Іноді здається, що діти вчать мови іншою швидкістю — випадково підхоплюють фрази з пісень, цитують героїв серіалів, хизуються незнайомими словами після ігор із друзями.
Чому б не перетворити цю здатність на суперсилу?
Дивіться мультики
Перегляд анімації – не просто розвага. Короткі епізоди з яскравими персонажами та простими діалогами працюють як тренажер для слуху.
Малята несвідомо запам'ятовують інтонації, повторюють за героями смішні репліки, вловлюють зв'язок між дією та словами. Для старших підійдуть повнометражні історії з динамічним сюжетом – там більше діалогів, емоцій, незвичайних виразів.
Важливо відключити субтитри рідною мовою: коли переклад зникає, мозок перестає лінуватися і починає вбирати нове.
Грайте у відеоігри
Відеоігри – ще один неочевидний помічник. Зміна мови в налаштуваннях змушує вчитуватися в завдання, прислухатися до підказок персонажів, запам'ятовувати терміни, щоб пройти рівень.
А настільні ігри з літерами чи поясненням слів перетворюють навчання на азартне змагання. Дитина навіть не помітить, як збагатить лексикон, намагаючись обіграти батьків чи друзів.
Читайте книги
Книжки – класика, але з хитрістю. Замість нудних підручників краще вибрати комікси, історії про динозаврів чи космос — те, що зачепить саме цю дитину.
Аудіоверсії також працюють: вони розвивають сприйняття на слух, а якщо слухати разом, можна обговорювати сюжет, вгадувати значення незнайомих слів.
Головне – не змушувати, а залучати. Коли мова стає частиною гри, фільму чи смішної історії, вона перестає бути шкільним предметом.
І тоді слова запам'ятовуються самі просто тому, що без них не зрозуміти, чим закінчиться епізод або як пройти складний рівень.
Читайте також
- Таємна мова підлітків: як зрозуміти, що ваша дитина говорить між рядками
- Чому ваша дитина не говорить «дякую»? Помилка, яку допускають 9 із 10 батьків
