Автор публікації
Софія Назаренко
У Брюсселі завершився дводенний саміт ЄС, який відзначився історичним рішенням – відкриттям переговорів про вступ України. Київ очікував на ще одне дуже важливе рішення – узгодження довгострокової фінансової допомоги на 4 роки. Втім, європейські лідери цього не зробили. Що стало перешкодою та чому це не зрада – читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Ukrainian Facility: звідки взялися 50 мільярдів для України?
Влітку цього року Єврокомісія запропонувала створити механізм довгострокової підтримки для України та закласти туди 50 мільярдів євро на 4 роки. Лише 17 мільярдів євро з цієї суми – це гранти, ще 33 мільярди – низькопроцентні кредити.
Інструмент складається із трьох компонентів, щоб держава могла продовжувати надавати державні послуги, інвестувати в реконструкцію і проводити реформи, а також підтримувати українське суспільство. Детальніше про те, як Україна отримуватиме гроші і хто перевірятиме доцільність їхнього використання “офф рекорд” 24 каналу розповідав високопосадовець ЄС – читайте тут.
Перегляд довгострокового бюджету ЄС
Це питання стало одним із головних на порядку денному. Воно стосується не лише України, а загалом – функціонування ЄС на майбутні 4 роки. Бюджет на 2021 – 2027 роки європейські лідери ухвалили в кінці грудня 2020 року. Тоді на саміті ЄС очільники держав-членів засідали 5 днів, оскільки питання грошей дійсно стояло дуже гостро. Тоді ж лідери узгодили інструмент відновлення після кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусу.
Потреба переглянути бюджет з’явилась у 2023 році – Брюссель не очікував на війну в Україні та міграційні виклики. Отож закладених коштів у 2020 році виявилось недостатньо. Тоді Єврокомісія запропонувала збільшити спільний бюджет ЄС на 66 мільярдів євро для покриття витрат на наступні 4 роки.
Вперше це питання європейські лідери обговорили під час засідання Європейської ради в жовтні. Вже тоді високопоставлені дипломати казали, що не всі держави-члени ЄС погоджуються виділяти таку суму. Вони радше закликали Єврокомісію переглянути власні витрати та перерозподілити вже наявні кошти. Як сьогодні, так і тоді пропозиція виділити фінансову допомогу Україні отримала широку підтримку. В жовтні високопосадовці казали, що це “єдиний пункт, з яким взагалі згодні держави-члени”.
Під час засідання в грудні держави-члени ЄС неофіційно погодились збільшити бюджет Євросоюзу на 22 мільярди євро, 17 з них – Україні. Зазначимо ще раз, що ці гроші йдуть у вигляді грантів, адже 33 мільярди – це кредити, тому вони не входять в загальну суму збільшення бюджету.
У перший день саміту дискусії щодо пріоритетів довгострокового бюджету ЄС точилися до третьої ночі: передбачуване та безперервне фінансування України, міграція, фонд солідарності, виплати відсотків. Зрештою, лідерам не вдалося узгодити це внутрішнє рішення.
Чому рішення по Україні заблокував не Орбан?
Питання виділення 50 мільярдів євро для України не розглядалося окремо, воно було в межах перегляду довгострокового бюджету ЄС. Окреме рішення для України не передбачалося – тобто або все, або нічого.
На фоні цього угорський прем’єр Віктор Орбан вирішив “відпрацювати” на внутрішню аудиторію та показати “перемогу” після того, як він вийшов із кімнати під час ухвалення історичного рішення.
Він написав, що наклав вето на Ukrainian Facility. В Україні цю новину сприйняли однозначно, що якби не Орбан, то гроші були б вже сьогодні. Дійсно, угорський лідер виступив проти. Його радник Балаж Орбан назвав це “червоною лінією”, але ще однією “червоною лінією” для Будапешту стало збільшення бюджету ЄС.
Тобто європейські лідери не досягли єдиного рішення щодо збільшення коштів в довгостроковий бюджет ЄС.
“Політичне рішення про виділення 50 мільярдів євро з боку 26 держав-членів є”, – сказав високопосадовець ЄС “офф рекорд”.
Як і раніше, це єдине питання, яке отримало широку підтримку. Дискусії про гроші на міграцію та фонд солідарності все ще тривають. Деякі країни все ще наполягають перерозподілити вже наявні кошти, і не додавати нові. Тобто рішення про перегляд довгострокового бюджету не було б ухвалено сьогодні, навіть якби 27 держав-членів сказали “так” Ukrainian Facility.
Тому для цього європейські лідери окремо зберуться у січні 2024 року. До речі, Угорщина загалом не проти виділення фінансової підтримки для України, але поза бюджетом.
Балаж Орбан зазначив, що для Угорщини зараз немає варіанту ні по збільшенню бюджету, ні по виділенню грошей для Києва саме в межах бюджету ЄС. Проблема – начебто відсутність грошей. За його словами, зараз Будапешт вкладає в бюджет ЄС більше, ніж отримує, оскільки більшість фондів для Угорщини зараз заморожені через проблеми із верховенством права.
Балаж Орбан наголосив, що виділення коштів для України поза бюджетом ЄС “це відкрита можливість”, але європейські лідери сказали “ні” з різних причин. Очільники держав-членів хочуть досягти цього рішення в межах довгострокового бюджету ЄС. Втім, для “зеленого світла” Угорщина хоче отримати всі заблоковані кошти.
“Це залежить від того, як лідери в Брюсселі зможуть це організувати. Коли побачимо, чи є відкритість з боку Єврокомісії та відкритість з боку брюссельських лідерів для вирішення проблем Угорщини. Якщо вони відкриті для їх вирішення, тоді наступне засідання Ради ЄС не буде провальним”, – сказав Балаж Орбан.
Чи є можливість, що Україна не отримає гроші, якщо Угорщина скаже “ні”? Такої можливості немає, оскільки існує інший інструмент, який насправді пропонує і сам Будапешт, а саме виділення грошей поза бюджетом ЄС. З цим погоджуються усі члени Євросоюзу. Політично рішення про фінансову допомогу вже ухвалене, єдине питання, яке залишається відкритим – це буде в рамках довгострокового бюджету ЄС чи поза його межами. Вирішать це вже на початку 2024 року.
Источник: www.24tv.ua
