Підлітки краще сприймають нових вчителів, які розуміють їхні інтереси — гарвардське дослідження

Коли спілкування стає ефективним? Як і чому незнайомці нам подобаються? Гарвардські вчені провели метадослідження щодо цього і радять дізнатися про висновки всім, хто працює з людьми, у тому числі освітянам. Аби сподобатися, є прості та відтепер підтверджені наукою секретики: наприклад, менше говорити, більше запитувати. Але у випадку тривалого спілкування пріоритети змінюються.

Чому люблять схожих на себе людей

Американські вчені з Університету Північної Кароліни та Гарвардського університету під керівництвом Метью Монтої дослідили понад 460 ситуацій першого спілкування між незнайомцями. Сто людей зустрічалися особисто, а решта — контактували онлайн. Учасникам експерименту призначали випадкову особу, з якою слід поговорити протягом 15 хвилин. Потім з’ясовували, наскільки кожен з добровольців сподобався іншому, чи є бажання побачити його знову. Якщо зустрічалися представники протилежної статі, окремо досліджували романтичне сприйняття (сподобався як чоловік, як жінка) та загальну привабливість (як особистість). На основі другого варіанта і виводили поради щодо того, як сподобатися людям під час першого знайомства. До того ж вчені дослідили всі роботи на цю тему, які були проведені за останні пів століття.

Вчорашнім студентам варто бути собою

Тепер зрозуміло: якщо до школи приходить учитель, який щойно завершив університет, його молодість вже викликає симпатію учнів. Звісно, не треба схилятися до панібратства. Але інстинктивна спроба вчорашнього студента відсторонитися від учнів, сховатися за маскою поважного вчителя, якому невідомо скільки років, знижує довіру до нього школярів.

А якщо до класу просто приходить новий учитель, уже давно не новачок у школі? Тоді довіру дітей може викликати будь-яке знання їхніх реалій: модної нині музики, серіалів, фільмів, жартів, сленгу тощо. Звісно, немає потреби говорити молодіжною мовою. Утім, якщо педагог влучно вставить кілька слів  — жартома чи з поясненням, що так підлітки нині кажуть, це додасть йому балів.

Не плутати ім’я та забути слово «ні»

Елементарні моменти у спілкуванні посилювали удавану схожість, навіть якщо її взагалі не було. Так ставалося, якщо незнайомець щиро усміхався, підтримував зоровий контакт, не перебивав, не завершував фраз за співрозмовника, правильно називав його на ім’я та майже не вживав слово «ні» (йдеться не про заборони, саме це слово на першій зустрічі, особливо часто повторюване, заважає асоціювати людину із собою). Поради без запиту на них, лекторська манера говорити теж руйнують зв’язок між людьми. А це ж те, до чого в усьому світі схильні чимало вчителів, адже вважають частиною роботи. Утім, парадокс: навіть із чудовим лектором, якого хочеться слухати, немає бажання спілкуватися. Тож доводиться жертвувати чи однією, чи іншою частиною роботи. Можливо, на перших порах краще розповідати матеріал у, так би мовити, більш повсякденній манері, і взагалі робити акцент на проєктну діяльність, практичну роботу учнів, а не на лекції?

Ті вчителі, які вважають, що не варто завойовувати дешеву популярність або наслідувати молодь, теж мають рацію, як довели дослідження. Під час перших контактів фактор подібності дає значний ефект для привабливості людини. Через короткий час спілкування (у кілька тижнів) він знижується вдвічі. А якщо оцінюють ділові стосунки, які тривають понад рік, привабливість людини залежить від її подібності до нас у 600 разів менше, ніж під час знайомства, тобто такої тенденції майже немає. Навпаки, що більше нового може дати партнер, що краще він прикриває наші слабкі місця, допомагає самореалізуватися та зростати професійно (або в пізнанні певної шкільної дисципліни у випадку учня), то більше поваги викликає. Цінується вже інакшість, а не схожість.

Питання про себе подобаються завжди

Ще один висновок гарвардських учених: на всіх етапах спілкування люди вважають приємнішими тих, хто ставить більше запитань, особливо про них самих та про те, що вони сказали. Такий ефект був під час спілкування і онлайн, і особистого. Три дослідження довели міцний і послідовний зв’язок між питаннями та симпатіями. Коли одній і тій самій людині експериментатори дають завдання більше запитувати, її привабливість в очах інших значно зростає, її починають сприймати як чуйну та зацікавлену в інших. Перевірка довела, що такого незнайомця або вже постійного учасника спілкування люди сприймають як турботливого, уважного слухача і такого, що їх розуміє.

Цікаво також, що ніхто з добровольців не передбачав, що питання здатні посилити міжособистісну симпатію, мають такі стійкі та корисні наслідки. Під час першого контакту люди зазвичай зосереджуються на тому, як подати себе, що про себе розповісти, але це не є важливим фактором стосунків, як довели вчені.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *