17 грудня Кабінет міністрів затвердив порядок роботи Пунктів незламності. Але у соцмережах ще обговорюють чимало запитань. Чим вони відрізняються від пунктів обігріву? Коли повинні працювати? Чи мають право у школах, де розташовані Пункти незламності, перебувати сторонні люди? А головне: як убезпечити дітей? Зібрали відповіді на 9 запитань про пункти незламності.
1. Що таке Пункт незламності?
Оскільки ворог раз у раз атакує енергетичну інфраструктуру, ризик блекауту зростає. У містах і селищах без світла, тепла, води люди потребуватимуть підтримки. Тож ці пункти, де зможуть одночасно перебувати 40-500 людей, мають стати осередком стабільності. Їх створюють за ініціативи Президента України, який повідомив про такий проєкт 22 листопада. Нині їх облаштовано приблизно 5,4 тис. Як поділився прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram, заплановано, що таких осередків буде не менше 15 тис. Мапа усіх пунктів — https://nezlamnist.gov.ua
2. Вони вже працюють?
У деяких регіонах місцева влада прийняла рішення, що Пункти незламності працюватимуть лише після настання надзвичайної ситуації, загального блекауту. В інших регіонах — конкретні пункти працюють, якщо у місті чи селищі, де вони розташовані, понад добу відсутня електроенергія. Що ж до облаштування, десь усе готове, десь ще не завезли генератори та інше обладнання. Прогнози підказують, що блекаут настане ще не завтра, тож потреби підготувати одночасно тисячі осередків немає, процес триває.
3. Але ж чимало пунктів вже зараз відкрито?
Так, але якщо відключення світла стандартні, вони діють як пункти обігріву.
4. А хіба це не те саме?
Ні, їхнє призначення дещо різне. Пункти обігріву — це завдання Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) взимку, в разі сильних морозів (від мінус 30°С). Утім, у деяких регіонах кризовим періодом вважають вже 10°С морозу, якщо така температура тримається протягом 3-х днів. У такі часи безхатченки можуть замерзнути, стареньким, які звідкись повертаються, може стати погано на вулиці.
Тож у наметах на них чекає:
- тепло, яке дають буржуйки (або інші автономні джерела опалення);
- гарячий чай та кава, щоб зігрітися;
- за потреби — перша медична допомога;
- Тим, хто живе на вулиці, пропонували також печиво, з польової кухні суп чи кашу;
Обігрів, гарячі напої, можливість отримати кип’яток або приготувати їжу також входить до послуг Пунктів незламності. Але тривала відсутність електрики несе й інші проблеми: наприклад, неможливість зв’язатися з рідними, дізнатися, що відбувається у країні та що планується для стабілізації ситуації. Часом незламності та витривалості додає не стільки чай, скільки голос близьких у слухавці та інформаційна визначеність.
Тож Пункти незломності мають надавати ще й наступні послуги:
- мобільний зв’язок;
- доступ до інтернету;
- живлення мобільних пристроїв (а для реалізації всього цього обов’язково є генератор);
- до того ж у працівників пунктів має бути запасний зв’язок (рація, стаціонарний телефон) для виклику екстрених служб;
5. За це відповідає ДСНС? Чи школи?
Є два види пунктів незламності: мобільні (у наметах та в транспортних засобах) та стаціонарні (в будівлях). Але ДСНС створює не лише мобільні пункти, а й у своїх приміщеннях, на пожежних станціях. За їхніми даними на 13 грудня було створено 1072 таких осередків тепла, куди щодоби звертаються загалом 6-8 тис. людей. Обладнання становить 17 тисяч євро. 900 аналогічних пунктів працює на базі поліцейських відділків.
Понад 4,2 тис. Пунктів незламності відкрили обласні військові адміністрації спільно з місцевою владою. У селах їх переважно розташовують у сільрадах, а у селищах та містах – у палацах культури, житлових конторах, дитсадках, школах.
6. Тобто пункти лише державні?
Ні, окрім створених державою точок, є (їх стає все більше) також Пункти незламності відповідального бізнесу. Основною формою підтримки тут є підзарядка гаджетів, доступ до інтернету, подекуди чай-кава. Ці послуги надають на заправках, у кафе, магазинах, аптеках.
І ще один різновид: волонтерські Пункти незламності, які створюють громадські організації. Наприклад, «Солом’янські котики» планують у школах зробити 10 «Теплиць».
Пункт відкрито навіть у Національному академічному театрі імені Лесі Українки завдяки благодійній ініціативі творчого колективу.
Зображення: Солом’янські котики. “Теплиця” у столичній школі № 229
7. І що — можна зайти випити кави? А чому в одних Пунктах лише кип’яток наливають, а в інших — печуть пироги?
На жаль, не всі усвідомлюють, що школи не перетворилися на безкоштовні кафе. Вчителів ображають випадки, коли люди, які явно не голодують, у період кількагодинних відключень світла, коли працюють кав’ярні з генераторами, вимагають у школах чаю та до чаю. Мовляв, пункти ж для всіх. Але ж запас харчів створюють на випадок, коли кілька діб не буде електрики, вдома не буде змоги готувати, заклади громадського харчування не працюватимуть. Та й під час блекауту йдеться про індивідуальну продуману допомогу з харчами — тим, хто найбільше потребує. Стареньким, ослабленим, переохолодженим людям, дітям — негайно тарілка гарячого супу, чай зі смаколиками. Кип’яток — мамам, аби розвести дитяче харчування, та й усім охочим у термоси, аби зробити собі теплу їжу та напої. А ще — допомога з тим, аби розігріти принесену з дому їжу.
Можливо, плутанина відбувається через те, що деякі школи вважають орієнтиром діяльність волонтерських Пунктів незламності. Там можуть роздавати гуманітарну допомогу, влаштовувати кіновечори з чаюваннями, дитячі свята, відкривати польову кухню. Але все це благодійні ініціативи, які жодним чином не є обов’язковими послугами у державних Пунктах. Часом школи годують усіх, хто завітав, бо намагаються повторити досвід березня-квітня 2022-го, коли тут готували для тероборони, внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово жили у закладах освіти. Вчителі у соцмережах діляться прикладами, коли керівництво закладів освіти вбачає привід для конкуренції: зробити якомога кращий пункт. Але чи не варто поберегти сили на випадок блекауту? До того ж безплатна їжа привертає увагу безхатченків, а допомагати їм саме у школі — небезпечна ідея, з огляду на ризик інфікування та санітарні вимоги.
8. Можна попрацювати у школі, коли тривале відключення електрики?
Є навіть петиція №11545, подана до Київради з пропозицією облаштувати безкоштовні коворкінги на базі пунктів незламності (у школах). На 19 грудня вона зібрала 917 підписів. Майже тисяча людей думає, що можна працювати поруч із дітьми, які навчаються. Десь їх можна зрозуміти, адже чимало термінових справ зривається через відсутність електрики. Але, звісно, ця ідея не влаштовує вчителів та батьків школярів, адже її реалізація порушить освітній процес.
Вже нині дехто приходить до школи попрацювати або навіть подивитися серіал по телевізору. Але у самому визначенні Пунктів незламності (і обігріву теж) йдеться про те, що це — місця короткострокового перебування. Школи й самі додають плутанини, коли за власною ініціативою завозять ліжка, заставляють рекреації меблями для сну.
Під час кількаденного блекауту спальне місце може знадобитися за особливих обставин: хворим, стареньким, дітям. Тож спальники або розкладачки — не зайві при облаштуванні Пунктів незламності. Але головна мета: надати допомогу усім громадянам, які її потребують. І там, де встановлено 40 ліжок, була б змога розмістити втричі більше сидячих місць. До того ж планується, що більшість відвідувачів постійно змінюватиметься протягом доби, після отримання послуг, а не ночуватиме. За словами мера Києва Віталія Кличко, «пункти робляться не для того, щоб там жити, це для тимчасового перебування в короткий термін».
9. А тоді скільки часу можна перебувати у Пункті незламності?
Час перебування не обмежено. Це дає привід для різночитань, але ж все просто: людина має перебувати стільки, скільки необхідно для надання кризових послуг. Наприклад, для зігрівання чи отримання першої медичної допомоги. А не для перегляду кіно чи кавування.
Під час блекауту пункти мають працювати цілодобово. Якщо вони діють як пункти обігріву, цілодобова робота починається під час сильних морозів.
Свій графік роботи пропонує Служба освітнього омбудсмена, про що Сергій Горбачов написав ще й у листі до Кабміну від 01 грудня 2022 року:
- відключення електропостачання на 2-3 години – пункт не працює
- відключення електропостачання на 4-6 годин – пункт починає працювати після 16.00, коли завершився освітній процес;
- блекаут: відключення електропостачання, води та опалення більше ніж на добу – освітній процес здійснюється в дистанційному форматі, пункт працює цілодобово.
Служба освітнього омбудсмена провела кілька робочих нарад із працівниками шкіл. На той момент не вдалося знайти жодного документу, що регламентує функціонування Пунктів незламності.
10. Зазвичай до шкіл сторонніх не пускають заради безпеки дітей. А тепер будь-хто може прийти?
Пункти незламності створюються заради роботи під час блекауту. В цей період школи мають працювати дистанційно або піти на канікули, тож учні не будуть перетинатися з відвідувачами. Спірне питання лише одне: пункти зараз перебувають у тестовому режимі, тобто у готовності на випадок НП (і тоді нікого ще не приймають і питання про безпеку учнів не виникає), або працюють як пункти обігріву? Зараз у регіонах та конкретних закладах освіти трактують це по-різному. Наприклад, Вінницька обласна військова адміністрація прийняла рішення (протоколом № 38 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25.11.2022 р), що пункти запрацюють через дві години після отримання офіційного повідомлення про настання надзвичайної ситуації.
Невдовзі освітяни мають отримати роз’яснення щодо цього пункту. Поки що більшість схиляється до того, що повноцінна діяльність нині – скоріше благодійна допомога населенню,
і вдаватися до неї мають ті, в кого є така змога – не коштом учасників освітнього процесу. Наприклад, якщо школа працює дистанційно. Тим паче не варто розташовувати пункти у шкільних кабінетах, поруч з учнями. Дописи у соцмережах вчителів показують, що деякі керівники шкіл переконані, що єдиний варіант – якомога швидше запустити в роботу пункти.
Ось кілька порад від освітнього омбудсмена Горбачова:
- зробити пункт з окремим входом, так, щоб шляхи дітей та тих, хто користується пунктом, не перетиналися.
- перевіряти та записувати паспортні дані всіх, хто відвідує пункт Незламності.
- забезпечити заклади освіти, де розташовується пункт, охороною поліції або муніципальною вартою. Якщо ж це неможливо, то організувати хоча б періодичне відвідування таких пунктів правоохоронними органами. Сторожі, які передбачені штатним розписом, зазвичай не є підготовленими до фізичного зіткнення працівниками, які могли б чинити супротив агресивним відвідувачам чи порушникам закону (наприклад, у разі, коли фіксується спроба викрадення майна закладу освіти).
11. Працювати у пунктах мають вчителі? А коли ж їм готуватися до уроків?
Звісно, не лише педагоги, а й шкільні працівники, волонтери тощо. Якщо йдеться про блекаут, варто припустити, що звичної роботи для педагогів тимчасово не буде, тому їх налаштовані залучати. Якщо про чергування на пункті без прийому відвідувачів (заради підтримування у готовності), його можна поєднати, наприклад, з дистанційними заняттями чи підготовкою до уроків. Щодо обслуговування населення вже зараз, керівники шкіл подають це зазвичай як волонтерство. Примушувати до благодійної діяльності протизаконно, це має бути лише за бажанням.
Експерти Програми USAID DOBRE пояснили, що працювати у Пунктах незламності можуть як особи, з якими укладено цивільно-правові угоди, так і оформлені за сумісництвом. При оформленні працівників за сумісництвом або суміщенням з іншими видами діяльності слід врахувати обмеження, встановлені для посадових осіб місцевого самоврядування, визначені у ст. 25 і ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції».
Також у «Пунктах незламності» можуть працювати волонтери, які повинні узгодити питання з роботодавцем щодо особливостей та специфіки такої роботи. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 556[2] затверджено «Порядок надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності», який визначає умови надання волонтерської допомоги.
А ось Служба освітнього омбудсмена нагадує про те, що нині працівника можна перевести на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, навіть без його згоди. Але з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Це за воєнного стану роблять для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей (відповідно до статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Стосовно чергувань вночі, коли пункти працюватимуть цілодобово. У статті 8 того ж Закону визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки та жінки, які мають дитину до одного року, особи з інвалідністю.
12. Чи є у Пунктах незламності якісь правила безпеки?
Звісно! Ті, хто там працює, мають дотримуватися порад ДСНС «Як убезпечитися під час використання генераторів» та правил безпеки від МОЗ.
Правила для користувачів необхідні, і їх вже вводять на місцях – у регіонах чи окремих школах. Скажімо, у Винниці ввели загальний порядок роботи пунктів у місті. Зокрема:
- Після отримання необхідних послуг громадянин має покинути Пункт, щоб інші мешканці громади могли скористатися послугами Пункту.
- Громадянин має дотримуватися в Пункті правил чистоти, здійснювати прибирання за собою.
- Має берегти майно та особисті речі (не залишати без нагляду телефони, павербанки тощо), оскільки в Пункті ніхто не несе за них відповідальність.
Громадянам заборонено:
- Розпивати спиртні напої, знаходитися в стані сп’яніння, палити.
- «Бронювати» місця для своїх. Кожен відвідувач займає вільне місце
- Залишати без догляду дітей віком до 14 років.
- Підвищувати голос, вживати непристойні вирази, показувати непристойні жести.
- Самовільно вмикати вимикати електроприлади, наявні у Пункті.
На сайті черкаської спецшколи №3 зазначено, що в Пункті незламності здійснюється реєстрація. Просимо мати при собі документи, що засвідчують особу.
Зображення: Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3
На сайті харківської школи № 84 теж вказано, що при відвідуванні Пункту незламності «при собі мати паспорт чи документ, який посвідчує особистість. Дуже хотілось би, аби люди поводились у школі, як вдома. Не смітили і розуміли, що це все-таки школа».
13. Тож кожен встановлює власні правила?
Так було донедавна. Але 17 грудня Кабмін ухвалив рішення: всі Пункти поУкраїні працюватимуть за єдиними стандартами. Віце-прем’єр-міністру з відновлення України Олександру Кубракову доручено створити координаційний штаб, який координуватиме роботу пунктів та контролюватиме їх відповідність визначеним критеріям. Певно, невдовзі ці стандарти стануть загальновідомими.
14. Пункти й надалі потребуватимуть палива, медикаментів, запасів води та продуктів. Чи це мають закупати школи?
Експерти USAID DOBRE пояснили, яким чином має здійснюватися забезпечення роботи пунктів незламності на рівні територіальних громад
- виділення з резервного фонду бюджету територіальної громади резерву паливно-мастильних матеріалів та питної води;
- затвердження асигнувань на закупівлю обладнання для пунктів обігріву в місцях, які належать до комунальної власності;
- затвердження відповідних асигнувань на умовах співфінансування з бізнесом, ОСББ;
- використання можливостей програм допомоги, які підтримуються урядами іноземних держав, іноземними фінансовими, донорськими установами, міжнародними фінансовими організаціями та містами-побратимами (як благодійна/гуманітарна допомога) тощо.
В межах місцевих програм можна передбачити створення/поповнення матеріального резерву, який буде використовуватися на облаштування цих пунктів.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
