З початком широкомасштабної агресії освіта для понад 5,7 млн українських учнів опинилася під загрозою. На той час ми вже мали досвід організації навчання під час епідемії, тому школи оперативно перейшли на віддалену чи комбіновану форми навчання.
Однак проблеми залишилися, як-от нерівний доступ до технологій у сільській місцевості та містах, а також тиск, який відчувають педагоги. Для розширення цифрової доступності долучилися державні інституції, великі спонсори, міжнародні технологічні компанії та українська спільнота.
Впровадження EdTech — це реакція на проблеми сьогодення. Дослідники вирішили проаналізувати результати навчання та ефективність деяких EdTech-проєктів. Згадаймо разом з ними, якою була освітня сфера до початку великої війни, як ми переборювали перешкоди на початку вторгнення та які складнощі все ще присутні, але ми маємо достатньо сил, щоб з ними впоратися.
Пропонуємо вам адаптований переклад ключових положень дослідження.
Що відбувалося в освіті до великої війни
Ще до пандемії COVID-19 Україна впроваджувала освітні зміни. Згадаймо про Нову українську школу (НУШ), засновану у 2016 році. Пізніше ці реформи були закріплені в законах «Про освіту» (2017 рік) та «Про повну загальну середню освіту» (2020 рік).
Впровадження цифрових технологій почалося зі створення Мінцифри у 2019 році. У той самий рік з’явився онлайн-ресурс «Дія», а через рік — мобільний додаток. «Дія» об’єднала більше 70 електронних державних послуг, включаючи освітні. А в грудні 2021 року був затверджений програмно-технічний комплекс «Автоматизована інформаційна система освітнього менеджменту» (АІКОМ). Ця платформа забезпечує електронний обмін документами, формує статистичні звіти та допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення освітнім установам.
12 березня 2020 року всі навчальні заклади були закриті через епідемію COVID-19. Але вже 6 квітня розпочала роботу «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО) для учнів 5–11 класів, а 28 квітня — для учнів 1–4 класів. За перший місяць роботи ВШО зафіксувала майже 5 мільйонів відвідувань.
Приблизно 75% українців мали доступ до мережі інтернет у 2020 році, а до 2021 року це число зросло до 85% (з них 87% — у містах та 73% — у сільській місцевості).
Повномасштабне вторгнення і освіта
Повномасштабна агресія 2022 року зупинила навчальний процес по всій державі. За оцінками, понад 5,3 млн школярів постраждали від призупинення навчання, майже 3,6 млн втратили можливість відвідувати заняття у класах.
Станом на серпень 2025 року було зруйновано або пошкоджено 3373 навчальні заклади, з яких 385 були повністю знищені, що становить понад 10% освітньої інфраструктури. Розмір збитків оцінюється у $13,4 млрд.
До червня 2022 року майже 2,8 млн учнів були вимушено переміщені в межах країни. У середині травня 2023 року лише 33% учнів відвідували виключно денні заняття, приблизно 67% навчалися дистанційно або в змішаному форматі.
Серед біженців за кордоном 50% відвідують тільки школи в країні перебування. 29% поєднують навчання, 16% — лише українське онлайн-навчання, а 6% зовсім не навчаються. Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) зазначає, що 1,2 млн дітей ще потребують освітньої допомоги.
У 2023 році МОН затвердило Стратегічний план дій до 2027 року. У ньому було визначено 8 основних напрямів, серед яких цифрова трансформація та інклюзія. Програма LEARN від Світового банку, затверджена в серпні 2024 року, підтримала ці цілі.
У 2022 та 2023 роках ВШО була розширена і наразі містить понад 4 500 відеоуроків і тестів з 23 предметів для учнів 5–11 класів.
До 2024–2025 років «Дія» перетворилася на екосистему, якою користуються понад 20–22 млн людей. Сервіс пропонує понад 150 електронних послуг та 30 цифрових документів.
Платформа «Мрія» була запущена наприкінці 2024 року та розширена у 2025. До 30 червня 2025 року до «Мрії» приєдналося більше 1300 навчальних закладів.
Автор фото – Офіційне інтернет-представництво Президента України
Міжнародні партнери також взяли участь в ініціативах. ЮНЕСКО координувала доставку 50 тис. ноутбуків, наданих компанією Google. За програмою GPE, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ було доставлено додатково 11 тис. ноутбуків для школярів.
Крім того, від HP Global Business Coalition for Education та ЮНІСЕФ надійшло понад 151 тис. ноутбуків для учнів. МОН також надало 500 ноутбуків школам, які приймають велику кількість учасників НМТ.
Рання диджиталізація — швидке відновлення освіти
Завдяки тому, що Україна робила інвестиції в диджиталізацію ще до 2022 року, ми мали змогу скоординовано відреагувати на потреби освіти з початком повномасштабної агресії.
Ще до початку війни в структурі МОН функціонував Директорат цифрової трансформації.
Програма LEARN, затверджена в серпні 2024 року, була розроблена для забезпечення безперервності освітнього процесу.
На початку 2022 року ВШО налічувала близько 2200 уроків, а останні дані показують наявність понад 4500 відеоуроків та тестів.
Курс «Цифровий вчитель» від МОН та ЮНЕСКО, запущений наприкінці 2023 року, був розрахований на 50 тис. учителів. Протягом чотирьох місяців зареєструвалося понад 48 тис. педагогів.
Партнерство з Coursera відкрило доступ до 5500–5800+ курсів та 3400–3500 курованих проєктів у понад 280 закладах вищої освіти.
Міністерство освіти і науки України оперативно адаптувалося до гуманітарних процесів. Співрозмовники зазначали, що Міністерство було «відкритим до навчання» та перейняло повну відповідальність за координацію після перехідного періоду.
Регіональні відмінності зберігалися: діти, які були вимушені змінити місце проживання, найчастіше навчалися виключно в онлайн-форматі. Опитування 2022–2023 років показало, що тільки близько 11% учнів регулярно використовували ВШО, у той час як приблизно 87% використовували Zoom/Google Meet для онлайн-навчання.
Уроки з медіаграмотності та інформаційної безпеки. Бучанський ліцей №4
Уроки з медіаграмотності та інформаційної безпеки. Бучанський ліцей №4
У травні 2024 року понад 4400 учнів 8-х класів взяли участь у загальнонаціональному моніторингу. Результати PISA 2022 року для 15-річних (участь брали 18 із 27 областей) показали середні результати: 441 — з математики (середній показник ОЕСР: 472), 428 — з читання (середній показник ОЕСР: 476) та 450 — з природничих наук (середній показник ОЕСР: 485). 26% учнів мали доступ до планшетів або ноутбуків, менше половини мали друковані навчальні матеріали вдома.
На кінець 2024 — середину 2025 року понад 300 тис. дітей ще не мали пристроїв, потрібних для дистанційного або змішаного навчання. Заплановані показники Коаліції становили близько 125 000 додаткових ноутбуків і планшетів. У звіті ЮНІСЕФ вказано, що мережа навчальних центрів підтримки учнів розширювалася протягом 2024 року.
Протягом перших чотирьох місяців на курс «Цифровий вчитель» було залучено понад 48 тис. педагогів. До листопада 2024 року в тренінгах від ЮНІСЕФ взяли участь 55 279 вчителів.
Понад 60 тис. працівників освіти пройшли навчання з психосоціальної підтримки та безпеки у школах. На початкових етапах кризи 90% педагогів повідомили про погіршення психологічного стану.
У 2022 році близько 7000 учнів навчалися у спеціалізованих класах, понад 40 тис. — в інклюзивних класах, майже 11 тис. — за індивідуальною програмою.
Приблизно 40% територіальних громад не мали необхідного технічного забезпечення для організації навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП). За підсумками PISA 2022, частина таких учнів, які досягли базового рівня, становила 58% з математики (середній показник ОЕСР: 69%), 59% — з читання (середній показник ОЕСР: 74%) та 66% — з природничих наук (середній показник ОЕСР: 76%).
Регіональний дашборд ЮНЕСКО за 2025 рік показує, що близько 29% українських учнів-біженців навчаються за дуальною формою, при цьому приблизно чверть витрачає понад 3 додаткові години щодня на українську освітню програму. Визнання результатів навчання, отриманих за кордоном, було підтримано в період з червня по липень 2025 року.
У квітні 2023 року Рада GPE затвердила інструмент фінансування Multiplier у розмірі $25,55 млн як прискорене фінансування.
Загальний пакет GPE, включно зі спільним фінансуванням, становив понад $51 млн, доповнений пізніше грантом на системний потенціал у розмірі $2,45 млн.
Початкова Перша екстрена допомога ECW (березень 2022 року) становила $5 млн, а Програма стійкості на 2024–2026 роки розпочалася з каталітичним фінансуванням у розмірі $18 млн на 24-місячний період.
У червні 2022 року ЄС надав Україні статус кандидата та виділив €3,7 млрд гуманітарної допомоги на 2022–2025 роки. У 2022 році чиста офіційна допомога розвитку досягла найвищого рівня за всю історію.
Рекомендації урядам, що проходять крізь кризу
На основі досвіду стійкості та проблем української освіти дослідники сформулювали декілька рекомендацій для урядів, які також переживають освітню кризу.
- Досвід України доводить, що основи для успішного реагування на кризу закладаються заздалегідь. Тому державам слід пріоритезувати створення ефективної системи цифрового управління ще до виникнення кризи.
- Партнерство з приватним сектором виграє від лідерства держави та стратегічного планування. Уряди повинні активно створювати та очолювати об’єднання або спеціалізовані групи, які узгоджують внески приватного сектору та спонсорів у межах єдиної державної системи.
- Важливо збалансувати гнучкість в екстрених ситуаціях і сувору підзвітність. Урядам і донорам потрібно розробити спільні процеси планування та встановити довірчі відносини ще до кризи або на її початковому етапі. Також донори мають бути готові застосовувати адаптивні протоколи реагування на кризу, опираючись на надійні системи звітності, які координуються урядом.
- Ефективність роботи МОН базувалася на його «подвійній компетентності» — у внутрішніх реформах і міжнародних стандартах. Тому міністерствам необхідно розвивати експертні навички в галузі міжнародних гуманітарних принципів, технічної політичної термінології та практик співпраці.
- Інклюзивність була найбільш ефективною там, де вона була нормою. Уряди повинні інтегрувати вимоги щодо рівності та доступності у стандарти, фінансування та моделі надання послуг із самого початку. А структури підтримки вчителів повинні мати визначену контактну особу з питань інклюзії.
Швидке реагування України в освітній сфері демонструє, як цифрова готовність, адаптивне керівництво та злагоджена співпраця можуть забезпечити безперервність навчання. Досвід України є цінним прикладом того, що можливо досягти, коли національним органам влади надають довіру.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
