В інтернеті є багато ресурсів про креативні уроки з біології та хімії, а от географію якось обходять стороною. Натхненний вчитель природознавства Максим Рудич пропонує це виправити та розробив 13 варіантів уроків із сучасним настроєм, які стануть для учнів невеликими дослідницькими експедиціями. Ви власноруч створите вулкан і маятник Фуко, змоделюєте літосферу та всілякі хмари з підручних матеріалів, дізнаєтеся щось захопливе про українські ґрунти та навіть створите міні-модель атомної електростанції! Отже, візьмемося до справи!
Спікер:
Максим Рудич , вчитель природознавства, тренер НУС, автор книг,
входить до ТОП-50 найкращих вчителів за версією Global Teacher Prize Ukraine
Ідея уроку №1: «А ти той фрукт!» Як не нудьгувати, вивчаючи класифікацію фруктів та центри різноманітності й походження рослин, об’єднуючи учнів у пари? Заздалегідь виріжте та заламінуйте фішки із зображеннями різних фруктів. Завантажте фішки.
Зверніть увагу, що кількість фішок повинна відповідати кількості учнів у класі. Також важливо, щоб було кілька однакових фішок кожного типу, щоб діти могли об’єднатися в групи, наприклад: 4 апельсини, 4 лимони, 4 кокоси.
Пізніше фішки кладуть сорочкою донизу на стіл. Діти підходять до столу та навмання вибирають одну перевернуту фішку. Вони не знають, який фрукт отримають, поки не зроблять свій вибір. Після того, як усі учні візьмуть фішки, вони одночасно перевертають їх і дивляться, який у них фрукт. Після цього вони утворюють пари/групи.
Запропонуйте дітям:
- щоб дізнатися, звідки взявся плід, що впав;
- розповісти про те, до яких країн його найчастіше експортують.
Кожна команда готує карту, на якій показано, звідки походять їхні фрукти та в яких країнах вони популярні.
Після представлення карт діти обговорюють, як зміна клімату може вплинути на вирощування цих фруктів у майбутньому.
Ідея для уроку №2
“Гей, де ти?”
Якщо ви викладаєте географію учням 6-го класу, ця вправа обов'язково сподобається вашим учням. Ми продемонструємо, як працює компас, використовуючи звичайні предмети.
Що буде потрібно?
- Стрижневий магніт
- Швейна голка
- Кришка від пластикової пляшки
- Маленька миска з водою
Як проводити діяльність?
- Помістіть кришку в миску з водою.
- Проведіть магнітом над голкою 50 разів від загостреного кінця до вушка з тим самим полюсом магніту.
- Обережно вставте голку в кришку пляшки. Зверніть увагу на те, що відбувається.
- Повільно піднесіть стрижневий магніт до голки. Зверніть увагу дітей на те, що відбувається.
Щоб намагнітити голку, слід використовувати магніт, але якщо у вас його немає, підійде шматок тканини або навіть… волосина!
Щоб зробити урок ще цікавішим, перегляньте разом з учнями цифровий урок «Навігаційні засоби» та 3D-сцену «Навігаційні пристрої минулого» (протягом тижня вчитель може скористатися безкоштовним доступом до п’яти інструментів на платформі).
Ідея для уроку №3
Ця загадкова гідросфера
Чому океани блакитні, а деякі водойми здаються мілкішими, ніж вони є насправді? Я часто чую ці запитання від учнів. Покажіть дітям справжню магію науки без складного обладнання. Цей неймовірно ефективний експеримент, який я проводжу на уроках географії або під час інтегрованого курсу «Природничі науки», демонструє одну з ключових оптичних властивостей води – заломлення світла. Оптичні властивості води мають значний вплив на географічні та біологічні процеси.
Що буде потрібно?
- Прозора скляна банка або мензурка
- Вода
- Папір
- Маркер
Як провести експеримент?
Намалюйте на аркуші паперу стрілку, яка вказує ліворуч або праворуч. Покладіть папір за порожню банку та подивіться крізь скло – стрілка виглядає нормально. Повільно наповніть банку водою та спостерігайте за дивом – стрілка змінює напрямок!
Чому це відбувається?
Коли промінь світла проходить крізь воду, він заломлюється. Якщо зображення переміщується далі фокуса (точки, де промені, що виходять із зображення, перетинаються, перш ніж досягти ока або камери), зображення в лінзі змінюється — воно перевертається горизонтально, тобто зліва направо.
Цей експеримент – чудовий спосіб пояснити дітям не лише оптичні властивості води, але й їхній вплив на географічні та біологічні явища. 3D-сцени «Шари океану» та «Морські течії» можуть стати інтерактивним доповненням до уроку.
Ідея для уроку №4
Вище хмар
У 6 класі урок на тему “Хмари та туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність” і ви думаєте, як зробити його максимально захопливим та інтерактивним? Ідея просто повисла в повітрі! Тобто, в хмарі 🙂
На перший погляд, небо здається просто безкінечним океаном блакиті, але чи замислювалися ви коли-небудь, що цей «океан» сповнений різноманітних форм, кольорів і текстур? Так, ми говоримо про хмари — цих неймовірних художників природи, які постійно малюють нові картини на небі.
Роздайте учням шаблон із роздрукованими фотографіями хмар та вати або синтепону.
Під час створення аплікації з купчастих хмар учні скручують вату в пухкі кульки та приклеюють їх до відповідної фотографії. Шаруваті хмари: розтягують вату в тонкий шар і рівномірно приклеюють, імітуючи туманне небо. Перисті хмари: формують з вати тонкі, натягнуті нитки та приклеюють їх по діагоналі або хвилясто, як легке пір'я.
Вивчаючи тему «Атмосфера», скористайтеся цими корисними посиланнями:
Метеорологічний радар
Інтерактивна карта якості повітря
Ідея для уроку № 5
Літосфера, що складається з льоду
Літосфера подібна до величезної головоломки, що складається з окремих плит, які постійно рухаються. Якщо середня швидкість літосферних плит становить 6 см на рік, то яку відстань вони пройдуть через 100 років? Які глобальні наслідки, на вашу думку, ми зможемо спостерігати в результаті цього руху? Щоб зрозуміти, як це відбувається, просто змоделюйте рух літосферних плит у класі разом зі своїми учнями.
Для цього налийте воду в плоску ємність і заморозьте її. Налийте воду в другу, трохи більшу ємність і помістіть туди лід з першої ємності, попередньо розбитий на кілька шматочків. Крижини, що плавали на поверхні, нагадували земні плити, які повільно рухалися, стикаючись і розходячись, як і в реальності. Спостерігаючи за цим процесом, можна уявити, як утворюються гори, западини та зони вулканічної активності.
Ідея для уроку № 6
Вулкан своїми руками
Один з найвідоміших вулканів на Землі – Везувій в Італії. У давнину з його кратера вивергався фонтан вогню, хмари попелу вкривали небо, а місто Помпеї повністю «потонуло» в магмі та попелі. Чому люди досі живуть на схилах вулканів, незважаючи на небезпеку їх виверження? А на Везувії навіть знаходиться найстаріша вулканологічна станція.
В Україні, в селі Старуня Івано-Франківської області, також є унікальний вулкан, лише грязьовий. Після землетрусу 1977 року з'явилися перші кратери, з яких на висоту 3 м виривала рідина, що складалася з газу, води, глиняної суспензії, а іноді й нафти. Ця рідина має високий мінеральний вміст і відома своїми цілющими властивостями. Сьогодні вулкан складається з 8 великих і 12 малих кратерів, його висота становить 3 м, а довжина глинистих потоків — 10–60 м.
Запропонуйте учням зробити модель вулкана за допомогою пап'є-маше.
Помістіть пластикову пляшку в центр картонної підставки — це кратер вулкана. Порвіть газету на шматочки. Змочіть їх у клеї та обклейте навколо пляшки, утворюючи конусоподібну гору. Нанесіть 5–6 шарів, даючи кожному шару трохи підсохнути. Дайте моделі повністю висохнути (бажано на ніч). Пофарбуйте вулкан: основу — коричневою або сірою фарбою, верх — червоною або помаранчевою (лава).
Насипте харчову соду в пляшку, додайте рідину для миття посуду та харчовий барвник. Перемішайте. Налийте оцет у пляшку (обережно, буде брудно!) і спостерігайте за виверженням вулкана. Зробіть пам’ятку про небезпеки, які виникають під час землетрусу чи виверження вулкана, та про те, як їм запобігти. Пам’ятка може бути у формі буклета, флаєра, інфографіки – чого завгодно вашому серцю.
Ідея для уроку № 7
Інтегрований урок «Математика + Географія»
Уявіть, що ви та ваші шестикласники – туристи у дуже гарному місті. А ось завдання: за допомогою Google Maps визначте відстань від місця А до місця Б, яке туристи хочуть побачити під час екскурсії.
Як би виглядала така подорож на фрагменті карти?
- Використовуючи показаний фрагмент карти, визначте відстань між цими двома об'єктами за допомогою масштабу, зазначеного в правому нижньому куті карти.
- Порівняйте свої розрахунки з даними, які турист отримав за допомогою Google Maps (11 хв – 650 м).
- Поясніть практичне значення карти місцевості (Google Maps) та масштабу для туриста. Які знання з географії та математики ви використовували під час практичної роботи?
Ідея для уроку № 8
Танграм — це не Інстаграм
Вивчаючи тему «Материки та частини світу», давайте подумаємо, чи можна створити карту континентів, використовуючи прості геометричні фігури? Так, якщо у вас є танграм! І ні-ні, це не Інстаграм. Давайте розберемося разом!
Хоча це завдання досить просте, воно чудово розвиває просторове мислення, уяву та уважність, перетворюючи навчання на захопливу гру.
Ідея для уроку № 9
Маятник Фуко
Вивчаючи з учнями тему «Форма та рух Землі», варто розповісти їм про маятник Фуко.
Отже, в середині 19 століття люди вже розуміли, що Земля обертається навколо своєї осі. Однак науковій спільноті та суспільству бракувало очевидних, практичних доказів цього явища. Французький фізик і винахідник Жан Бернар Леон Фуко поставив собі за мету створити механізм, який міг би візуально підтвердити обертання Землі. А ось експеримент, який він представив у Паризькому Пантеоні: під куполом будівлі на довгому тросі, який вільно гойдався, підвішували металеву кулю. З часом площина її коливань змінювалася відносно підлоги, що стало прямим доказом обертального руху нашої планети.
Ідея уроку № 10
Наше круте тріо
Тріорама — це тривимірна дидактична модель з паперу або картону, яка зображує певну сцену або простір у трьох вимірах. Вона використовується для візуалізації тем, пов'язаних з природою, історією, географією чи літературою. Поєднуючи зображення на передньому плані, посередині та на задньому плані, тріорама створює ефект глибини та занурення.
На уроках з теми «Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність та висотна зональність» тріорама дозволяє учням наочно представити зміну природних зон: від екватора до полюсів або від підніжжя гори до вершини. Вона допомагає краще зрозуміти особливості клімату, рослинності та фауни кожної зони та активно залучає дітей до навчання через творчість.
Як створити тріораму на будь-яку тему? Детальна інструкція тут:
Ідея для уроку № 11
Основа. Ґрунт
В Україні виявлено 650 видів ґрунтів. Нашій країні також належить третина світових запасів найродючіших земель – чорноземів. Чи готові ви разом зі своїми учнями стати дослідниками українських ґрунтів?
Що буде потрібно?
- Дві коробки для зразків
- Дві скляні банки
- Вода
- Лінійка
А тут ви можете побачити інтерактивну карту ґрунтів України:
Ідея уроку № 12
Перетворення моделі місцевості на топографічну карту
Чому людині важливо враховувати рельєф під час будівництва, ведення сільського господарства, будівництва доріг? Моделювання рельєфу України ми будемо проводити разом зі студентами під час вивчення теми «Формування рельєфу».
Уявіть, що ви вперше відкриваєте для себе незвідану ділянку земної поверхні. Щоб зафіксувати її форму, вам потрібно створити модель рельєфу та перетворити її на карту! Але не звичайну, а топографічну.
Створіть тривимірну модель рельєфу з глини, пластиліну або картону, а потім «розріжте» її на шари — як це роблять справжні картографи. Перенесіть ці шари на папір у вигляді контурів різної висоти, і у вас буде власна топографічна карта.
Також рекомендую переглянути відео:
Він містить покрокове керівництво щодо того, як топографічні карти використовують контурні лінії для позначення змін висоти. Спочатку ми будуємо глиняну гору, потім за допомогою зубної нитки створюємо поперечні перерізи, які потім обводимо на папері для створення карти. Відстань між контурними лініями вказує на крутизну місцевості.
Ідея уроку №13
Ми – професіонали в енергетиці
Запропонуйте учням виконати міждисциплінарний міні-проект «Енергетика України у 3D», який поєднує географію, екологію, фізику та інженерію. Учнів поділяють на невеликі групи та обирають один із напрямків: атомну, теплову, гідро-, вітрову або сонячну енергетику. Діти досліджують принципи роботи відповідних електростанцій, їх розташування в Україні, їхню роль у забезпеченні енергетичної безпеки, переваги та ризики, включаючи вплив на навколишнє середовище.
Особливу увагу слід приділити альтернативним джерелам енергії як фактору реалізації Цілей сталого розвитку (зокрема, Цілі № 7 «Доступна та чиста енергія» та Цілі № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).
На основі зібраних даних студенти створюють 3D-модель електростанції (у цифровому середовищі або використовуючи підручні матеріали), візуалізують її на карті, презентують результати та аргументують доцільність розвитку обраного енергетичного сектору для України. Такий підхід сприяє формуванню критичного мислення, цифрової грамотності, екологічної свідомості та навичок командної роботи.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
