Домой Новини освіти Працювати чотири дні на тиждень: чи можливо про таке мріяти в Україні

Працювати чотири дні на тиждень: чи можливо про таке мріяти в Україні

19
0

Чи готова Україна до чотириденного робочого тижня

Сайт із пошуку роботи Jooble провів опитування щодо того, чи готові українські роботодавці перейти на 4-денний робочий тиждень.

Читайте також В Ісландії запроваджують 4-денний робочий тиждень: переваги для працівників та підприємств

Так, більша частина респондентів, а саме 52,5% роботодавців, вважають реалістичною можливість ввести 4-денний робочий тиждень в Україні. В той самий час 47,5% визнають ідею нереалістичною для нашої країни.

Мова йде про перелаштування внутрішніх процесів таким чином, щоб продукт чи послуга, яку надає бізнес, залишилася доступною для клієнтів без змін. Але 28,7% не готові експериментувати зі зміною графіку співробітників,
– кажуть у Jooble

Окрім цього, 87,8% опитаних роботодавців зазначили, що вони готові залишити незмінною зарплату своїм співробітникам при зменшенні кількості робочих годин. А 12,2% вважають, що зарплату логічно зменшити в такому випадку.

Також, 28,7% роботодавців, які не готові розглянути перехід на 4-денний робочий тиждень у своїй компанії, як експеримент, зазначили, що це пов’язано з тим, що: діяльність компанії не підходить для такого формату роботи, зменшить доходи компанії, уповільнить різні процеси у компанії, зменшить контроль за роботою співробітників.

Олександра Панасицька, молодша аналітикиня VoxCheck, каже, що в Україні вже є досвід переходу на чотириденний робочий тиждень. Так, у 2019 році таку практику запровадили в IT-компанії Brightа.

Втім, експеримент на 60% виявився неуспішним. Команда не змогла впоратись із навантаженням за 4 робочі дні. Але емоційний стан персоналу покращився, і у них з’явилося більше вільного часу.

Згідно із законодавством України, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Проте, підприємства й організації мають можливість зменшувати цю норму, коли укладають колективний договір. Та основну заробітну плату нараховують за виконану (годинну) норму праці,
– каже аналітикиня.

У Мінекономіки зазначають, якщо зменшити робочий час, але зберегти при цьому зарплати на тому ж рівні, це може призвести до падіння обсягів робіт чи послуг підприємств.

Відповідно, менше платежів надходитимуть до бюджетів (державного та місцевих) та фондів соціального страхування. Тому конкурентоспроможність національної економіки може впасти, а позиції нацвиробників на світових ринках погіршитися.

Експерименти у світі з переходом на 4-денний робочий тиждень показують непогані результати / Фото Pixabay

Як це працює в інших країнах

Олександра Панасицька зазначила, що нещодавні результати досліджень в Ісландії показали, що скорочений робочий час може принести позитивний ефект як для продуктивності праці, так і для здоров’я працівників. При цьому, у ході двох експериментів зарплату робітникам не знижували.

Так, робочий тиждень зменшили з п’яти до чотирьох днів, а число робочих годин — з 40 до 35-36. У дослідженні взяли участь 2,5 тисячі осіб — це понад 1% всього працездатного населення Ісландії. Сам же експеримент розпочали ще у 2015 та 2017 роках, а кінцевий звіт аналітичний центр опублікував наприкінці червня.

Примітно, що у працівників значно зменшився рівень стресу та вигорання, вони налагодили баланс між роботою та життям та стали краще планувати свій робочий час. Крім цього, у людей з’явилося більше часу на родину, хобі, домашні справи. У дослідженні також дійшли висновку, що 86% ісландських робітників можуть перейти на роботу зі скороченим робочим днем,
– коментує Панасицька.

Вона додала, що Ісландія – не єдина країна, де проводять подібні експерименти та планують перейти на чотириденку. Так, наприклад, в Іспанії лівоцентрична партія Más País виділила на проєкт з тестування скороченого робочого часу 50 млн євро.

Схожа програма є й у Новій Зеландії. Тамтешня компанія Unilever на рік перевела своїх працівників на режим роботи з 4-денним робочим тижнем. Новий формат роботи тестуватимуть до грудня 2021 року. Зарплати працівників і тривалість робочого дня не змінюватимуть.

У Японії ще у 2019 році довели, що скорочення робочого тижня не призведе до падіння продуктивності, а навпаки підвищить ефективність. Так, коли чотириденку ввели у компанії Microsoft Japan, продуктивність серед співробітників там збільшилася на 40%.

Україна поки не готова до переходу на 4-денний робочий тиждень / Фото Pixabay

Які є перешкоди та переваги

Слава Кондрацька, HR Generalist агенції комунікацій «ВАРТО», каже, що збільшення продуктивності праці на 40% у японського філіалу Microsoft – не зовсім відповідає дійсності. Адже важливо розуміти, як саме вони виміряли продуктивність. А виміряли вони її «як продажі на одного працівника в серпні 2019 до продажів серпня 2018».

Будь-який професійний менеджер з корпоративних продажів скаже вам, що не можна прирівнювати один місяць до іншого, є цикл продажів, який триває до року. Тому так, працівники дійсно були раді оплачуваному вихідному дні, витрати на електроенергію та папір скоротились, але збільшення продуктивності на 40% – це не реальне збільшення продуктивності праці,
– зазначила Кондрацька.

Вона додала, якщо у нас зараз в Україні робочий тиждень складає 40 годин і у кожної команди є свій ритм роботи й клієнти, які звикли до режиму, підтримувати ефективну роботу не зменшуючи об’єми просто нереально. Люди просто не зможуть так швидко самоорганізуватися, переглянути ефективність і паралельність своїх процесів, будуть перепрацьовувати та формально будуть працювати ті самі 40 годин просто в рамках 4 робочих днів.

Я не вірю, що в нашій сьогоденній культурі працівники встануть і спокійно підуть на три вихідні, знаючи, що у них горять дедлайни, тому не вірю, що такі експерименти спрацюють у нас. Звичайно, переваги такого робочого тижня в умовах вигорання є і зменшують ризик плинності кадрів, але зараз усі ми націлені на гнучкість, а не на зменшення робочого тижня,
– пояснила Кондрацька.

Наталія Сухачова, директор департаменту персоналу Юнекс Банку, каже, що деякі локальні експерименти показали, що така ідея має право на існування, хоча все ж викликає багато питань. Перш за все цей сміливий крок потребуватиме від персоналу дуже високого рівня самоорганізації. Немає сумнівів, що найманим працівникам такий графік сподобається, проте чи буде він до вподоби роботодавцям – велике питання. Активні, цілеспрямовані люди дійсно працюватимуть більш концентровано. За рахунок зменшення тривалості кава-брейків, нарад тощо. Але ті з працівників, що потребують контролю, навряд чи стануть працювати ефективніше.

Загалом, я вірю у перспективність 4-денного робочого тижня. Це дійсно може підвищити ефективність, зменшити гостроту проблеми «вигорання», яка стає все більш актуальною у зв’язку із постійним пришвидшенням процесів, зростанням кількості каналів комунікацій,
– пояснила Сухачова.

І додала: «Але до його впровадження потрібно підходити тверезо. Враховуючи не тільки особливості менталітету, але й розмір та сутність бізнесу. Те, що буде добре працювати в одних випадках, може виявитись зовсім непридатним для іншого».

Вона підсумувала, що перевіряти ефективність ідеї треба на прикладі навіть не компаній, а регіонів. Адже багато процесів у бізнесі пов’язані. Якщо, скажімо, одна компанія перейде на 4-денний тиждень, а її партнер – ні, постраждають результати обох.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here