Захисник з позивним “Моряк” до 24 лютого був моряком дальнього плавання, та щоб боронити нашу державу, долучився до 3-ї штурмової бригади. Під час виконання бойового завдання воїн втратив руку, але це не зупинило його у боротьбі за свою країну.
- 1Як потрапив до 3-ї штурмової
- 2Втрата руки під час завдання
- 3″Рука як у робота”: як тривала реабілітація
- 4″Повертаюся назад, бо ще можу”: воїн їде на фронт
Так, після реабілітації та протезування захисник вирішив повернутися назад. Він переконаний, що ще може застосовувати набуті знання та навіть передати їх іншим, пише 24 Канал.
Як потрапив до 3-ї штурмової
“Моряк” застав війну в Миколаєві, де його судно зайшло у порт 23 лютого. Спочатку його команду не випускали, адже вони працювали під іноземним прапором. Коли вийти таки вдалося, “Моряк” почав працювати з теробороною, але згодом, на жаль, отримав перелом руки в трьох місцях.
Щойно мені зняли гіпс у кінці серпня, я зразу пішов до військкомату. Там мені сказали, що набирається нова бригада. Є можливість, якщо хочеш. Я поїхав на пробу і пройшов до 3-ї окремої штурмової бригади,
– розповів боєць.
У бригаді захиснику дуже сподобалися професіоналізм і мотивація побратимів та взаємодопомога. У складі бригади “Моряк” побував у “дуже цікавих місцях і напрямках”. Мовиться насамперед про Бахмутський напрямок: Андріївка, Біла Гора.
“Ми приїхали взимку, після Нового року. Було холодно, але дуже гаряче. У нас завжди перед виходом дуже потужні підготовки – я їх ледь витримував. Тяжко, звісно”, – поділився воїн.
Втрата руки під час завдання
Захисник отримав важке поранення під час виконання бойового завдання. Тоді їхню машину підбив ворог.
Ми заїжджали на позиції й нас накрили артобстрілом. Прилетіло прямо в машину, де я сидів. Мій найкращий друг і побратим “Король” витягнув мене. Там заклинило двері, але вони справилися. Витягнув, надав першу медичну допомогу – накладання турнікетів. Далі мене завантажили, і я прийшов до свідомості вже у кареті швидкої допомоги – через хвилин 20,
– розповів “Моряк”.
Далі воїна возили по різних лікарнях. Спочатку це була Дружківка Донецької області – лікарня перебувала під обстрілами. Воїн погано запам’ятав цей період. Йому одразу відтяли руку, почали зашивати її, тому кололи багато знеболювального. Потім кілька днів в Ізюмі – там почали знову зашивати. Далі Харків, Львів, Чернівці й потім вже захисника перевели до Unbroken.
“Рука як у робота”: як тривала реабілітація
Фізична терапевтка захисника розповіла, що спочатку воїна турбували значні болі в куксі – частина кінцівки, що залишається після ампутації. І тоді постало питання, чи робити реампутацію, адже навіть тестування м’язів було болючим.
Однак завдяки роботі з психотерапевтами, відвідуванню апаратної фізіотерапії вдалося подолати цей біль, хоч і не до кінця. Та це дозволило спротезувати “Моряка”. Зараз у нього встановлена біонічна рука Bibionik від німецької компанії Otto Bock, і він постійно з нею. Як зазначив “Моряк”, лікарі впоралися з ним на 100%.
Спочатку боєць отримав амбулаторне лікування. Лікарі також приділяли чимало уваги збереженій кінцівці. Розробляли ліктьовий суглоб, працювали з резинками й на велотренажері. А потім вже була переважно психологічна підтримка.
Боєць з позивним “Моряк” / Скриншот з відео
“Можливо, це в купі й допомогло, бо я відчуваю себе дуже класно. Протез мені зробили майже за місяць, це було дуже швидко. Приміряли, мені показали, як це працюватиме. Я знову почав тренувати групу м’язів на стискання – розтискання. Спочатку на розтискання не виходило, але потім навчився. Потім сказали, щоб приїжджав на примірку. Приміряли, сказали, щоб через годину забрав протез, і я вже побіг. Вона ще була без рукавиці – було набагато цікавіше, така як у робота”, – згадав “Моряк”.
Як працює протез бійця Механічні протези управляються за допомогою рухів самого пацієнта. Водночас біонічні та електричні протези керуються вже самим сигналом м’яза.
Тобто, на кінцівку, яка залишилась, надівають датчики, сенсори, електроди, які перетворюють той електричний імпульс, який приймається від самого м’яза. Він підсилюється, перетворюється, і рука вже розуміє, що потрібно її відкривати, закривати чи виконувати певну функцію, яку від неї потребують.”Повертаюся назад, бо ще можу”: воїн їде на фронт
Після реабілітації воїн прийняв рішення повернутися на фронт. Там він планує наближати перемогу як зв’язківець.
3-го числа я повертаюсь назад, бо ще можу. Зі своїми обов’язками справлюся – я як зв’язківець. Мене не візьмуть в окопи, тому що якщо одна людина вийде зі строю, то операція не піде. Але прошивати рації, налаштовувати планшети – я це навіть з однією рукою зроблю, без питань. Мене цьому навчили у моїй бригаді, хоча я мав деяку базу деяку, бо був штурманом дальнього плавання,
– поділився захисник.
“Моряк” переконаний, що ці знання він ще може застосовувати. Ба більше, навіть передати їх іншим.
Що відомо про Unbroken
Національний реабілітаційний центр “Незламні” має усі напрямки для того, аби полікувати постраждалих від війни українців. Зазвичай це мінно-вибухові травми, ампутації, опіки. Центр “Незламні” – не приватний заклад, а комунальне підприємство. Однак дуже багато фінансується закордонними або українськими меценатами, донорами.
Протезування в Unbroken зародилося в кінці вересня 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення у центрі пролікували понад 16 тисяч пацієнтів, лише пов’язаних з війною. Тобто це операції, хірургічні втручання, протезування, реабілітація. Крім того, там встановили понад 260 протезів. 24 з них – це біонічні протези рук.
Майстерня протезування в Unbroken і виготовляє, і встановлює протези на місці. Однак має закордонну комплектацію – це переважно німецький виробник. Водночас у центрі виготовляють індивідуальний куксоприймач для кожного пацієнта. І тоді цією комплектацією доповнюють протез.
Источник: www.24tv.ua