НУШ: Основні етапи реформування.

“`html

Реформування «Нова українська школа» триває понад 8 років. З чого воно стартувало та які визначальні принципи його? З якими непередбачуваними складнощами зіткнулась вітчизняна освіта протягом цих років? І на якій стадії реформа перебуває зараз? Підготували хронологію запровадження НУШ: це основні дати, щоб усвідомити, як просувається ключова освітня трансформація.

2013–2016 роки

Розробка колективом освітян Концепції Нової української школи.

14 грудня 2016 року

Концепцію затверджено рішенням Кабміну. Розпочався відбір освітніх установ, які виявили бажання реалізовувати реформу «Нова українська школа» в пілотному режимі.

1 вересня 2017 року

143 експериментальні школи (7,5 тис. учнів, 260 вчителів) першими почали працювати згідно з оновленими підходами до навчання. Вони були першопрохідцями НУШ протягом чотирьох років, поки учні здобували початкову освіту. Про позитивні моменти та складності таких шкіл нагадає цей матеріал.

5 вересня 2017 року

Верховна Рада прийняла новий, можна сказати, інноваційний Закон України «Про освіту». У ньому відображені принципи НУШ: школа для актуального життя в сучасному суспільстві. Ключові навички повинні бути інтегровані у всі дисципліни. Ось як це відбувалося. Які зміни приніс цей документ та як це впливало на формування нової школи, можна пригадати завдяки цій статті.

30 жовтня 2017 року

Започатковано підготовку тренерів НУШ. Щоб після успішної реалізації в пілотних школах усі першокласники країни змогли навчатися по-новому, необхідно було підготувати педагогів. Через обмежені терміни обрали каскадний метод навчання. Спочатку тренери проходили підготовку (емоційні враження тут), а потім у регіонах готували вчителів.

Освіторія в співпраці з Новопечерською школою, за підтримки МОН, мали честь впроваджувати реформу на початкових стадіях: готували тренерів. Педагоги згадують, що атмосферу творчості, взаємодії з дітьми, інтересу до світу вони знову відкривали в собі й передавали далі вчителям, учням, ніби полум’я. Освіторія та Новопечерська школа змогли принести користь, адже тут вже був зразок якісної освіти за стандартами НУШ та експертний досвід у цифрових інструментах і освітніх нововведеннях.

2018–2019 роки

Відбувається широкомасштабне перенавчання вчителів початкової школи онлайн та офлайн. Вже в перший рік 40,5 тис. вчителів початкової школи та іноземних мов пройшли відповідне підвищення кваліфікації.

У 2018 році українські школярі вперше взяли участь у всесвітньому міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Хоча це й не було частиною реформи, проте такі масштабні дослідження особливо важливі під час впровадження нововведень. У грудні 2019 року були оприлюднені результати, які стали основою, орієнтиром для подальшої роботи, виявили потреби українських учнів.

21 лютого 2018 року

Держстандарт початкової освіти затверджено. На той час навіть поняття освітніх стандартів було не надто знайомим для нашої школи, а принципи дитиноцентризму та орієнтації на компетентності учня потребували роз’яснень. Наступного дня Кабмін затвердив навчальні програми для 1–2-х класів (детальніше тут). Якщо раніше йшлося про окремі предмети, то тепер простір для творчості вчителя давав перехід до поняття освітніх галузей. Про те, що в шкільному розкладі можуть бути інтегровані курси, вчителі переважно теж вперше дізналися з Держстандарту та нових програм. Ідеї для інтегрованого навчання викликали здивування та великий інтерес.

Травень-червень 2018 року

Учні експериментальних шкіл отримали не традиційний тоді табель, а свідоцтво досягнень, де був 51 показник, за якими батьки отримували підсумкову інформацію про те, як розвивається дитина в навчанні. Окрім навичок з математики чи мови, вперше зазначалося про здатність дитини співпрацювати в групі, розв’язувати конфлікти тощо. Детальніше про це тут.

Словник НУШ: Свідоцтво досягнень

1 вересня 2018 року

Реформа охопила всі перші класи України, і початкова школа повністю перейшла на нові державні стандарти освіти. Тоді до класів прийшли перші «нушівці»: 448,5 тис. першокласників.

Скільки нових термінів з’явилося в українській школі в ті роки! Незвичним був навіть дизайн класів за НУШ: наприклад, виділення тематичних зон. На переобладнання класів у 2018 році виділили майже 11,5 млн грн.

Вчителі навчалися, як покращити шкільний дизайн. Педагоги та батьки звикали до того, що дитина має відчувати себе в школі захищено, особливо в перші роки навчання. Замість тиску на неї заради дисципліни та високих оцінок, вчителі прагнули викликати щирий інтерес до теми. Першокласники відтепер навчаються без домашніх завдань та оцінок у щоденниках. З’ясувалося, що за концепцією НУШ домашні завдання й для учнів 3–4-х класів можуть бути незвичайними: проєктними, діяльнісними. Вперше педагоги намагалися проводити формувальне оцінювання — вербальне та невербальне.

Словник НУШ: Домашні завдання в початковій школі

Словник НУШ: Оцінювання в початковій школі

Вчителі відмовлялися від публічного обговорення оцінок учнів та від червоних ручок і роздратованих записів. Натомість у життя першокласників НУШ входило затишне та мотиваційне ранкове коло. До «нового словника НУШ» увійшло інтегроване навчання.

Словник НУШ: Зелена ручка

2020 рік

COVID-year (ковід-рік), так назвали той рік на Заході. На школи майже всього світу вплинув карантин через пандемію COVID. Українські заклади освіти запроваджували дистанційне навчання в стислі терміни. Але підсумки того року свідчать, що НУШ не зупинилася через це випробування. Навіть знайшлося 7 слів, що назавжди змінили українську освіту: «дистанційка», «ВШО», «змішане навчання», «руханка» та ін. Вимушено, але швидко цифровізація увійшла в реалії шкіл. Зокрема, Всеукраїнська школа онлайн, освітній продукт ГС «Освіторія», стала своєрідним рятівником навчання на карантині та вчасно забезпечила доступ до освіти всім українським учням. Нині на цій платформі понад 820 тис. зареєстрованих користувачів з 80 країн. Цей ресурс із відеоуроками, тестами та матеріалами для самостійної роботи з 18 основних предметів використовують для навчання понад 200 тис. учителів. Більше про те, як користуватися ВШО, читайте тут.

У 2020 році МОН провело моніторинг ефективності впровадження реформи НУШ. За всіма ключовими навичками — вищі показники у школярів пілотних шкіл. Загалом з усіх школярів, які взяли участь у моніторингу, кожен другий опанував наскрізні вміння на достатньому та високому рівнях. Отже, як свідчить цей матеріал, реформа просувалася цілком успішно.

16 січня 2020 року

Прийнято Закон України «Про повну загальну середню освіту». Він охоплює всю систему шкільної освіти, детально роз’яснює зміни, закладені реформою. Про те, як це вплинуло на школи, — тут.

Реформа НУШ у середній освіті: на що чекати вчителям, учням і директорам

16 вересня 2020 року

Наказом МОН № 1146 впроваджено нові методичні рекомендації для Нової української школи. Уведено рівневе оцінювання у 3–4-х класах. Страх «двійок» залишив початкову школу, натомість з’явилися літери «П», «С», «Д», «В». Рівневі оцінки мали не засмучувати дитину через помилки, а дати відчуття сходинок, якими можна просуватися до знань та вмінь. Згадуємо нововведення тут.

30 вересня 2020 року

Майже за рік до того, як експериментальні школи почали навчатися за новою програмою, затвердили Держстандарт базової середньої освіти. Так розпочався старт реформи в базовій середній школі.

Лютий 2021 року

Розробили Типову освітню програму базової школи, а згодом і модельні навчальні програми. Провели тренінги для навчання вчителів 5–6-х пілотних класів. Педагоги вчилися розрізняти галузеві компетенції та наскрізні вміння (більше про це), поділяти 5–9-ті класи на адаптаційний цикл і цикл базового предметного навчання (детальний розбір).

1 вересня 2021 року

140 шкіл реалізовували в пілотному режимі Держстандарт базової освіти. Першопрохідці практикували, наприклад, батьківські збори в новому форматі. Школи отримали можливість самостійно створювати навчальні програми. Алгоритм, як це почали робити, тут.

Словник НУШ: Батьківські збори у новому форматі

2022 рік

НУШ поширилася на всі 5-ті класи. Хоча в лютому того року розпочалася повномасштабна війна з рф, реформа тривала. Усі вчителі, що викладали в 5-х класах, пройшли навчання. Довелося навчатися за електронними підручниками, адже від воєнних дій постраждали деякі українські видавництва, виникли проблеми з логістикою.

Цифровізація освіти отримала новий напрямок: потрібно було введення електронних документів про освіту. Адже чимало людей втрачали папери під час обстрілів або не мали змоги отримати документи: з тимчасово окупованих територій, з-за кордону, внутрішньо переміщені особи, ті, у кого школи розташовані в зоні бойових дій або зруйновані.

Величезні виклики постали перед українськими вчителями. Воєнна дистанційка не схожа на карантинну, це був дуже специфічний досвід. Через безпекові проблеми педагоги проводили заняття офлайн та одночасно онлайн для частини учнів, консультували тих, хто виїхав за кордон, проводили заняття в метро, де ховалися від обстрілів з дітьми, волонтерили, давали в школах прихисток внутрішньо переміщеним особам. Гостро постали питання, як навчатися в укритті або ж у години, коли немає світла та інтернету. Розроблений ГС «Освіторія» для початкової школи застосунок «Вивчаю — не чекаю» дав змогу проходити навчання дітям без доступу до інтернету. Учні потребували, перш за все, психологічної підтримки, і більшість педагогів дбали про це. Застосунок «Вивчаю — не чекаю», ВШО та створений у ті важкі часи О.Університет — онлайн-платформа для навчання вчителів (про особливості роботи за воєнних часів) — стали інструментами не лише онлайн-навчання, а й емоційної підтримки.

2023 рік

У грудні відбулася презентація результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна, попри всі випробування, знову взяла участь у 2022 році (точніше лише 18 її регіонів через безпекові умови). Порівняно з попереднім дослідженням помітні втрати в читанні. Тож новий акцент було зроблено на читацькій грамотності учнів. Також через воєнні часи й перебої в навчанні в різних регіонах постало питання подолання освітніх втрат. За підтримки UNICEF команда Освіторії провела тренінги та організувала участь у навчальних програмах для понад 50 тис. українських учителів з подолання освітніх втрат і цифровізації.

Читання, математика та навчальні розриви між учнями з міст і сіл: пояснюємо результати PISA 2022

Напередодні 2023/2024 навчального року освітяни заговорили про рестарт НУШ — комплекс заходів з відновлення та розвитку реформи. Ось як це формулювали. Якщо на початку повномасштабної війни субвенцію НУШ спрямували на військові потреби, то тепер знову повернули фінансування на засоби навчання для 5–6-х класів та для пілотних 7-х класів. Школа взяла курс на повернення учнів до класів з дотриманням безпекових умов, адже дистанційка нерідко призводила до прогалин у знаннях. Освіторія підготувала онлайн-курс та посібник для вчителів з перезавантаження НУШ. Докладніше про це тут.

Перезавантаження НУШ — у кожен клас: ключові зміни та практичні завдання

2024 рік

У наказі МОН № 1093 від 2 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» містилися нові критерії оцінювання для базової школи. Адже до того часу оцінювання відбувалося за застарілими інструментами. Головна новація — вчителі оцінюють не «пройдену тему», а те, яких результатів учень досяг під час вивчення цієї теми чи розділу. Бали мають бути за те, на скільки підвищилася компетентність учня (докладніше тут). Оцінювання за групами результатів давалося не завжди легко, подекуди викликало спротив та потребувало додаткових роз’яснень, оскільки вчителі могли віддавати чимало зусиль на це нововведення. Експерти розповідали, як не витрачати багато часу на оцінювання.

Лютий 2025 року

МОН анонсувало політику «Освіта для життя». Це втілення НУШ на поточному етапі, підхід до навчання, що має базуватися на сучасних реаліях. Акцент зроблено на тому, щоб учні застосовували знання в реальному житті.

Деякі предмети («Захист України», «Історія України») потребували оновлення через воєнний стан. Учні мали отримати уявлення про те, чому рф атакувала нашу країну, а також здобути сучасні навички самозахисту та поведінки під час бойових дій. Як ми вже повідомляли, політику почали реалізовувати у 2025–2026 навчальному році. На наступний навчальний рік заплановано затвердження оновлених модельних програм для циклів 1–2-х, 5–6-х, 10-х класів, а на 2027–2030 роки — для циклів 3–4-х, 7–9-х і 11–12-х класів.

Осінь 2025 року

Триває оновлення Державного стандарту початкової освіти. Такі документи оновлюються кожні 8–10 років, тож час настав. Що додалося зараз? Посилення компетентнісного підходу, введення рівневого оцінювання за групами результатів, очікувані результати. Детальніше тут.

Держстандарт початкової освіти — які нововведення?

15 жовтня 2025 року

МОН запустило платформу «Освіта для життя» — ресурс, який об’єднує в одному місці матеріали для роботи вчителя: державні стандарти, освітні програми, приклади завдань та інструменти оцінювання.

2025–2026 навчальний рік

Триває пілотування НУШ у 9-х класах, а у 2026 році відбудеться випуск дев’ятикласників пілотних шкіл, які продовжать навчання у старшій профільній школі за новою трирічною моделлю (10–12-ті класи). Паралельно відбувається передпілотування НУШ у профільній освіті (10-й клас за дворічною моделлю), а у 2026 році стартує пілот НУШ у 10-х класах за новим трирічним стандартом профільної середньої освіти.

2026–2027 навчальний рік

Розпочнеться загальнонаціональне впровадження НУШ у 9-х класах, а у 2027 році відбудеться перший загальнонаціональний випуск учнів 9-х класів НУШ (попередньо планується впровадження ДПА у формі ЗНО) та перший набір у 10-ті класи за новими стандартами.

Головним наступним кроком реформи НУШ є, звичайно, розбудова старшої профільної школи. Держстандарт профільної середньої освіти почали розробляти ще у 2021 році. Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. А 30 травня 2025 року ухвалили Типову освітню програму для старшої школи. Тут читайте більше про те, чому створюють мережу академічних ліцеїв. Учні матимуть змогу обрати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення і завдяки цьому готуватися до опанування професії ще в школі. Щоб краще підготувати учнів до дорослого професійного життя, у школах навіть з’являться цілком нові фахівці: кар’єрні освітні консультанти (деталі тут).