Кримінальна драма «Юність» (Adolescence) підкорює серця підлітків і розбурхує шалені глядацькі дискусії. А ще надпопулярному серіалу від Netflix пророкують премію BAFTA. Бо, як виявилося, покоління дорослих не знає або не хоче знати, чим живе сучасна молодь. І поки ми оперуємо старомодним поняттям «булінг», підлітки освоюють«маносферу» і тренд токсичної маскулінності, що межує з мізогінією. Паралельно набирає обертів культура «інцелів». «Та що все це означає?!» — прочитали ми ваші думки, чи не так? Розберімося в усьому разом: Освіторія.Медіа досліджує таємну мову підлітків і розшифровує слова, терміни і закодовані емодзі із серіалу «Юність».
У чому суть серіалу «Юність», про що він і для кого
(обережно, є спойлери!)
«Для чого він вам? Він ще дитина!» Ця фраза оволодіває свідомістю, коли ми протягом перших двадцяти хвилин серіалу спостерігаємо, як поліція зламує двері і вривається в будинок 13-річного школяра Джеймі та заарештовує хлопця, який від несподіванки та страху навіть обмочився.
Батько підлітка не може повірити, що його дитина вчинила вбивство, дев’ять разів поспіль ударивши ножем дівчину з паралельного класу Кеті Леонард. Хлопчик не був агресором, булером чи шкільним шибайголовою у класичному сенсі. Можливо, дещо сором’язливий і трохи замкнений — звичайнісінький підліток. Та й родина не здавалася «проблемною» — батько цілу ніч працював на малооплачуваній роботі в їхньому маленькому містечку, щоб забезпечити родину.
Джеймі в присутності батька допитують у дільниці, а згодом супроводжують до психіатричної лікарні. Правоохоронцям, психологу та юристам належить розплутати клубок загадкових обставин кривавого вбивства. Обставини злочину не такі прості, як могло спершу показати відео з парковки, де загинула Кеті. Тим паче, що від самого початку підліток заперечує провину.
Серіал варто подивитися батькам, учителям і всім, хто виховує молодь, хоча б для того, щоб бути в курсі нових «трендів» кібербулінгу та зрозуміти, що вплив соціальних мереж може бути смертоносним. За прикладами в Україні далеко ходити не треба: 11 березня 2025 року в Івано-Франківську пролунали вибухи. Це був теракт, який руками українських підлітків організували російські спецслужби, дистанційно підірвавши молодих людей 15 та 17 років.
Цифровий світ, про який ми не знали: кожен символ має значення
Психологи запекло дискутують: цей серіал більше про підлітків чи про глобальну кризу батьківства? (Розбір серіалу із психологом читайте в наступному матеріалі Освіторія.Медіа). Так чи інакше — сприйняття серіалу «Юність» поляризоване. Хтось каже, що «ледь продирається крізь епізоди», а хтось «заковтує» весь сезон за вечір. Залишається дещо спільне: стрічка шокує, а ефект від перегляду схожий на обливання крижаною водою. «Ми й справді настільки далекі від розуміння наших дітей?» — хапаються за голову дорослі.
Схоже, що так. Батьки і вчителі зовсім не здогадуються, що сучасні підлітки використовують арсенал смайликів в інтернеті зовсім не так, як ми з вами. І якщо міленіали створювали «таємну мову», записуючи її символи на папірцях і передаючи з рук у руки «обраним», то зумери послуговуються зашифрованою мовою емодзі. Щоб обмінюватися думками чи глузувати з когось, достатньо одного-єдиного смайлика.
Топ «таємних емодзі» та знакових фраз із серіалу «Юність», про які варто знати
Коли інспектор Люк Баскомб, який веде справу неповнолітнього вбивці, у розмові із сином торкається теми смайликів в Instagram, підліток пояснює йому: емодзі, які батько помилково вважає фліртом між загиблою Кеті та вбивцею, — це зовсім не прояви уваги, а зловісні глузування.
Червона пігулка
Покоління міленіалів сприймає це емодзі як «пасхалку» на фільм «Матриця». Вибір червоної пігулки символізує пізнання істини та пробудження правди про гендерну динаміку. У контексті серіалу «Юність» це означає, що підліток схвалює і приймає ідеологію «маносфери». Підлітки зчитують цей емодзі як «Я бачу правду». Також це своєрідний заклик до дії з боку маносфери — пояснює цей момент син детектива Адам у серіалі «Юність».
Маносфера
Але що ж таке «маносфера»? Так називається токсичний онлайн-простір і ціла субкультура, що пропагує токсичну маскулінність та мізогінію (приховане або відкрите жінконенависництво).
Цитата із серіалу «Юність»: «Вона каже, що він інцел, тату. Вона каже, що він завжди ним буде. Коли хтось каже, що ти інцел, — мається на увазі, що ти назавжди залишишся незайманим».
Знову-таки, субкультура маносфери відсилає нас до теми радикальних жінконенависницьких поглядів чоловіків.
Поєднання динаміту і пігулки
Читайте це так: «Хтось є інцелом!» Тандем цих емодзі використовується підлітками в дописах чи коментарях у соцмережах, де вони хочуть потролити інцелів.
Інцели
Це чоловіки, які вважають себе мимоволі безстатевими через нездатність знайти романтичного чи сексуального партнера й відчувають ненависть до жінок. Існує чимало інцел-культур (involuntary celibates). Спільне в них те, що інцели схильні обвинувачувати жінок у своїх проблемах. Вони кажуть, що жіноцтво монополізувало сексуальні контакти, щоб зробити їх тим ресурсом, через який можна маніпулювати чоловіками.
100
Міленіали використовують смайл як «100%», але не зумери. Цей емодзі в їхньому світі — відображення віри в теорію 80/20. Вважається, що 80% жінок цікавляться лише 20% чоловіків. Це підкреслює песимістичний погляд на стосунки.
«Жінки…. Ви повинні обманювати їх, тому що ви ніколи не отримаєте їх нормальним шляхом», — пояснює підліток Адам інспектору в серіалі.
Серця різних кольорів
Кожен колір має окреме значення:
Червоне — кохання, «Я тебе люблю»
Фіолетове — прояв сексуального бажання.
Жовте — інтерес із запитом на взаємність: «Мені цікаво, а тобі?»
Рожеве — інтерес без сексуального підтексту.
Помаранчеве — підтримка або підбадьорення.
Квасоля
Використовується інцелами для ідентифікації або самоідентифікації хлопця як інцела, відсилаючи до мемів, що підкреслюють гендерні стереотипи та принижують жінок. Чому саме квасоля? Можливо, через схожість із кавовим зернятком. А це, своєю чергою, той символ, що висміює дівчат і жінок у мережі та лише посилює шкідливі стереотипи.
Покидьок Andrew Tate (Ендрю Тейт)
У серіалі «Юність» Ендрю Тейт не виконує жодної ролі та не фігурує як актор, але його ім’я згадується в контексті обговорення субкультури інцелів і впливу онлайн-інфлюєнсерів на молодь. Хто ж це такий? Ендрю Тейт — колишній британський кікбоксер та інфлюєнсер, який став відомим завдяки шок-висловлюванням у соцмережах. Він набув популярності серед підлітків і молодих чоловіків завдяки порадам щодо фінансової незалежності, самовдосконалення та «альфа»-поведінки.
Тейт також відомий своїми мізогіністичними висловлюваннями. Стверджував, що жінки повинні підкорятися чоловікам, а ще виправдовував жорстке домінування у стосунках. Через це його акаунти неодноразово блокували в соцмережах. У 2023 році Ендрю Тейта заарештували в Румунії за звинуваченнями у торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, та пори це він залишається популярним серед фоловерів.
Глибинні сенси «Юності»: діти зростають жахливо самотніми у цифровому світі
✔️ Соцмережі — «погані няньки» для дітей
Творці «Юності» різнобічно досліджують занурення головного героя Джеймі в насильницьку мізогінію — починаючи від його шкільного середовища, домашнього оточення і до використання соціальних мереж. Де він помилився найбільше? І де найбільше помилилися його батьки?
Кінокритики сходяться на думці, що серіал змушує поміркувати над тезою про те, що ситуація, яку ми спостерігали через екран, може одного дня стати цілком реальною для середньостатистичної родини, у якій тільки з вигляду «наче все добре», а насправді між батьками й дітьми практично немає діалогу. Так, мама і тато лише де-юре присутні в житті Джеймі, та насправді вони його «не бачать». Сучасні татусі, як зазначають психологи, часто недостатньо залучені у виховання синів, і саме це може стати додатковим поштовхом до їхньої радикалізації, токсичної маскулінності.
Підлітки сучасного світу належать самі собі і соціальним мережам, а це, як показує життя, ну дуже погані «няньки».
✔️ Система освіти має сильний вплив на формування особистості дитини
Протягом серіалу ви можете прокручувати у голові питання: «Чому Джеймі зробив це?» Але автори спонукають нас думати зовсім про інше! А саме — не «хто» це зробив, а ЧОМУ. Саме тому другий епізод «Юності» присвячений походу до школи, щоб глядач як слід роздивився зсередини, як сучасна система освіти говорить з дітьми, а вони — з нею. Це часто про грубість, зневагу, нехтування, крик у звертанні до дітей. Споглядаючи, як діють однолітки вбивці, ми маємо хоча б трохи наблизитися до розуміння, як працює мозок головного підозрюваного, яку інформацію він «обробляє».
Питання в тому, що ми робимо, коли тиск починає зростати. Що станеться, коли донька піде до середньої школи і 80% її класу матимуть смартфони, і вона теж захоче такий? Що станеться, коли більшість візьме свій телефон у ліжко, і син захоче зробити те саме?
✔️ Дорослі мають переглянути свою залученість до соцмереж
Автори серіалу зазначають, що проблему радикалізації молодих чоловіків можна і потрібно вирішувати, знаходячи нові способи залучення дорослих до соціальних мереж. Ось їхній меседж:
«Соціальні мережі і різні платформи самі себе не контролюватимуть. Чи можна вплинути на це за допомогою законодавства? Навряд. У Британії ми намагаємося говорити з урядом про цифрову епоху згоди. В Австралії особам до 16 років заборонено користуватися соціальними мережами, і це обов’язок соціальних мереж — тримати дітей подалі від них».
✔️ Слухати дітей — наша основна робота
Творці шалено популярного серіалу закликають батьків дослухатися до дітей у глибинному розумінні цієї фрази:
— Сучасні підлітки дуже вразливі, і ви їм потрібні, — говорить співавтор «Юності» Джек Торн. — Хотів би я про таку увагу попросити і вчителів — прислухайтеся до своїх учнів! Як і політикам радив би прислухатися до молоді. Бо їхні проблеми — справжні, як і їхній біль. А ще дозвольте молоді говорити, або знайдіть спосіб спонукати їх говорити, щоб ви зачепилися за те, що їх насправді турбує. Тоді, можливо, ви знайдете цей місток до розуміння і вчасної допомоги.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
