Державна служба якості освіти запрошує до співпраці школи, які мають намір реалізовувати своє право на академічну автономію.
Зокрема, заклади освіти можуть розробити освітню програму та затвердити її відповідно, реалізуючи своє право на академічну автономію.
У Держслужбі зазначають, що нетипові освітні програми, розроблені не на основі типових освітніх програм, дають можливість школам максимально врахувати специфіку, стратегію розвитку, педагогічний потенціал.
Також використання таких програм дозволяють провадити освітню діяльність з урахуванням запитів учнів, формувати їхні компетентності, поділитися напрацьованим досвідом та власними новаціями.
Для проведення експертизи та затвердження освітньої програми, розробленої не на основі типової, необхідно звернутися до Державної служби якості освіти України.
Як створити нетипову освітню програму
навчальні програми
Источник: osvita.ua
Зі мною доля вчинила жорстоко. Рік тому мене з дитиною покинув коханий чоловік. На початку березня минулого року в Маріуполі, де я жила з 3-річною донькою, росіяни розбомбили мій будинок. Ми з донькою дивом вижили, але я отримала осколкове поранення в плече. Нас вивезли в Західну Україну і мені зробили операцію. Дякую волонтерам і державним службам, які нам допомагали, але я сумувала і мені дуже хотілося повернути коханого чоловіка. Дізналася, що він воює на фронті проти окупантів, але як дати про себе знати, не могла знайти способу.
У записнику знайшла телефон хорошої ворожки Марії +380975692407, який давно мені дала моя близька подруга. Марія зі стародавнього роду знахарів і цілителів ПРАЦЮЄ ВОСКОМ ТА ЦЕРКОВНИМИ ТАЇНСТВАМИ ІЄРУСАЛИМ. У неї є ще дар передбачення, і я вирішила до неї звернутися по допомогу знайти чоловіка.
Не вдаючись у подробиці, 3 дні тому, нас рано вранці розбудив дзвінок у двері квартири, де ми жили, як біженці. На порозі стояв мій коханий, красивий такий і з великим букетом моїх улюблених чайних троянд.
“Наталонько, кохана моя, як я довго тебе шукав! Адже я тільки нещодавно зрозумів, що крім вас із Хрестинкою, рідненьких, у мене нікого немає!” – вигукнув він і міцно мене обійняв. Хоч моє плече ще боліло, але я терпіла і плакала від болю і від щастя разом із коханим…
Спасибі, добра Маріє, що змогла таємничим чином напоумити мого чоловіка і зробила нас щасливими, незважаючи на весь жах війни.