Домой Статті Не карайте читанням: як заохотити дітей до книжок?

Не карайте читанням: як заохотити дітей до книжок?

57
0

Сучасні люди читають більше, ніж будь-коли раніше, просто це не книжки. За даними американських досліджень, щороку ми на 117 % збільшуємо час, проведений у гаджеті. Проте гортання стрічки у соцмережі не має нічого спільного із користю від прочитаного роману. Під час цьогорічного Львівського міжнародного Book Forum «Освіторія» зібрала чотирьох експертів поговорити про те, чим корисне читання для нашого мозку, та як заохотити дітей до читання книжок. Пропонуємо найпрактичніші поради психологів, книгознавців та письменників. Модерувала дискусію «Читання як здоровий спосіб життя» шеф-редакторка Osvitoria.Media Олена Павлова.

Катерина Гольцберг, сімейний психолог

Чим корисне читання?

Нейронні зв’язки — найважливіше, що відбувається у нашому мозку. Саме під час читання вони розвиваються швидше і стають щільнішими. Дослідження доводять: під час читання людина має ті самі емоції, які могла б відчути, якби справді пережила описаний досвід. Коли читаємо, перед очима постають картини того, що відбувається із головним героєм: ми переймаємося його проблемами, передбачаємо, що може з ним трапитись. Ніщо інше так добре не розвиває емоційний інтелект дитини і дорослого, як читання художньої літератури. Книжка чи роман, де є зав’язка, кульмінація і розв’язка, тренує нашу здатність прогнозувати. Коли ж ми читаємо лише короткі повідомлення чи пости в соцмережі, ми сприймаємо усю історію одразу, ніби скануємо текст по діагоналі — таке читання не є усвідомленим.

Як заохотити дітей до читання?

Як психолог часто стикаюся із тим, що читанням карають: от прочитаєш, тоді підеш гуляти. Або інший приклад батьки кажуть дитині: сиди тихо, не рухайся, і слухай, як я тобі читаю. Хіба це буде приносити задоволення? Я раджу спершу батькам сідати і читати вголос, а діти поступово зберуться навколо слухати. І хай вони у цей час граються, почуваються вільно. Інше цікаве дослідження доводить, що образи в уяві людини виникають і коли вона читає очима, і коли слухає, тому щоб привчити до читання можна домовлятися із дітьми, що вони слухатимуть книжки. Проте не всі люди добре сприймають літературу в аудіоверсії, тому спершу слід з’ясувати, чи підходить такий тип читання вашій дитині.

Мені здається книжкам потрібні трейлери: як до кожного фільму знімають короткий ролик-тизер, так само можна розповісти дітям уривок цікавої книжки і цим захопити дитину до читання.

Ростислав Семків, письменник, літературознавець, директор видавництва «Смолоскип»

Чим корисне читання?

Читання — це один зі способів самореалізації людини: читаючи, ми вступаємо у діалог із автором, часом це суперечка, часом дискусія. Книжка — найкраще снодійне, вона дарує здоровий сон. Проте є книжки, які можуть захопити на цілу ніч.

Як заохотити дітей до читання?

Сьогодні батьки купують дитячі книжки більше, ніж будь-коли. Це перший крок, який вони роблять, і почасти через почуття провини: мовляв, ми, дорослі, не маємо часу читати, але от ми накупимо книжок дітям. Важливіше робити ще й другий крок: перейти до активного читання із дітьми, запровадити сеанси родинного читання. Сім’я Стівена Кінга, сам Стівен, його старший брат та їхня мати, мали чудову традицію: читати літературний твір у ролях. Що точно не треба читати? Те, що далеке від безпосереднього досвіду дитини. Наприклад, шкільна програма з літератури дуже одноманітна: у ній до 20 текстів, де кріпацтво є центральною темою. Безперечно, кріпацтво було важливою соціальною проблемою, але це дуже далеко від досвіду сучасних підлітків.

Натомість книжки про Гаррі Поттера близькі кожній дитині, яка змінила школу і прийшла у новий колектив, де є конкуренція, адаптація до нових правил, нові дружні стосунки. Так само цікаво читати про дівчинку, яка перемагає драконів, бо це обіцяє пригоду. Підлітки часто уявляють своє життя як квест — є труднощі, які треба подолати, чогось треба досягти. Тому книжки про реалії життя українців у 19 столітті їх не захоплюють — ті події зовсім не накладаються на дійсність сучасних дітей.

Маю рецепт, як дуже просто змінити шкільну програму: твори з позакласного читання зробити обов’язковими, а обов’язкові — позакласними. Зараз шкільна програма має на меті напхати голови дітей «правильними» ідеями та книжками. А насправді шкільний предмет література має вибудовувати бажання і звичку читати, тому треба починати із дуже простих і пригодницьких текстів і поступово підходити до складних класичних творів, як «Тіні забутих предків».

Тетяна Стус, письменниця, засновниця проєкту промоції читання BaraBooka

Чим корисне читання?

Зізнаюся, я довгий час не сприймала аудіокниги, але вони набувають популярності і я зрозуміла, що мій аудіальний канал погано розвинений — я мало слухаю музики, зовсім не мала звички слухати книжки вголос. Тож вирішила навмисне привчати себе сприймати літературу в аудіо форматі. Отже, книжка може розвинути навіть це.

Як заохотити дітей до читання?

Сьогодні спостерігаю феномен: люди погоджуються, що читати потрібно, це корисно, самі не читають, бо не мають часу, але вимагають і очікують цього від своїх дітей. Якщо дитина не бачить культури читання навколо себе, навряд чи сама буде читати. Читання з примусу, нецікава шкільна програма з літератури і книжка не за віком — це три основні фактори, які можуть відбити у дитини любов до книжок. Раджу батькам дієвий лайфхак — знайти «саме ту» книжку, яка буде своєрідною точкою входу дитини у культуру читання. Для цього проаналізуйте, чим цікавиться ваша дитина: це майнкрафт, птахи чи динозаври, наприклад? І подаруйте або оберіть разом книжку саме про це.

Ще один лайфхак заохочення дітей до читання — показати дітям, що письменники живі: вони тут, поруч із нами, знають і пишуть про проблеми і радощі нашої країни. Проєкт «Живі письменники» — це короткі привабливі відео про сучасних письменників, які можна переглядати на смартфоні, створюють горизонтальний зв’язок між літераторами і школярами-читачами.

Про «Читання як здоровий спосіб життя» у Освіторія Хабі дискутують Олена Павлова, Катерина Гольцберг, Юлія Джугастрянська, Ростислав Семків, Тетяна Стус

Юлія Джугастрянська, літературознавиця, дослідниця нейропсихології читання

Чим корисне читання?

МІТ спільно із американськими лікарнями проводили дослідження і виявили, що читати корисно навіть немовлятам. Коли мама читає і переживає емоції, то передає їх інтонацією голосу, мімікою. Дитина зчитує усе це, і у неї розвиваються 4 зони мозку, що відповідають за сприйняття мови, перцепції, пам’ять та сприйняття зорової картинки. Це потужний розвиток нейронних зв’язків у мозку. Звісно, не треба чекати, що дитина одразу заговорить віршами чи сама почне читати у 3 роки. Але завдяки цьому інші речі їй вдаватимуться значно легше. Інше дослідження доводить, що аудіокнижки дуже ефективні у заспокоєнні і знятті стресу тут і зараз. Ще первісні люди збиралися довкола вогнища і слухали історії один одного — це означало, що ми усі разом, і ми у безпеці. Так спільне читання працює і досі: якщо родина збирається навколо книжки і щось обговорює, це знімає рівень стресу — ми почуваємося у безпеці, а значить у нас є ресурс сприймати нове

За даними Американської асоціації RAND за 2015–16 року діти віком 5–8 років 35 % свого часу проводили із гаджетами, для дітей віком 8–12 років цей показник зростає до 52 % часу. На додачу до цього, діти зазвичай перестають читати із початком соціалізації із іншими дітьми.

Як заохотити дітей до читання?

В багатьох країнах, у США , наприклад, існує поняття «наставник з читання» — book tutor. Це вчитель, який щотижня із кожною дитиною проводить годинну індивідуальну зустріч, щоб поговорити про прочитане. Тобто, дитина веде читацький щоденник не для того, щоб здати вчительці і забути, а для того, щоб обговорити те цікаве, що вона прочитала. Важливо, що це розмова дитини і дорослого на рівних: тобто, не прочитати і відповісти на запитання, щоб отримати бали, а поділитися тим, що ти відчував, коли читав. У цьому і є соціальна складова читання: книжка — це привід для зустрічі двох рівних людей, які говорять про свої почуття і досвід. У США перевірили: школярі, які працювали із наставником із читання, краще і легше вступали до університетів і швидше там адаптувалися.

Інше важливе явище заохочення до читання — онлайн-самвидав. Wattpad — найбільша у світі соціальна платформа, де підлітки друкують свої історії анонімно чи із зазначенням авторства. Звісно, це дуже прості тексти, але вони пишуть про те, що їх турбує — перше кохання, розчарування, стосунки. Платформа має мільйонну аудиторію читачів і дописувачів підлітків.

Переглянути дискусію повністю можна на відеозаписі, який транслювали під час BookForum. Цьогоріч він проходив онлайн, за підтримки Українського Культурного Фонду

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...
Voting is currently disabled, data maintenance in progress.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here