Яким був 2024 рік в освіті: 12 найважливіших подій

Позаду майже три роки широкомасштабної війни, і 2024 став ще одним роком випробувань і великих змін для української освіти. Вчителі працюють в екстремальних умовах, на ТОТ і поблизу лінії зіткнення. Але попри неосяжні для стороннього ока труднощі продовжують нести світло та усмішки у свої класи, креативлять і творять новітню історію освіти. Розповідаємо про значущі події 2024 року в освітній сфері України — від грандіозної кількості змін у законодавстві до повернення премії для педагогів Global Teacher Prize Ukraine та презентації першого масштабного дослідження вчительства.

Реформування старшої школи у 2027 році

🔸 12 років на шкільну освіту

Невдовзі вся старша школа в державі має стати трирічною та профільною. З 1 вересня 2027 року в Україні запрацює «Профільна»: реформа старшої школи. На практиці це означає, що після звершення 9-го класу учні зможуть вступити до академічних ліцеїв та самостійно обрати профіль навчання. А також зосередитися на вивченні предметів, необхідних для здобуття фаху.

Пілотування реформи по всій Україні почнеться у 2025 році.

Учні старшої профільної школи вивчатимуть 7 обовʼязкових дисциплін: українська мова, література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура і захист України.

Навчання стане 12-річним. Міжнародна практика свідчить, що якісне опанування програми старшокласниками займає не менш ніж три роки. 10-й клас — адаптаційний: протягом цього навчального року учні мають визначитися із профілем навчання та завершити загальну підготовку. А вже в 11-му та 12-му класах учнівська молодь поглиблено вивчатиме профільні предмети чи інтегровані курси й дисципліни, які обиратиме самостійно.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Старша профільна школа: відповіді на найгостріші запитання реформи

🔸 У яких навчальних закладах учні зможуть навчатися після 9-го класу?

🏫 Академічні ліцеї

  • Готуватимуть учнів до вступу у ЗВО у 10–12-х класах.
  • В одному ліцеї буде кілька профілів навчання на вибір.
  • Предмети можна обирати незалежно від профілю — наприклад, поєднувати фізику та філологію, історію та хімію.

🏫 Заклади професійної (професійно-технічної) / фахової передвищої освіти

  • Тут учні зможуть здобути бажану професію, отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту та швидше вийти на ринок праці.
  • Предмети можна обирати серед тих, що пов’язані з майбутньою професією.

Перше масштабне дослідження вчительства

Освіторія провела масштабне дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», яке тривало понад рік. Результати дослідження приголомшують.

  • Учителів дедалі менше. Найзначніших втрат учительський склад зазнав із початком повномасштабного вторгнення: за цей час він скоротився на 12%, тобто майже на 40 тисяч педагогів.
  • Результати показали, що понад 40% учителів налаштовані піти з професії до 2030 року. Менш ніж половина вчителів задоволені своєю роботою.
  • Лише 20% педагогів задоволені тим, якою мірою суспільство цінує їхню працю. Рівнем заробітної плати задоволені мізерні 12% педагогів.
  • Окрім того, учительський склад поступово стає старшим. Середній вік українських педагогів, за результатами опитування, — 45 років, а понад 30% учительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. За останні 5 років кількість молодих учителів до 30 зменшилась у 1,6 раза. Це майже 15 тисяч молодих педагогів, яких ми не змогли замінити.
  • До 2030 року прогнозований брак учителів становитиме, імовірно, 108 тисяч. Разом із тим, в Україні наявний потенціал для поповнення вчительських лав, а у звіті є чимало рекомендацій, як із ним працювати.

«Вчителі України: кадровий потенціал»

Трансформація дошкілля:
кардинальні зміни вперше за 23 роки

Закон про дошкільну освіту Верховна Рада ухвалила в червні 2024, і ось що він пропонує.

  • Збереження та зміцнення здоров’я дітей. На законодавчому рівні запроваджено термін «здорове освітнє середовище». Дітей залучатимуть до фізичної культури, вчитимуть базових правил особистої гігієни та здорового харчування. Нарешті буде змога надати дошкільнятам психологічний супровід. Ще один акцент — на можливості отримання дітьми якісної домедичної допомоги.
  • Безпековий фактор. У кожному дитячому садку має бути обладнане укриття.
  • Доступність дошкільної освіти. Сюди входить і принцип «гроші ходять за дитиною», і близькість дитсадка до місця проживання дитини, і розширення мережі та форм дитячих садочків, і різні можливості для створення дитсадків, і інклюзія.
  • Акцент на якісному змісті освіти: програми, посібники, методики, технології.
  • Дошкільну освіту діти в обов’язковому порядку здобуватимуть з 5 років.
  • Вихователям дадуть більше академічної свободи.
  • Формування ціннісної платформи. Ідеться про те, щоб прививати дітям шанобливе ставлення до культури українського народу, вміння турбуватися про себе, розвивати емоційний інтелект.

    Запрацював потужний Тренінговий центр для вчителів

    У вирі випробувань і нестабільності вчителі стали незламним компасом для дітей, даруючи їм опору та впевненість через знання. Тренінговий центр із найдосвідченішими українськими та закордонними експертами та можливістю відвідувати найрізноманітніші тренінги в офлайн- та онлайн-форматах — саме той проєкт Освіторії, що став острівцем ресурсів, мотивації та посилення віри в себе для педагогів.

    Протягом 2024 року в 44 подіях Тренінгового центру взяли участь 10 527 освітян, а до розробки подій Освіторія залучила понад 330 експертів у 9 галузевих напрямках. Тож обов’язково приєднуйтесь до нас у 2025 році!

    Тренінговий центр Освіторії

    Комплексна політика «Школа офлайн»

    Нині онлайн навчаються близько 600 тисяч дітей в Україні та ще майже 400 тисяч — за кордоном. Ключовою причиною падіння якості освіти та поглиблення освітніх втрат МОН вважає саме дистанційну освіту. Тому озвучили мету: повернути 300 тисяч українських учнів до очного навчання там, де наразі сприятлива безпекова ситуація.

    Зміни, які пропонує комплексна політика «Школа офлайн», школи зобов’язані запровадити з вересня 2025 року. Частина областей уже з 2024 року втілюють окремі інструменти цієї політики.

    🔸 Батьки-ВПО з 1 вересня 2025 року мають перевести дитину у школу за місцем проживання. Тим не менш, у дитини навіть у такому випадку залишається право дистанційного навчання, зокрема якщо:

    • у закладі освіти немає вільних місць;
    • школа не обладнана укриттям.

    🔸Вводиться формат здобуття освіти «педагогічний патронаж» для дітей шести категорій. Нова категорія — діти з ТОТ. За вчителем закріплюється дитина, він складає для неї індивідуальний навчальний план і графік. Для дітей на ТОТ навчання відбуватиметься онлайн. Важливо: педагогу нараховується навантаження за кожну закріплену на патронажі дитину.

    🔸 Запровадження інструменту «Кадровий резерв учителів».

    Повернення року:
    премія Global Teacher Prize Ukraine

    У 2024 році вперше за роки широкомасштабної війни найпопулярніша світова премія для вчителів повернулася до звичного формату в Україні — з червоним хідником для освітян та нагородженням найкращих учителів у прямому етері.

    За останні роки національна премія Global Teacher Prize Ukraine стала справжньою опорою для освітянської спільноти нашої країни — це наш спосіб підвищувати престиж професії педагога в Україні та голосно говорити: #ВчителіВажливі. Також ця премія — про повагу до вчителів і визнання їхньої праці в умовах численних викликів.

    Освітянський «Оскар» у 2024 році здобула вчителька початкових класів Леся Павлюк, і ви можете прочитати велике інтерв’ю із переможницею тут.

    Премія Global Teacher Prize Ukraine надає ресурси для реалізації освітніх проєктів, які покращують освіту в громадах та регіонах країни. Максим Гвоздецький у 2024 році записав освітній серіал «Фізика в реальному житті». Вікторія Душина здійснила свою мрію, створивши розвивально-ресурсний осередок у дитячому садочку Харкова. Юрій Гайдученко, викладач зарубіжної літератури, української мови та літератури, заснував ГО і допомагає колегам, які служать у Збройних Силах України. А Паул Пшенічка, переможець 2017 року, став першим учителем, який виступив із трибуни Верховної Ради, наголошуючи, що витрати на освіту — це інвестиції в майбутнє.

    Предмет «Захист України» викладають по-новому

    Ідеться про початкову військову підготовку для учнів та учениць 10–11-х класів. Мета курсу — пояснити дитині, що таке сучасна війна, як працюють Сили безпеки та оборони, як швидко й правильно надати першу допомогу пораненим.

    Що зміниться?

    🔸 Виключно повна ставка для вчителів «Захисту України».

    🔸 У новій програмі «Захисту України» — 10 модулів. Вони охоплюють теми:

    • домедична допомога з елементами тактичної медицини;
    • військові технології;
    • зв’язок на полі бою;
    • топографія і тактика: базові знання.

    🔸 Багатоступенева система навчання: частину модулів «Захисту України» викладатимуть представники військових ліцеїв та інших освітніх закладів.

    🔸 «Захист України» — обов’язковий предмет для всіх профілів. Але кожен модуль можна поглиблювати і робити з нього окремий курс.

    🔸 Тренінговий формат освітнього процесу в осередках. Це означає, що всі уроки за місяць — 8 академічних годин — накопичуються, а потім діти приїжджають в осередок та навчаються там цілий день із перервами.

    🔸 В осередок приїжджатимуть діти не з одного класу, а 10-ті чи 11-ті класи школи. Теоретичні заняття учні слухатимуть разом, а на практичних об’єднуватимуться у групи по 10–15 осіб.

    🔸 Однакове викладання предмета без поділу на дівчат і хлопців.

    Початок втілення Національної стратегії розвитку
    інклюзивного навчання

    Щоб зробити інклюзивне навчання повноцінним, освітяни та вчені розробили план дій на найближчі три роки, а також стратегічні, операційні цілі та шляхи реалізації на шість років наперед.

    Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання ставить за мету зробити школи фізично доступними для користувачів крісел колісних. В ідеалі це не лише пандуси, а й шкільні автобуси з підіймачами, і ліфти.

    Ось що планується виконати за 2025 та 2026 роки:

    • забезпечити школи необхідними додатковими фінансовими, людськими, матеріальними ресурсами;
    • вдосконалити базу даних про дітей з ООП;
    • системно забезпечити доступність шкіл;
    • розробити та впровадити програми підвищення кваліфікації вчителів з інклюзії;
    • кадровий потенціал спецшкіл буде в центрі уваги.

    Що планується втілити до 2029 року:

    • вдосконалити програми перепідготовки за робітничими професіями для осіб з ООП, у тому числі ветеранів війни;
    • ввести систему «Гроші ходять за дитиною»;
    • збільшити кількість територіальних громад, які мають інклюзивно-ресурсні центри;
    • надавати сім’ям дітей з ризиком набуття ООП ранню підтримку.

    Пряме включення
    у клас: як зміниться інклюзія найближчими роками

    Реформуванню історичної освіти — бути

    Створення Концептуальних засад реформування історичної освіти в школах не на жарт розбурхало освітянську спільноту та підняло хвилю найжвавіших дискусій — мовляв, предмет «Історія України» хочуть знищити. Ідеться про документ, який визначає шляхи подальшого реформування історичної освіти. І поки що він не вносить жодних змін у чинні накази МОН, модельні навчальні програми й підручники, а лише окреслює напрям реформування.

    Що ж пропонує змінити Концепція у викладанні історії? Передусім ідеться про формування загальноосвітнього україноцентричного курсу історії з позицій викликів сучасності. Точної назви ще немає, як варіант — «Історія: Україна та світ». Мета — відмовитися від неузгодженого представлення історії, коли учні, вивчаючи дотичні теми на різних предметах, не розуміють взаємозвʼязків і сутності історичних подій, явищ, процесів.

    І найголовніше — годин на вивчення історії України менше не стане. Український компонент у курсі становитиме щонайменше 2/3 усього навчального змісту. Також передбачено вивчення додаткових поглиблених курсів історії України в старшій школі.

    Попри війну у Львові зібралися «Вчителі майбутнього»

    Попри накопичену втому протягом років війни понад 2500 освітян з усіх куточків України відвідали осередок натхнення — фестиваль «Вчителі майбутнього».

    Під час події відзнаку Освіторія.Медіа Award отримали ініціативи, які підтримують сталість і розвиток української освіти в найскладніших умовах війни:

    • «Учитель іде в ЗСУ»,
    • Проєкт «Поруч»,
    • Освітні центри «Вулик»,
    • Серія мультиків «Нескорені міста»,
    • Освітній суп («Навчай для України»),
    • Освітній канал «Укрліт».

    Коли під час однієї з подій фестивалю у вчителя-військового Володимира Алєксєєва запитали, чи повернуться бійці до педагогічної професії після війни, педагог у пікселі озвучив надважливу річ:

    — Питання не в тому, чи повернуться військові до вчителювання чи своїх цивільних професій. Питання в тому, чи приймете ви нас із війни. Бо ми всі дуже змінилися: я не пережив окупацію, але я переживаю постійні обстріли. Ми маємо різний досвід, але будемо спільно вчитися приймати одне одного.

    Школи почали проводити «Уроки щастя»

    У 2024 році в школах України стартував новий курс із соціально-емоційного навчання «Уроки щастя» у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Мета курсу — розкрити знання і навички, без яких неможливе щасливе, змістовне, плідне життя. А ще він має сприяти зміні парадигми зі страждань, спричинених війною, на відновлення.

    Ось які знання та навички розвиватиме курс:

    • уміння будувати стосунки: щастя процвітає у стосунках і стійкість залежить від стосунків;
    • творчість і вміння бути творцем свого життя;
    • «людинознавство» — розуміння того, що означає бути людиною;
    • уміння любити, співчувати, жити в гідності і правді, бути вільним, справжнім;
    • цінності: як важливо знати сенси життя;
    • емоційна компетентність: важливість емпатії та емоційного інтелекту, щоб розуміти емоційні потреби, почуття свої та інших;
    • ментальне здоров’я: розуміння як піклуватися про нього.

    Знайдіть час для щастя на кожному уроці: лайфхаки від Петра Сітека

    Оцінювання по-новому

    Держстандарт у 2022–2024 роках уже був новий, а критерії оцінювання для 7–9-х класів залишалися 13-річної давнини. Нові критерії оцінювання для всієї базової школи містяться нині в наказі МОН № 1093 від 2 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

    Головна новація — вчителі оцінюватимуть не «пройдену тему», а те, яких результатів учень досяг під час вивчення цієї теми чи розділу. Тобто, у Петрика чи Соломії більше не може бути стільки-то балів «за вірші Ліни Костенко» чи «за ознаки рівності трикутників». Бали мають бути за те, наскільки підвищилася компетентність учня.

    Повний опис очікувань на кожен бал читайте тут.

    Поділитися цією статтею

    Источник: www.osvitoria.media

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *