Зображення: depositphotos.com
Як допомогти адаптуватися в класі ліворукому учневі? За статистикою, кожна восьма дитина пише не так, як решта однолітків. Які проблеми можуть виникнути на початку занять, посередині першого року навчання, після початкової школи? Психолог Марина Бабушкіна пояснює, як такий учень почувається у школі та вдома.
Звідки взялися упередження
Футурологи кажуть, що у світі йде великий попит на образне мислення, адже воно допомагає у сфері IT, дає змогу креативно глянути на знайомі речі, найкраще пристосоване до розв’язання мультизадач. А образне мислення означає інший зв’язок півкуль головного мозку, а відтак тісно пов’язане з ліворукістю. Недарма дослідження Американської спілки психотерапевтів довело: серед студентів найбільше ліворуких на факультетах образотворчого мистецтва, дизайну. Кажуть, що за п’ятдесят років половину населення становитимуть люди з основною лівою рукою. Але допоки вони все ще страждають від наслідків упередженого підходу до них.
З самого початку негатив був пов’язаний з релігійними переконаннями, що ліва сторона — це сторона зла. Це відбилося навіть у назвах у різних мовах, у прислів’ях, фразеологізмах (у нього обидві руки ліві, піти наліво, лівий дохід). У Давньому Римі словом dexter позначали добро та правий бік, а словом sinister — зло та лівий бік. Нині в англійській мові sinister — це зловісний, і є навіть такий популярний фільм жахів. У Франції, Ірландії, Німеччині, Норвегії лівий крім сторони, що відповідає стандартному розташуванню серця у людському тілі, означає також хитрий, незграбний, неправильний. У стародавні часи доторкнутися до когось лівою рукою з незрозумілою метою (наприклад, погладити чужу дитину чи тварину) означало чаклування, за яке можна було втратити життя. У першій половині 20 сторіччя ліворукі люди не мали права свідчити у суді.
Чому так? Метафору протистояння добра та зла хотіли прив’язати до чогось матеріального. А праве та ліве — найбільш очевидна опозиція. І, звісно ж, руку, якою користується більшість, наприклад, під час молитов визнали символом добра, а протилежну зла.
Навіщо вчителі перенавчали
Донині в Африці, Індії, Китаї ліворуким дітям можуть навіть травмувати неправильну кінцівку, аби вони їли, писали та тримали інструменти так само як усі. Ці злочини не так вже й далеко пішли від тих методів, яким переучували шульг у всьому світі: прив’язували ліву руку, били лінійкою, мастили гірчицею. У ті часи батьки не уявляли, як дитина житиме, адже жодних речей для ліворуких не існувало. І як отримати освіту? Писати чорнилами лівою рукою нереально, адже розмазуєш написане. Але у 1960-70-ті роки у США, Канаді, країнах Європи переучування піддавалося критиці, і вчителі та батьки відмовилися від нього.
В Україні така проблема залишалася довше. У 1920-40 роки у СРСР ліворуких офіційно ділили на дві категорії: дегенератів (слово вживалося не як лайка, а як спадкова хвороба, які нібито погіршується з кожним поколінням), яких навіть не радили виховувати у звичайних школах, незалежно від розвитку інтелекту, та на жертв недбалості батьків, які пропустили момент у 3-4 роки, коли дитина нібито випадково вподобала не ту руку. Звісно, родини ладні були визнати хиби у вихованні та завзято перенавчати дитину, тільки б її не визнали хворою. Пізніше ця небезпека зникла, але залишилася вимога «бути як всі». Першим, хто у СРСР боровся за права ліворуких дітей, був відомий український психіатр Анатолій Чуприков. Його дослідження того, що насильницьке переучування ліворуких дітей завдає психологічну травму опублікували на початку 1980-х. Це викликало опір та навіть обурення. Мовляв, навіщо плодити «білих ворон»? Хай живуть, як усі. Знову й знову доводилося робити дослідження та доводити: здавалося б, звичайна вимога тримати ручку у правій руці обертається для ліворуких дітей, особливо чутливих, вразливих за природою, не тільки нервовими розладами, комплексом неповноцінності, а ще й уповільненням росту, втратою апетиту та життєвих сил.
Зробити комфортним простір нелегко
Завдяки цьому у 1986 році було законодавчо зафіксовано, що шульги потребують особливого підходу, а не перенавчання. З того часу два покоління людей зросли такими, як їм природно. Втім, на цьому індивідуальний підхід у більшості шкіл завершується. Але відсутність заборон — далеко не все, що потрібно таким учням. Дверні ручки, комп’ютерні мишки, ножиці, блискавиці, ґудзики на штанах хлопчиків, на внутрішніх кишенях — все це незручно для тих, у кого ліва рука — ведуча. А як писати правильно? Адже учні чують, що світло має падати з лівого боку, літери не повинні нахилятися, а все це не вдається. Рука перекриває рядок, якщо виводити літери без відриву від паперу. У такому разі зручніше сидіти боком, піднявши плече, що призводить до неправильної постави.
Можливо, у майбутньому створюватимуть зручні для ліворуких людей робочі зони в офісах. Та навчати дітей все одно доведеться разом, адже концепція інклюзії у широкому сенсі означає не лише включення до класів дітей з різноманітними нозологіями, а й прийняття і душевне збагачення тим, наскільки ми всі різні: національності, зовнішність, провідна рука.
По-перше, такі діти потребують в ідеалі комфортного для них середовища: парти, додаткове освітлення, ручки, ножиці, прописи. По-друге, у лівші образне мислення, а це означає, що його психологічна та інтелектуальна діяльність дещо інші, ніж у решти дітей.
Ліворукі діти потребують особливого підходу при вступі до школи, інакше їхня адаптація буде значно важча, ніж в однолітків. Їм потрібна додаткова увага та допомога вчителів.
via GIPHY
Сім способів підтримати учнів-шульг
У п’ятому класі, при переході до базової школи, ліворукі діти знову потребують посиленою уваги. Варто зважати на те, що їхня адаптація триватиме довше і може бути ще важчою, ніж у першому класі. Адже доводиться переходити не лише від одного до іншого виду діяльності, а ще й перемикатися на різних вчителів, переходити до інших кабінетів. Вже саме це спричиняє мікрострес для лівшей. Додатковий відпочинок, відсутність жорстких вимог та доброзичливе ставлення приведе до того, що через 2-4 місяці школяр почуватиметься впевненіше.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media