимо результат: майже повна відсутність цифрових витоків у 2025 році.

Лише на початку першої сесії були зафіксовані поодинокі спроби сфотографувати екран. Усі випадки були миттєво виявлені, результати — анульовані, вступ до ЗВО для цих учасників цього року неможливий.

Ми не повторюємо ті самі завдання в межах одного року. І пояснюємо вступникам: витягти на тестуванні завдання, які вже «злили в мережу», просто неможливо. База якісних, перевірених, змістовних тестових матеріалів — достатньо велика, щоб підготувати унікальні добірки без ризику повтору.

Головне, що ми радимо кожному учаснику: готуйтеся, а не шукайте шпаргалки. Це справді працює.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *