Все про оцінювання: формувальне та підсумкове оцінювання

Вчительський toolbox — це скринька інструментів сучасного педагога. Тут кожен учитель знайде корисні методичні поради, практичний досвід колег та матеріали, які можна одразу брати в роботу. Щомісяця Освіторія.Медіа складатиме для вас нову скриньку: нічого зайвого — лише те, що пригодиться в роботі щодня. А на самому дні скриньки — матеріал для натхнення та роздумів. Відкривайте наш перший toolbox про оцінювання без знецінювання: формувальне, підсумкове та таке, що мотивує вчитися.

Формувальне оцінювання — це оцінювання, яке мотивує дітей вчитися. Учитель може підкоригувати учня, надати зворотний зв’язок у процесі навчання.

Процес формувального оцінювання має свій дизайн. На першому місці — мета.

Ми маємо розуміти, навіщо використовуємо формувальне оцінювання, що воно нам дасть і чим відрізнятиметься від традиційного процесу оцінювання. Це допоможе змінити культуру оцінювання в класі. Запитайте себе:

Який очікуваний результат навчання?

Що я хочу знати про навчання моїх учнів?

Як я буду оцінювати учнів — письмово, усно, візуально, кінестетично?

Вчитель може домовитися з учнями про невербальні засоби, за допомогою яких він може оцінити роботу: підморгнути, доторкнутися легенько до плеча, наклеїти певний стікер. Це означатиме, що в роботі є певні неточності, які потрібно виправити тут і зараз.

Коли я буду оцінювати — в процесі пояснення матеріалу чи після?

Що мені знадобиться для формувального оцінювання учнів?

Цифрові технології, приміщення як інструмент оцінювання, час, запрошений учитель чи гості як експерти.

Хто проводитиме оцінювання? Це буде взаємооцінювання чи оцінюватиме вчитель?

Хто буде оцінений — окремі учні, група чи весь клас?

Перевірте себе, чи проводите ви у класі «оцінювання для навчання»:

У класі більше цінуються ідеї, висловлені учнями, а не готові відповіді.
Учні знають очікувані результати навчання та критерії успіху.
Учні готові ризикувати, їх не лякають і не зупиняють помилки.
Учні вміють критикувати екологічно, надавати й отримувати відгуки.
Учні відповідають за своє навчання.
Учитель — не єдине джерело знань. Учні вміють користуватися принципом «Запитай у трьох, перш ніж запитати в мене». Таким чином підвищуються комунікативні навички дітей.
Учитель є фасилітатором у класі: він розуміє, як допомогти дітям працювати в групі, досягати результатів за допомогою настанов чи зворотного зв’язку.

Більше про стратегії формувального оцінювання читайте у матеріалі Юрія Гайдученка

Формувальне оцінювання у початковій школі

Формувальне оцінювання — це оцінювання в процесі навчання: щоб зрозуміти, як пройдено певний етап, чи немає затримки, чи діти не збились із заданого напрямку, — пояснює Марина Пристінська, нейропедагог і заступник директора з навчально-виховної роботи Новопечерської школи. — Ще одна його мета — це подальше навчання учнів. Отже, що потрібно робити, щоб рух до поставленої мети відбувався в запланованому темпі?

Оцінюючи учнів за певними критеріями, педагог показує дітям, що саме вони мають вивчити. Це допомагає вчителю скласти покроковий план навчання учнів. А щоб бути успішним у навчанні та реалізувати свої навчальні плани, учень має розуміти:

Куди я йду?
Де я перебуваю тепер?
Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?

Яка роль учителя в цьому процесі? На рівні «Куди я йду?» вчитель надає учням чітке та зрозуміле бачення навчальної мети та кінцевого результату. Також педагог має тут продемонструвати зразки робіт високого та низького рівня успішності.

На рівні «Де я тепер?» учитель допомагає учням ставити власні цілі, надає регулярний описовий зворотний зв’язок та навчає учнів оцінювати власні досягнення.

На рівні «Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети?» вчитель за результатами оцінювання визначає подальші кроки в навчанні учнів. А ще надає інструкцію, орієнтовану на потреби кожного учня, та дає дітям можливість відстежувати власні успіхи в навчанні, розмірковувати над ними і ділитися ними з іншими.

Діти максимально вмотивовані вчитися, коли знають кінцеву мету й розуміють кроки її досягнення. У навчальній подорожі діти хочуть, щоб їх хвалили за добре виконану роботу, а також потребують допомоги, коли відчувають труднощі.

Саме тому конструктивний зворотний зв’язок від учителя — важлива складова прогресу учнів на шляху від однієї навчальної мети до іншої. Описовий зворотний зв’язок від учителя надає дорожню карту, у якій зазначено, де перебуває дитина в процесі отримання знань і що вона має зробити, щоб успішно завершити свою подорож.

Ось приклади слів, які вживають учителі в класі, щоб підтримати чи оцінити учнів. Але ці слова зовсім не інформують про те, де учень зараз і куди йому йти далі, тож варто їх позбуватись:

Молодець
Добре
Чудово
Супер
Найкраща робота
Працюєш не в повну силу
Можеш краще
Старайся

А ще саме ці слова формують в учнів певні упередження, які призводять до «фіксованого мислення» та знищують інтерес до навчання.

Описовий зворотний зв’язок — це відгук учителя про виконані навчальні завдання, пов’язаний саме з результатами діяльності учнів. У ньому вчитель підкреслює те, що зроблено правильно, та спонукає до наступних дій, щоб учні могли покращити свою роботу.

Ефективний зворотний зв’язок має 5 важливих характеристик:

Спрямовує увагу на прогнозування навчання, вказуючи на сильні сторони та пропонуючи конкретні кроки для вдосконалення.
Відбувається під час навчання, до виставлення бала. Тобто тоді, коли ще є час щось удосконалити.
Стосується часткового розуміння. Якщо робота учня не демонструє хоча б часткового розуміння поняття чи процесу — зворотний зв’язок не є ефективним. У такому випадку треба дитину навчати й тренувати.
Ефективний зворотний зв’язок не замінює самостійного мислення учнів. Їм не доводиться аналізувати, якщо вчитель сам усе пояснює, а це шкодить процесу навчання.
Зворотний зв’язок має бути обмеженим. За один раз варто давати дитині стільки інформації, скільки вона може опанувати та виправити. Наприклад, під час першого вичитування твору варто звертати увагу на те, наскільки повно розкрита тема, і допрацьовувати цей аспект. А на орфографічні помилки на цьому етапі звертати увагу не варто.

Приклади ефективного описового зворотного зв’язку читайте у матеріалі Марини Пристінської

Оцінювання за НУШ у базовій середній школі

У базовій загальній середній освіті передбачено такі види оцінювання:

поточне та формувальне оцінювання з метою відстеження особистісного розвитку учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;

підсумкове оцінювання, під час якого результати навчання здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними Державним стандартом.

Яка різниця між формувальним та підсумковим оцінюванням?

У підсумковому оцінюванні суб’єктом оцінювання виступає вчитель. Саме педагог розробляє (або запозичує в готовому вигляді в інших авторів з дотриманням вимог академічної доброчесності) і використовує інструменти оцінювання (види робіт, критерії, шкали) для встановлення якості результатів навчання.

У формувальному оцінюванні вчитель втрачає свою монополію на оцінювання. Безумовно, педагоги здійснюють формувальне оцінювання, але взаємооцінювання та самооцінювання робить учнів також суб’єктами оцінювання. Це означає, що у формувальному оцінюванні інструменти оцінювання мають розроблятися учнями у співпраці з педагогом і застосуватися щодо робіт одне одного або власної роботи. У першу чергу це стосується критеріїв оцінювання, за якими учні перевіряють усні або письмові роботи. Але в процесі навчання можуть бути і такі навчальні ситуації, коли учні в співпраці з педагогом добирають завдання одне для одного з певного виду роботи, які потім підлягають оцінюванню самими ж дітьми за певними критеріями.

Як часто слід проводити оцінювання?

У контексті компетентнісного підходу формувальне оцінювання відбувається постійно, на кожному уроці і під час позаурочної навчальної діяльності (проєктна діяльність, виконання домашнього завдання) у різних формах (оцінювання вчителем, взаємооцінювання, самооцінювання). Формувальне оцінювання відбиває реальний учнівський навчальний досвід, який можна фіксувати через спостереження, приклади дитячих робіт, портфоліо.

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично. У Методичних рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти запропоновано здійснювати тематичне, семестрове і річне підсумкове оцінювання.

За якою шкалою здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів?

Під час формувального оцінювання можна застосовувати різні шкали:

дворівнева словесна: Так/Ні;
трирівнева словесна: Важко/Складно визначитися/Легко;
чотирирівнева словесна: Ніколи/Рідко/Майже завжди/Завжди;
5-, 10-, 12-бальна шкала.

Якщо рівневі словесні шкали в назві рівнів пропонують критерії їх визначення, то застосування бальної шкали потребує додаткового тлумачення критеріїв для встановлення кількості балів.

Під час підсумкового оцінювання використовується:

чотирирівнева шкала: початковий рівень/середній рівень/достатній рівень/високий рівень;

дванадцятибальна шкала.

Навчальний заклад може використовувати в підсумковому оцінюванні власну шкалу, але для річного оцінювання має переводити власну шкалу у дванадцятибальну.

Більше про вимоги до оцінювання за НУШ читайте у матеріалі Ірини Старагіної

Загальні вимоги до ведення класного журналу для 5-х класів НУШ

Дату уроку записують дробом (у чисельнику — число, у знаменнику — місяць).

Для парних (здвоєних) уроків дату і тему кожного уроку записують окремо.

Назви видів діяльності та контролю записують у формі називного відмінка (без прийменників).

Неправильно	Правильно
За зошит	Зошит
За І семестр	І семестр
За рік	Річна
За діагностичну роботу	Діагностична
За тему	Тема

У разі неатестації учня/учениці з певного предмета/інтегрованого курсу за будь-який період (тему, семестр, рік) роблять відповідний запис н/а (не атестований/не атестована).

У графі «Зміст уроку» стисло записують його тему, а в графі «Завдання додому» — сторінки підручника, номери завдань.

Поточні оцінки виставляють у колонку з відповідною датою.

Загальні правила виставлення тематичної оцінки

Тематичні оцінки виставляють у колонку без дати з написом «Тема».
Тематична оцінка коригуванню не підлягає, тому в журналі не потрібно виводити окрему колонку «Скоригована» після тематичної оцінки.
Тематичну оцінку виводять на основі поточних оцінок.
Проведення діагностичної (контрольної) роботи для виставлення тематичної оцінки — на розсуд учителя залежно від тижневого навантаження.
Під час виставлення поточних оцінок учитель має усвідомлювати, які саме результати навчання було оцінено на певному уроці, за підсумками виконання певного виду навчальної діяльності чи певного завдання з підручника.
Тематична оцінка має відповідати певній групі або кільком групам результатів навчання. Наприклад, під час оцінювання теми 1 відбувається оцінювання результатів навчання з групи 1 та групи 2.
Результати перевірки робочих зошитів у тематичній оцінці не враховують.

Загальні правила виставлення семестрової оцінки

Оцінку за семестр ставлять на основі тематичних оцінок та контролю груп загальних результатів.
Перед семестровою оцінкою в колонках без дати виставляють оцінки за кожну групу загальних результатів навчання.
Механізм обчислення семестрової оцінки на основі тематичних оцінок та оцінок за групи результатів навчання заклад освіти визначає самостійно й описує в освітній програмі. Це може бути як просте середнє арифметичне, так і складніший варіант з урахуванням ваги кожної групи результатів.
Перед виставленням семестрової оцінки може бути проведений комплексний контроль результатів навчання, на основі якого виставляють оцінки за групи результатів навчання. Під час складання такого комплексного контролю вчитель має подбати, щоб запропоновані завдання давали змогу оцінити відповідні групи результатів.
Семестрова оцінка на бажання учнів може бути скоригована. Незалежно від того, чи були охочі скоригувати семестрову оцінку, у журналі після семестрової оцінки відводять окрему колонку без дати з написом «Скоригована».

Загальні правила виставлення річної оцінки

Річне оцінювання здійснюють на підставі загальних оцінок результатів навчання за І і ІІ семестри.
Окрему річну контрольну роботу для цього зазвичай не проводять.
Оцінки за групи результатів у графі «Річна» не виставляють.
Річна оцінка за потреби підлягає коригуванню.
За умови використання власної шкали оцінювання для виставлення річної її переводять у 12 бальну систему.
У випадку неатестації з певного предмета чи інтегрованого курсу в колонці «Річна» роблять запис н/а (не атестований/не атестована).

Все про заповнення журналу за вимогами НУШ читайте у матеріалі від Юлії Романенко

Для роздумів та натхнення

Завантажити фрази

Помилки не робить лише той, хто нічого не робить. Тож навчання не буває без помилок. Експерти наполягають: помилку слід сприймати як подарунок. Цей матеріал назавжди змінить ваше ставлення до помилок і покаже, як робота над помилками може стати ефективним інструментом навчання.