Автор публікації
Олена Шаповалова
Повномасштабне вторгнення Росії створило надзвичайні виклики для України. Зокрема, і для сфери освіти. Державі необхідно змінювати освітню політику, університети змушені адаптуватися до нових умов, напрацьовувати дієві механізми залучення іноземних студентів. Далі читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Пройдемось по цифрах
До повномасштабного вторгнення Росії ми мали дуже гарну динаміку щодо навчання іноземців. Так, до 24 лютого 2022 року в українських вишах здобували освіту понад 84 тисячі іноземних студентів зі 158 країн світу.
Зараз ситуація змінилася, й такої позитивної динаміки, зрозуміло, немає, а залучати нових студентів на навчання, будьмо відвертими, непросто.
Станом на 1 січня 2023 року у нашій країні навчалися понад 50 тисяч іноземних студентів. Це майже на 30 тисяч менше ніж до широкомасштабної війни: 11 172 іноземних студентів випустилися у 2022 році, а решта, зокрема, перевелися до університетів інших країн.
Тобто через війну українські університети вже втратили понад 20 тисяч іноземних студентів. І це лише один аспект щодо зменшення кількості іноземних студентів. Негативною також є тенденція і з охочими навчатися. До війни ми в Українському державному центрі міжнародної освіти (УДЦМО) реєстрували понад 50 тисяч запрошень на навчання для іноземних громадян. За минулий рік вдалося зареєструвати лише 14 341 запрошення на навчання.
Географія країн, з яких до нас приїжджають на навчання, досить широка.
Топ країн, з яких в Україні приїжджають студенти / Фото авторки
За кількістю іноземних студентів в українських університетах лідерські позиції з року в рік утримувала Індія.
Індійських студентів в Україні було найбільше / Фото авторки
Станом на 1 січня 2024 року, відповідно до інформації з ЄДЕБО, в українських закладах освіти навчалося 5 544 громадян Індії. Що більш ніж вчетверо менше ніж до повномасштабного вторгнення.
Переважна більшість індійських студентів обирають навчатися на медицині. Серед немедичних спеціальностей в пріоритеті менеджмент та комп’ютерна інженерія.
Найпопулярніші виші серед студентів з Індії / Фото авторки
Іноземні студенти = додаткове фінансування
Як бачимо на прикладі найбільшої за чисельністю групи іноземних студентів – індійських – цифри невтішні: через російське вторгнення наші університети втратили майже 18 тисяч студентів. Але це не привід опускати руки. Навпаки, таке зменшення кількості індійських студентів і те, що 98% із них навчаються на медицині – повинно слугувати поштовхом до напрацювання нових дієвих рішень.
Третина всіх іноземних студентів навчаються в Україні на медичних спеціальностях. Навчання на медицині має свою специфіку, зокрема, тривалість навчання. Загалом це 8 років – 6 років у магістратурі плюс 2 роки в інтернатурі. Тобто людина має провчитися 8 років, щоб отримати ліцензію лікаря.
Так, українські студенти вчаться на лікаря такий же період. Але зараз мова йде про іноземних студентів: про наші позиції у світі, про наші університеті, де іноземці вчаться здебільшого на контракті й ці кошти – додаткове джерело фінансування для університетів. Загалом, навчання іноземців в Україні – це про імідж нашої країни, про інвестиції в економіку, про розширення впливу України у світі та партнерства.
Тому ми маємо напрацювати рішення, які дозволили б нам не тільки утримувати свої позиції у сфері міжнародної освіти, але й збільшувати контингент іноземних студентів, навіть в такі складні для нашої країни часи. Тут варто віддати належне Міністерству освіти й науки України, яке дозволило дистанційний вступ іноземцям на період війни.
Також хотілося б відзначити титанічну роботу наших університетів у напрямі інтернаціоналізації – вони розвивають академічну мобільність, програми подвійних дипломів, розширюють партнерські відносини з університетами інших країн тощо.
Проблему може вирішити однорічна інтернатура англійською мовою
Одне із рішень, яке дозволило б повернути університетам іноземних студентів – запровадження однорічної інтернатури для іноземців англійською мовою з медицини. Бо якщо залишити україномовну дворічну інтернатуру, як це є зараз, то цілком логічно, що абітурієнт, який стоїть перед вибором країни навчання й університету – зробить свій вибір на користь іншої країни, де період навчання коротший.
Наприклад, в Казахстані навчання для іноземців на медицині загалом триває 6 років – 5 років у магістратурі та 1 рік в інтернатурі. Це дозволяє іноземним студентам зекономити кошти і час. А для індійських громадян, та й інших країн, де дівчата відчувають тиск суспільства щодо заміжжя, час – це досить серйозний аргумент.
Запровадження однорічної англомовної інтернатури дозволить збільшити кількість не лише індійських, а й загалом іноземних студентів-медиків, законодавство країн яких вимагає отримання ліцензії лікаря у країні навчання. Тобто вони можуть без вагань обирати собі основне навчання саме в Україні й потім отримати сертифікат (ліцензію) молодшого лікаря загального профілю в інтернатурі не за 2 роки, а за 1.
Це питання ми також обговорили під час українсько-індійських консультацій 6 лютого. Співпраця між нашими країнами у сфері освіти є тривалою, індійські громадяни цінують нашу освіту і відзначають її високий рівень.
Підтвердження цьому – та кількість індійських студентів, які приїжджали до України на навчання. Навіть попри спроби Росії переманювати наших індійських студентів – обіцяючи “золоті гори”, переведення без будь-яких іспитів, доплат і тому подібне – все ж студенти масово туди не пішли. Тому ми пишаємося своїми студентами і маємо докладати максимум зусиль, щоб підтримувати їх, та зберегти той багаторічний авторитет нашої освіти в Індії.
Іще варто у цьому контексті окремо звернути увагу на питання післядипломної освіти. У нас зараз дуже мало інтернів серед іноземців. До 23 лютого 2022 року ми мали лише близько 500 інтернів-іноземців. Це дуже мало, якщо поглянути на загальну кількість студентів-медиків на основному навчанні.
Тобто переважна більшість студентів-медиків після основного навчання в Україні, здобувши ступінь магістра, переходили до інших країн, щоб там продовжити навчання в інтернатурі.
Чому ми маємо їх втрачати? Крім того, англомовна однорічна інтернатура стала б нашою конкурентною перевагою в залученні тих студентів, які навчаються в інших країнах. А в Україні могли б пройти інтернатуру й отримати за рік сертифікат (ліцензію) лікаря.
Тож такі невеликі зміни до законодавства дозволили б нашим університетам зберегти контингент іноземних студентів та інтернів, а також залучати більшу їх кількість. І ми вже також мали напрацювання із цього питання і з народними депутатами, і з колегами з Міністерства охорони здоров’я. Тож, сподіваюсь, найближчим часом це рішення буде підтримане.
Источник: www.24tv.ua
