Роботи виходять на сцену: як школу змінюють нові технології

Найбільш незвичною панельною дискусією на фестивалі «Вчителі майбутнього 2025», звісно, можна назвати «Освіта vs Алгоритми: хто формує майбутніх громадян?» Адже лише тут сцену з людьми поділяли… роботи — робопес та гуманоїдний Фестик. На перерві останній потискав руки всім охочим, повторював їхні жести та ввічливо прощався з тими, хто йшов. А панель була присвячена серйозним питанням: як змінюють освіту нові технології та які в цьому є загрози.

ШІ довкола нас

Наскільки стрімко ШІ входить у наше життя? За словами Анни Сидорук, СЕО ГС «Освіторія», з моменту випуску лише за перший місяць ChatGPT отримав понад 200 млн користувачів, що є абсолютним рекордом. Згідно з дослідженням ЮНЕСКО, 40% школярів використовують штучний інтелект для виконання домашніх завдань. Водночас Освіторія провела дослідження серед українських учителів: 35% з них використовують штучний інтелект щодня, 39% — щотижня. І лише менш ніж 5% опитаних зізналися, що ніколи не використовували ШІ. З учасників фестивалю «Вчителі майбутнього», серед яких провели голосування за допомогою QR-коду, 87% регулярно вдаються до допомоги ШІ. 

Пані Анна згадує, як після тренінгів для вчителів з технології штучного інтелекту (у рамках програми Освіторії «ІТ-прокачка») освітянка, якій було за 60 років, захоплено розповідала про нові можливості, які в неї з’явилися. За допомогою ШІ вона розробила навчальні плани уроків-детективів. Це дійсно покращило навчальний процес, адже учні були дуже зацікавлені.

Чат GPT дискримінує та дезінформує

Нині команда Освіторії планує перекласти українською для наших учителів гайди і рекомендації стосовно ШІ, розроблені в Кембриджському університеті. З ними Анна Сидорук ознайомилася, коли навчалася там на програмі ITech.

А ось що розповів інший спікер цієї панелі Стівен Кінг, учитель, тренер, керівник відділу реформи освіти в Європі та Азії в Кембриджському партнерстві з питань освіти:

Стівен Кінг

— Щоб сучасні технології ефективно працювали в класі, має бути створена ціла екосистема. Адже не тільки вчителі взаємодіють з учнями в школі. Існує система підготовки вчителів, позакласної освіти, неформальної освіти. Ми, через взаємодії з різними стейкхолдерами, намагаємося створити величезну кількість можливостей для вчителів розвивати свою експертизу в цій сфері.

У Кембриджі є чітка політика стосовно того, коли та як студенти можуть використовувати ШІ. Звісно, це не дозволено на іспитах. Правила є на сайті нашого університету. Нині, коли всі знання абсолютно доступні, академічна школа з педагогами-ретрансляторами знань відходить у минуле. Утім, жодна машина не здатна навчити дітей критичного мислення, креативності, лідерських якостей. Вона не зможе дати в потрібний момент емоційну підтримку. Тож роль учителя надважлива в освітньому процесі. 

Водночас ШІ не може давати навіть знання без учителя. Адже він вдається до маніпуляцій, дезінформації, має навіть ознаки дискримінації, містить безліч стереотипів. Якщо ви запропонуєте ШІ створити візуальний образ політика, він видасть зображення білого немолодого чоловіка. А якщо запитаєте образ людини, яка прибирає готель, це буде жінка, темношкіра або східного походження. Тож використовувати штучний інтелект дитина має під керівництвом наставника.

З другого боку, ШІ — це не загроза, а зручний інструмент, який економить час учителям. Допомагає впоратися з бюрократичними процедурами, веденням документації та адмініструванням. Нині ми співпрацюємо з розробниками ШІ, щоби ті розвивали продукт не як таку собі шпаргалку для учнів, а як усебічну підтримку для вчителів. Ми підказуємо нові рішення, чим ще нові технології можуть бути корисні під час навчання.

Чому ШІ так часто видає фейки

Це пояснив засновник студії онлайн-освіти EdEra Ілля Філіпов:

Ілля Філіпов

— Штучний інтелект — це не зовсім інтелект. Якщо у двох словах переказати це складне питання, то це так звана велика мовна модель — поєднання статистики і теорії ймовірностей. ШІ не думає як людина, а підбирає з достатньою ймовірністю кожне наступне слово, щоби сформулювати відповідь. Це нейромережі, які навчені величезними обсягами текстів, від змісту яких залежать відповіді. Скажімо, «Гарна погода…» у більшості мов матиме продовження «На вулиці сонячно». Але якщо ШІ навчено на афрікаанс та літературі Африки, продовження буде «Йде дощ». Адже відсутність спеки та дощ є гарною погодою в цьому регіоні. Тож багато залежить від контексту.

І тут ще одна специфіка: ШІ добирає найбільш імовірну відповідь саме для тебе, ту, яка тебе задовольнить. І в цьому є певна загроза. Ви повинні розуміти, що якщо ви запитаєте, чому дорівнює 2 + 2, ШІ запропонує 4. Але якщо ви скажете: «Ні, це 5», він погодиться. І навіть наступного разу може відповісти саме вам, що 2 + 2 = 5. Людина наполягала б на єдиній правдивій відповіді, але ШІ так не робить. 

Некомпетентність породжує некомпетентність. Якщо дитина орієнтується лише на ШІ, вона може отримати фейки та спотворену інформацію. ШІ обмежений тією людиною, яка навчається та спілкується з ним. Коли питають, чи може ШІ стати психологом, я кажу, що це скоріше психопат. Тобто він імітує емоції, шукає, як тебе задовольнити, маскується, віддзеркалює тебе.

Ще нюанс: коли ми навчаємося, нам не стільки важлива відповідь, скільки хід міркування, рішення. Не можна навчатися, коли дізнаєшся лише відповіді. До слова, у ChatGPT є модуль Deep Research. Ось там можна дати запит, щоби побачити хід міркувань: як ШІ обирає певні джерела, як переходить від одного етапу рішення до іншого, тощо. Утім, школярі зазвичай цього не знають та не цікавляться цим.

На думку експерта, питання не в тому, чи шкідливий ШІ, адже його, як і будь-який інструмент, можна використовувати корисно та ефективно, а можна — неправильно. Приміром, якщо не знати, як користуватися  інтерактивною дошкою, якщо вона просто висить у класі та по ній пишуть крейдою, тоді вже краще використовувати звичайну зелену дошку, адже на ній крейда залишає кращі сліди.

Той факт, що учні видають за власні роботи те, що створив ШІ, Ілля Філліпов не вважає серйозною загрозою. На його думку, це не нова проблема, а осучаснена стара, з якою педагоги раніше вміли давати собі раду. Наприклад, коли він навчався квантової фізики, двієчники нерідко списували та отримували незаслужені бали. Але все це легко нівелювалося, коли доводилося робити екзаменаційні лабораторні роботи під наглядом інструктора. Те, з чим кращі учні легко могли впоратися, двієчники не здатні були звершити по кілька днів. Отже, завжди є спосіб перевірити реальні знання та вміння учня. Можливо, згодом сам ШІ навчиться виявляти, чи була використана його допомога в роботі учня чи студента.

Експерт пропонує цікаві завдання для учнів, побудовані якраз на здатності ШІ продукувати фейки. Хай на певне питання дитина отримає відповідь. Але не погодиться з нею та наполягатиме на протилежному. ШІ обґрунтує і цей варіант. Можна розгорнути дискусію між двома ШІ, які відстоюватимуть різні позиції, у двох гаджетах. А учні мають пропонувати свої аргументи, відстоювати одну із цих позицій та намагатися спростувати контраргументи.

«Мрія» на шляху до тренду

Про розробку потужного освітнього застосунку «Мрія» розповів президент фонду «Східна Європа» Віктор Лях. Це цифрова система, яка об’єднує дані про школи та школярів, є корисним порталом та програмою для вчителів і простим у користуванні застосунком для учнів та їхніх батьків. Там передбачена захищена комунікація між учителем, учнями і батьками. Інноваційний продукт, що є безкоштовним для користувачів, створено за взаємодії МОН та Мінцифри. Нині він проходить апробацію. 

Експерт нагадав про важливі етапи впровадження інновацій. 3% людей будуть використовувати технології, які б не з’явилися. Важливо переконати 15% користувачів у зручності та необхідності технології. І тоді вони стануть рушієм для наступних 25%. І коли мине ця фаза, можна сказати, що інновація вже стає трендом. Нині школи на власний розсуд обирають, чи підключатися їм до «Мрії». І свідомо цей вибір зробили вже 2 тис. шкіл з 15 тис., які на сьогодні діють. Тобто «Мрія» вже на шляху до тренду. Сподіваються, що у 2026 році приєднатися забажають усі школи.

Віктор Лях

— У «Мрії» також є елементи ШІ: наприклад, за матеріалами певного уроку та корисних посилань система формує тести для учнів, — пояснив він. — Також у дворічній перспективі ми плануємо впровадження індивідуальної траєкторії навчання учнів з оцінкою їхньої попередньої успішності, вказанням здібностей і також пропозиції навчатися в гуртках, студіях. Учителям ШІ пропонуватиме найбільш збалансовані розклади занять. А за 3–4 роки учень зможе бачити, де є змога для нього продовжувати навчання в професійно-технічних закладах освіти, коледжах та університетах. Там буде введена гейміфікація (завдяки якій зацікавленість дітей зростає в 6–7 разів) та інші моменти, що підвищують мотивацію учнів до навчання. 

Щоби педагоги шкіл, які підключаються до «Мрії», розбиралися в різноманітних можливостях, на платформі «Зрозуміло!» ми виклали спеціальний онлайн-курс для їхнього супроводу. Школа може підключитися, коли завгодно. Чергують професіонали, які можуть прийняти заявку, надати консультації, підключити. Також можна зайти і завантажити сам AppDia і подивитися покрокову інструкцію, як підключити свою школу. Ми намагалися зробити цей процес інтуїтивним, легким.

На думку експерта, нині, коли ШІ обмінюється інформацією та створює контент, це досить безпечно. Але попереду етап майбутнього, коли ШІ створюватиме агентів, які виконуватимуть юридичні дії від особи клієнтів. Також ризиком є доступ до персональної інформації. Тут класна новина: в Україні найкраще законодавство ЄС, яке чітко регламентує й обмежує доступ до персональних даних. Утім, прихований ризик у тому, що ШІ здатен збирати метадані, за якими зможе відтворити ваші персональні дані за непрямими даними і свідченнями. Пан Віктор пожартував, що за кілька років, можливо, його ШІ-копія, нова сутність, вестиме цю дискусію про штучний інтелект замість нього.

ШІ вже впливає на реальність

IT-директорка Новопечерської школи Тетяна Ткаченко поділилася своїм досвідом використання ШІ в навчанні:

Тетяна Ткаченко

— Пасивне споживання контенту, створеного штучним інтелектом, —  ось найбільша загроза для дітей, — вважає вона. — Коли я вперше побачила італійські брейнрот-меми (Бомбардіро Крокоділо, Балерина Капучино тощо) — і те, в якому захваті від них діти, я була вражена. Зображення істот, згенерованих ШІ, та вигадані історії впливають на фантазію дітей, на реальність. Уявіть собі: модним стало те, що нав’язав ШІ. І з цими зображеннями роблять одяг, сумки, чашки, з них роблять іграшки. Зараз уже з’являються дослідження, які показують, з одного боку, як це використовують маркетологи, а з другого — як це впливає на мозок. Наші вчителі використовували цей тренд на уроках інформатики з початковою школою, і діти створювали своїх персонажів, але зі змістовним завданням. Наприклад, розповісти про незвичайні природні умови, де здатна жити певна тварина-мем.

У Новопечерській школі взагалі не забороняємо штучний інтелект, але прописуємо, коли учні можуть його використовувати. Зараз працюємо над оформленням правил — положенням про академічну доброчесність. Звісно, на іспитах учні не мають доступу до штучного інтелекту. Але в процесі навчання використання ChatGPT — це абсолютно нормально. Наприклад, на уроках історії діти можуть використовувати штучний інтелект для пошуку джерел. ШІ може аналізувати текст на уроках української мови або літератури. На інформатиці учні написали код, а потім можуть запитати в штучного інтелекту, як його покращити. Але обов’язково мають вказувати це у своїх звітах, роботах або додавати посилання на саме листування із ШІ.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *