Вчені з Гарвардського університету вважають: сучасна культура романтизує навчання замість сну. І ця ідея обертається справжніми трагедіями: автокатастрофами, збільшенням кількості випадків депресії й навіть хвороби Альцгеймера. Як довести дитині, що спати 8–10 годин важливіше, ніж вивчити уроки?
Чому «домашки» роблять пізно ввечері
Забороняти дитині спати? Звісно, це жорстокість. Здоровий сон 8–10 годин? Та це ж всі чули. Але чи не траплялося вам чути таке: «Ой, це така старанна дитина! Готувалася усю ніч перед іспитами!».
Так само зовсім не заради жорстокості, а щоб дитина нарешті прийшла у школу з готовою «домашкою», чимало батьків кажуть: «Робитимеш, доки не зробиш. Хай і опівночі! Сам винен — гуляв вдень, а не займався».
У соцмережах тати й мами скаржаться, що сидять з дітьми над зошитами до глибокої ночі, адже ті ну ніяк не хочуть запам’ятовувати та мислити.
Сучасні люди повертаються з офісів о 20.00–21.00. Хибне уявлення про гарних тат і мам, які не просто перевіряють уроки, а відповідають за те, щоб вони були зроблені, спонукає їх сідати за уроки з дітьми тоді, коли вже час йти у ліжко. Комусь шкода дитини, якій завтра можуть поставити погану оцінку. Хтось має високу планку, аби дитина «йшла на медаль», готувалася до випускного тестування, вступила до університету. В Україні, трапляється, батьки ще й досі бояться, що на батьківському зібранні саме їх питатимуть за незроблені «домашки».
Ніч як резерв часу?
Дорослі ще й дають приклад, коли демонструють, що старанні фахівці працюють ще й вночі, що тимчасова відмова від сну — запорука успіху.
Мотиваційний спікер Ерік Томас, у якого 45 мільйонів підписників, каже: «Якщо ви збираєтеся досягти успіху, ви повинні бути готові відмовитися від сну. Якщо ви дійсно хочете добитися успіху, інколи вам доведеться не спати три дні поспіль, тому що, якщо ви лягаєте спати, ви можете втратити шанс на успіх».
ЗМІ та соцмережі рясніють порадами «Як не спати всю ніч, якщо треба попрацювати» або «Як не заснути за учбовим столом». У хід ідуть кава, прохолодний душ, нічні прогулянки чи заняття спортом, яскраве світло і навіть фільми жахів та напої-енергетики.
Чимало дорослих вважає ніч «резервом» часу, якщо вдень відволіклися і замість роботи вели довгі бесіди, спілкувалися у соцмережах, машинально грали у комп’ютерні ігри. Аби не розплачуватися за це, вони наздоганяють роботу вночі. Саме це стає прикладом для дітей: можна більше погратися чи погуляти, попереду ще ніч.
Вчені з Гарварду вважають, що для початку вчителі та батьки мають беззаперечно визнати: безпека дитини важливіше, ніж її успішність. Центр з контролю і профілактики захворювань США визначає: брак сну призводить до депресії, серцевих захворювань, ожиріння і діабету 2 типу, а у віддаленому майбутньому збільшує ризик хвороби Альцгеймера. Для підлітків це може обернутися ще й автомобільними аваріями.
Тому якщо перед сном батьки з’ясовують, що дитина не зробила уроки, реакція може бути лише одна: лягати спати. Жодних винятків у будь-якому віці, перед контрольною та «одненький раз», вважають американські дослідники.
«Сови»-підлітки страждають найбільше
Щоправда, з підлітками ситуація особлива. Через специфічні циркадні ритми вони є природними «совами», тож здатні зберігати активність до першої години ночі. Але це припустимо, якщо вранці тінейджер зможе прокинутися не раніше 10.00.
Втім, у багатьох країнах учні починають заняття о 8.00, хоча медики радять для старшокласників не раніше 8.30, а краще — о 9.00–10.00. Інакше навіть підліток, який вчасно пішов у ліжко, не ефективно працює і почувається сонним на перших уроках. Вчасно — це 22.00, якщо школа поруч, і 20.00–21.00, якщо до неї ще годину добиратися.
Зазвичай же підлітки почуваються активно ввечері, тож займаються до 23.00–2.00. Оскільки у 6–7 ранку їм треба збиратися до школи, вони страждають від браку сну. Але є ще один наслідок: дослідження довели, що вони потерпають від сонливості аж до 12–13 години. Про активність і занурення у навчальний процес годі й говорити.
А ще у багатьох країнах, зокрема, у США, додаткові заняття для тих, хто відстає чи прагне поглиблено вивчити програму, починаються до стандартного шкільного дня, ще на годину раніше. Мотивовані старшокласники роблять все можливе заради високих балів, але настає момент, коли не здатні вдуматися у завдання через нестачу сну.
За останні 80 років люди у середньому почали спати 7 годин замість 8. Також дослідження доводять, що є чимало дорослих, які протягом робочого тижня сплять по 5 годин на добу. Також батьки зазвичай вважають: якщо поступово час сну у дитини зменшується, то підліток може спати десь 7 годин. Насправді медики рекомендують 9–10, адже бурхливі гормональні зміни у цьому віці потребують тривалішого відпочинку, ніж для дорослого.
Що робити дорослим
У дітей, яким бракує сну, згідно з дослідженнями, проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю, вони роблять більше помилок, дратівливіші та вразливіші. Якщо чимало дітей у класі у такому стані, легко виникають конфлікти, а можливості командної роботи знижуються.
Вчені з Гарвардського університету пропонують вчителям пропагувати здоровий сон. І не формально, а дискредитувати романтизацію навчання чи роботи вночі. Приміром, розповідати історії школярів, які готувалися ніч перед іспитом, а потім засипали на ньому та нічого не могли згадати. Пояснювати, що ті, хто домігся успіху, проповідують, що сон — це зручність, а не необхідність, але вони не зможуть досягти свого повного потенціалу при такому способі життя.
Також вчителів просять поділитися важливістю сну з батьками. Якщо дитина не встигла вивчити столиці країн, але її мозок високо функціонує, у сучасній школі вона буде більш успішна, ніж напхана знаннями, але сонна. Якщо регулярно недосипати, мозок, що ще розвивається, не зможе працювати настільки ефективно, наскільки закладено генетично. Дитина, якій постійно бракувало сну, з меншою ймовірністю навчиться критичного мислення. А чи варті 12 балів за урок завтра того, що у дорослому віці син чи донька не зможуть приймати цілком виважені, незалежні рішення?
Источник: www.osvitoria.media
