Верховна Рада схвалила законопроєкт “Про професійну освіту” (№13107-д), що передбачає заміну ПТУ на професійні коледжі. Документ встановлює принципи фінансової самодіяльності навчальних закладів, спрощену систему ліцензування та активізацію участі бізнесу в управлінні.
Про ухвалення законопроєкту про реформу професійної освіти (№13107-д), який скасовує ПТУ та “бурси”, повідомив у четвер голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак через Telegram, інформує УНН.
Щойно прийняли законопроєкт “Про професійну освіту” (№13107-д). 285 голосів «за». Відтепер ПТУ та «бурси» історично відійшли. Офіційно – лише професійні коледжі
– зазначив Бабак.
«Структури з актуальними, зрозумілими навчальними курсами. Із інноваційними підходами до управління. З опцією швидкого освоєння спеціальностей – для дорослих та ветеранів», – продовжив народний депутат.
Він наголосив, що закон також забезпечить надходження +500 млн євро до держбюджету, «оскільки ухвалений документ відповідає євроінтеграційним викликам та є частиною програми Ukraine Facility».
Основні зміни законодавства
З пояснень нардепа, законопроєкт реалізує такі зміни:
- Типологія закладів. Впроваджується базовий тип – професійний коледж. Поряд нього функціонуватимуть військові коледжі, навчальні центри та центри профмайстерності. Для кожного визначені чіткі обов’язки, права й ресурси.
- Фінансове самоврядування. Державні та комунальні заклади отримують право функціонувати як бюджетні установи або неприбуткові організації. Закон дозволяє відкривати валютні рахунки, інвестувати кошти, самостійно розпоряджатися власними доходами (для неприбуткових структур) та залучати інвестиції.
- Ліцензійна система. Діє принцип «одна ліцензія – один рівень». Заклад отримує єдиний дозвіл на певний рівень освіти з правом відкривати будь-які програми у його межах. Видавання ліцензій здійснює Державна служба якості освіти, незалежна від політичного впливу. Спрощена процедура подання документів, включно з електронним форматом, із використанням державних реєстрів.
- Корпоративна участь. Кожен державний або комунальний заклад має формувати наглядову раду, де 50% місць відведено представникам бізнесу. Вони беруть участь у ключових питаннях: пропонують кандидатів на посаду директора, затверджують бюджет, впливають на розробку стратегії та програм навчання. Таким чином, бізнес із формального «спостерігача» стає повноцінним учасником освітнього процесу.
- Система оцінювання. Кваліфікацію (повну або часткову) присвоює спеціалізований центр при Національному агентстві кваліфікацій. Навчальні заклади можуть створювати такі центри, але не мають права оцінювати власних студентів. Це реалізує принцип: «навчання – одні, атестація – інші». Такий механізм підвищує об’єктивність результатів для роботодавців та ринку праці.
- Визнання неформальної освіти. Знання, отримані поза офіційною системою, можуть бути затверджені через кваліфікаційні центри. Це дає змогу офіційно визнати досвід без необхідності повторного навчання.
