Найчастіше ми чуємо про цькування дітей у школах та читаємо про протидію булінгу серед неповнолітніх. Проте психологічне насильство й тиранія в педагогічних колективах – явище не рідкісне, і віднині каратиметься законом. Розібрали юридичні аспекти мобінгу в школах та запитали у психолога про дієві методи протидії мобінгу. Вчимося разом створювати «психологічний щит» від агресорів та захищати свої права.
Лілія Міліневська, психологиня
Що таке мобінг і чим відрізняється від булінгу?
Мобінг (з англійської mob – юрба) – не що інше, як цькування працівника на робочому місці за підтримки свідків. Це психологічне, фізичне чи економічне насильство серед учасників трудового процесу, що призводить до приниження людської честі й гідності та створює напружену, ворожу атмосферу в колективі. А ще робить життя людини в робочому колективі нестерпним. Мобінг передбачає наявність трьох сторін: жертва + агресор + спостерігачі. Найчастіше мобінгом домагаються звільнення й зміни місця роботи його жертвою, – розповідає психологиня Лілія Міліневська.
Як зрозуміти, що ви стали жертвою мобінгу?
До вас застосовують насильство в тій чи іншій формі, найчастіше – психологічне й соціальне:
Також мобінг передбачає фізичну форму (поштовхи, стусани, побиття, вимагання речей чи грошей) та економічну, – наприклад, позбавлення премій, нерівність кар’єрного зросту, нерівномірний розподіл між працівниками трудового навантаження.
Існує ще й кібермобінг – злам соціальних мереж, коментарі образливого характеру, онлайн-погрози, публікація особистої інформації, поширення в інтернеті публікацій про особу, які псують її репутацію.
Важливі ознаки мобінгу:
Що керує дорослими, які вдаються до мобінгу, і чому його співучасники мовчать?
Яскрава ознака мобінгу – дисбаланс влади. Найчастіше, агресор має або «перебирає» на себе більше влади. І відчуває себе людиною, яка може впливати на настрій, самооцінку інших. Ба більше, такі люди організовують своє життя та взаємодію з колегами саме таким чином, щоб відчувати владу. Але не забуваймо: мобінг це «хвороба групи». Часто група не протидіє побаченому насиллю та стає «співучасником» мобінгування, тому що боїться агресора. А ще більше боїться опинитись на місці жертви. Тому й відмовчується, утримується від втручання. І ніхто не наважується сказати: «Стоп. У нашому колективі так не поводяться, це – не нормально».
Ще одна важлива деталь: мобінг відбувається в тих колективах, де вже довгий час панує не надто здорова атмосфера. І де вже звикли будувати стосунки в нездоровий спосіб. Ще одна причина, чому в колективі може бути «легалізований» мобінг, – розділеним колективом легше управляти.
Що не вважається мобінгом?
Як створити «психологічний щит», якщо ви – жертва мобінгу?
Кривдникам образи не зійдуть з рук: як каратимуть за мобінг?
З 1 грудня 2022 року за системне цькування чи приниження на роботі винні нестимуть адміністративну відповідальність:
- штраф від 1700 до 2550 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт;
- штрафу від 3400 до 5100 гривень або від 40 до 60 годин громадських робіт, якщо протягом поточного року сталось повторне правопорушення або якщо мобінг відбувався за участі цілої групи осіб;
Куди звертатись, якщо ви зазнали мобінгу:
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов зазначає: за законом особи, які зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду. У Кодексі України про адміністративні правопорушення також визначено покарання керівника та працівника за мобінг.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
