Шукаєш правду?
Долучайся до нашого Telegram-каналу!
Експерт розповів, як сірий експорт зерна впливає на економіку України
Експерт розповів, як сірий експорт зерна впливає на економіку України.
Неповернення валютної виручки в Україну після “сірого” експорту зерна негативно впливає на золотовалютні резерви та курсову стабільність. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан.
“Сірий” експорт, треба просто розуміти його природу. Це зерно, яке купили за готівку без офіційного відображення таких операцій, далі це зерно експортують за кордон, і не повертають за такими контактами валюту в країну. Але завжди є симбіоз. Може бути з поверненням валюти в країну, може бути “біле” умовно зерно, але без повернення. Але “найчорніша” історія, доволі поширена, – це якраз коли купують зерно за готівку, а валюту не повертають. Неповернення валюти, воно не впливає на бюджет безпосередньо, воно впливає на курсову стабільність”, – зазначив Кохан.
За його словами, коли валюта в країну не заходить, Національному банку України доводиться “гасити пожежі” через валютні інтервенції і продавати валюту із золотовалютних резервів.
“Тому тут не можна сказати про прямий вплив на бюджет, він опосередкований… Купили за готівку зерно – саме цей етап впливає на бюджет… Чесно скажу, у цифрах не прокоментую, напевно, це точно не 100 млн грн, але й не 100 млрд грн. Це великі суми, але не пів бюджету нашої країни”, – зазначив Кохан.
Водночас, за його словами, цього року частка “сірого” експорту зерна значно знизилася. Кохан додав, що Мінекономіки звітувало про те, що у вересні-жовтні 2023 року “сірий” експорт був на рівні 28-30%, а у квітні 2024 року – становив 18%.
“Зменшення пов’язане з тим, що якраз у вересні-жовтні запровадили процедури верифікації експортерів, ціла постанова КМУ була для цього розроблена, встановили правила для експортерів: якщо раніше будь-яка людина могла привезти зерно до порту та його експортувати, то зараз з’явилися додаткові перевірки та необхідність відповідності тим чи іншим критеріям, або, якщо за критеріями не проходиш, – потрібно подавати до Мінекономіки контракти, і там вони їх розглядають”, – уточнив експерт.
Нагадаємо
Раніше УНН розповідав, як працює схема “сірого” експорту зерна. Для цього нечесні підприємці, зокрема, використовують “ризикові” підприємства. Одним із прикладів є зерновий термінал “Олімпекс”, який досі залишається чи не єдиними воротами для “сірого” експорту.
Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, що займаються експортом зерна та пов’язані з GNT Group одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Окрім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.
За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це лише те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Окрім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.
Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.
Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.
Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.
Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.
Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.
Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСЕ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.
Источник: www.unn.com.ua
