Будучи фізиком (за базовою освітою), він увійшов до історії світової та вітчизняної науки як видатний вчений-економіст кінця XIX – початку XX століття. При цьому, за словами сучасників, він зумів підняти економічну науку до рівня теоретичної фізики. Ще, як повідомляє Мій Київ, його можна назвати першим міністром фінансів України.
Навчався з Олександром Ульяновим
Михайло здобув середню освіту у 2-й харківській гімназії, після чого вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Зазначимо, що його однокурсником та другом був Олександр Ульянов, який був старшим братом Володимира Ульянова (Леніна).
Пройшло три роки, і через свою участь у студентській антиурядовій демонстрації його відрахували зі старого університету та вислали до України. Майстерно відновивши вищу освіту в Харківському університеті, в 1888 році він отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук. Через два роки він екстерном успішно склав іспити за повний курс юридичного факультету.
По поверненню з наукового відрядження до Великобританії, він приєднався до Московського університету, де отримав ступінь магістра в галузі політичної економії та статистики. Для досягнення цього успішно захистив наукову роботу на тему “Промислові кризи в сучасній Англії: їхні причини та вплив на народне життя”, яка внесла значний внесок у розвиток теорії промислових циклів. Згодом ця робота була опублікована у формі монографії та перекладена на французьку та німецьку мови.
Був одним із засновників «Іскри»
В 1900 Михайло Іванович Туган-Барановський прийняв участь у Псковській нараді, де тоді зустрілися лідери різних течій соціал-демократії, щоб обговорити плани на випуск видання, яке у майбутньому отримало назву «Іскра».
Можна відзначити дуже важливий момент, що Михайло Туган-Барановський був одним із співзасновників групи “Іскра”, разом з Володимиром Ульяновим (Леніним), Юлієм Мартовим, Олександром Потресовим і Петром Струве. Проте, пізніше їхні шляхи поділилися. Володимира Ульянова (Леніна) цікавила революція та політична партія, в той час як Михайло Туган-Барановський став більше орієнтуватися на наукову діяльність.
Але вже у березні 1901 року його знову вислали в Україну через його участь в антиурядових заходах. Чотири роки вчений провів у Лохвиці на Полтавщині, де він зосередився на вчених дослідженнях та наукових роботах.
Причетний до заснування Української академії наук
З початком Української революції навесні 1917 р. Михайло Туган-Барановський активно долучився до відродження української державності. Він переїхав до Києва, де одержав посаду генерального секретаря фінансових справ Української Центральної Ради. Тобто став одним із перших міністрів фінансів України у XX столітті.
Він став деканом факультету юриспруденції в новому Українському державному університеті у Києві. При цьому він був ініціатором та очолив створення Інституту з дослідження економічної ситуації та національної економіки, а також Демографічного інституту. Він також був одним із засновників Української академії наук і очолив відділ соціальних наук в її структурі. На запитання російських колег, які не розуміли його активної участі у процесі відродження України, він відповідав: “Але ж я не росіянин! Я наполовину українець і наполовину татарин!”
Проте життя видатного вченого було трагічно перерване. У початку 1919 року його запросили приєднатися до дипломатичної місії Української Народної Республіки, яка вирушала на Версальську мирну конференцію.
Кілька днів перед від’їздом до Парижа його відвідав його брат Микола, який раніше працював вищим чиновником в Міністерстві транспорту та зв’язку та підтримував білогвардійські сили, що було не відповідно до поглядів Михайла Івановича. Микола попросив його доставити до Парижа пакет із заощадженими коштами, призначеними на несподівані витрати.
Проте, приховуючи пакет, Михайло Туган-Барановський виявив, що після грошей у ньому також містилися секретні документи Північної армії. Це вразило його настільки, що він відчув недобре із своїм серцем. Кілька днів пізніше його станок покращився, і він виїхав поїздом з Києва до Одеси, де планував взяти корабель до Франції.
Але 21 січня, наступного дня після свого 54-го дня народження, Михайло Іванович Туган-Барановський помер від серцевого нападу прямо на поїзді на станції Затишшя (зараз Захарівський район Одеської області). Поховали його на Старому християнському кладовищі Одеси, яке було знищено у 1930-х роках.
