Враження фіналіста Global Teacher Prize Ukraine Сергія Петровича
Нещодавно до освітньої подорожі у Нідерланди запросили найбільш яскравих учасників премії Global Teacher Prize Ukraine. Сталося це з ініціативи куратора соціального проєкту «Право на освіту», телеведучої Наталії Мосейчук, за сприяння лідерки проєкту «#Прошколу» Юлії Бровінської. «Освіторія» розпитала про враження фіналіста Global Teacher Prize Ukraine 2019 року, вінницького вчителя технології та інформатики Сергія Петровича.
Українські діти — в Нідерландах
Першим яскравим враженням було відвідування другої міжнародної конференції «Teaching, Learning and Education» у Роттердамі, яка проходила з 15 по 17 листопада. В Університеті ім. Еразма Роттердамського приїхали тридцять провідних освітніх експертів з усього світу.
Чимало доповідей чимось чіпляли. Приміром, доктор філософії з США розповідав про літні школи, спікер з Великої Британії — про інтелектуальні репетиторські системи, з Південно-Африканської Республіки — про підвищення кваліфікації вчителів з інклюзії, з Філіппін — про навчання дітей з особливими освітніми потребами у державних школах, з Грузії — про взаємодію державних закладів вищої освіти. З професором з Ізраїлю, з Університету Єрусалиму, який доповідав про особливості викладання історії, тепер Сергій Петрович спілкується в інтернеті. До слова, за його словами у їхній країні вчителі 5 разів на рік відвідують конференції за кордоном. Та й в Нідерландах також регулярно відправляють на навчання закордон, зокрема до Великої Британії.
Наші освітяни відвідали в Амстердамі українські недільні школи «Веселка» та «Джерело». Тут навчаються діти, які народилися у Нідерландах, але їхні батьки — вихідці з України, котрі хочуть долучити малечу до мови та звичаїв рідного народу. Вчителі підбирають та адаптують твори, спонукають до діалогів на побутові теми.
Як навчають чотирирічних першокласників
Основні враження у пана Сергія — від знайомства з нідерландською системою освіти, адже у цій країні діти демонструють одні з найкращих у Європі показники успішності.
Українська делегація побувала у школі в Амстелвейні — у передмісті Амстердаму. Це початкова школа для дітей з 4 до 12 років (хоча за предметами та виокремленням трьох старших класів у нас би вважали її ще й середньою).
Система освіти Нідерландів, що до 3 років малеча переважно залишається вдома з батьками, які по черзі опікуються нею. Дитсадки далеко не всім по кишені: аж 380 євро за місяць, якщо малюк проводить там лише один день на тиждень.
Проте 4-річні малюки — вже першокласники. Заняття проходять в ігровій формі. Домашніх завдань немає (лише у 12-річних вони можуть бути 1–2 рази на тиждень). Як і у Фінляндії, принцип: не перенавантажувати та ні до чого не примушувати учнів.
Спокій дітей усіляко оберігають. Приміром, іноземним гостям довелося чекати, доки не завершилися уроки і на шкільному майданчику школярів не зустріли батьки. Адже під час навчального процесу дітей намагаються не турбувати. Навіть тихо розмовляють, не влаштовують ремонт у сусідньому приміщенні, без нагальної потреби не заходять до вчителя.
Посеред класу — магазин
Візуалізацію тут поважають. Наочні матеріали у школах — на кожному кроці, яскраві та різноманітні, не лише роздруківки, але й у вигляді ігор та іграшок. Приміром, для тих, хто ще не знає літери, все у картинках: розклад дня, шкільні правила, призначення приміщень. Діти вчаться «читати» картинки зліва направо — тож звикають до напрямку читання.
Величезну кількість карток та ігор діти можуть брати, аби щось повторити, просто заради втіхи. Вчителі розказали, що коли в них з’явилася нова учениця, нещодавно з Індії, її батьки весь час запитували, скільки коштує той чи інший матеріал, яким хоче пограти донечка. І були вражені, що все це безкоштовно!
Посеред класу — «вітрини» з купою речей, кілька кас, полиці з різними «товарами». Це діти грають у магазини — не на перерві, а на інтегрованих уроках. Адже ця приємна учням діяльність допоможе опанувати і мову, і математику. До того ж привчить до відповідальності: прибирати мають також юні продавці, адже до захаращеного магазину у реальному житті ніхто не прийде.
До самостійності привчають змалечку. Є й таке, що важко уявити українським татам і мамам: довірити дитині самій обирати вже до 12 років, чи хоче вона отримувати вищу освіту, чи ні. Звісно, є шанс змінити свою позицію і у середній школі, і у дорослому віці, вже після досвіду роботи. Тих, хто погано навчається, або не хоче глибоко розбиратися у предметі, хоча міг би, тут не сварять. Пояснюють, які наслідки, яким може бути майбутнє, але не залякують, навпаки, всі варіанти вважають гідними. Учень має право орієнтуватися на практичну діяльність надалі.
У 12 років вчать латину або опановують професію
Обирати шлях вперше доводиться не у 17 років, а у 12. Учень складає іспити та отримує рекомендацію від вчителя щодо подальшого закладу освіти. До речі, до таких порад та вчителів загалом тут украй висока довіра.
Одні школярі йдуть у 4-річні професійні школи (підготовча середня освіта), інші — у 5-річні середні школи, а є й гімназіуми та атеніуми з 12 до 18 років, після яких відкрито шлях до університетів (передуніверситетська освіта). Дається рік, аби перевести на інший рівень, якщо занадто просто чи складно. Випускники професійних шкіл отримують конкретну спеціальність. Але мають її поглибити у відповідному професійно-технічному коледжі. Середня школа має науково-технічний, природничий, суспільно-економічний та гуманітарний напрямки. Після неї можна поступати у вищі заклади освіти, окрім університетів. А передуніверситетська освіта включає у себе опанування латини та грецької мови, філософії, міфології, мистецтва — для тінейджерів, ті, кому до 12 років, всьому вчаться у стінах школи. Таке посилене навчання — не дивовижа, адже отримати університетську освіту у Нідерландах важко. Люди, які її мають, справді високоосвічені, які глибоко знають свою спеціалізацію, володіють, окрім рідної, ще англійською та французькою чи німецькою мовами.
Два дні на тиждень — для саморозвитку вчителя
Нідерландські вчителі розповіли українським, що у них немає великої різниці між сільськими школами та закладами з великих міст. Мають особливості лише приватні школи та міжнародні, де викладання англійською мовою та орієнтація на подальше навчання у США та Великій Британії.
У Нідерландах є проблема з тим, що молодь не хоче йти працювати вчителями. Хоча зарплатня тут у педагогів цілком пристойна. Мінімальна, для вчорашніх студентів, — 2300 євро, а надалі вона підвищується. Але найбільше вразило українців те, що з 40 годин на тиждень на уроки припадає лише 25 (тобто три дні). Решту часу вчитель приділяє саморозвитку, тренінгам для підвищення кваліфікації.
Сергій Петрович запитав у нідерландської колеги, можливо, у ці дні вони якраз роблять усі ці чудові наочні та роздаткові матеріали, готуються до уроків? Замість відповіді та відчинила шафу, де на поличках стоїть усе необхідне. Так само наперед є конспекти уроків, методичне забезпечення, презентації, плакати тощо. Всім цим забезпечує держава, все видають педагогам безкоштовно на початку навчального року. Нідерландські школи комфортні та без примусу не лише для учнів, але й для вчителів, якім не треба перевіряти зошити, готувати дидактичні матеріали, мати стільки паперової роботи
— Певно, українські вчителі найкреативніші в Європі, — посміхається пан Сергій. — Адже встигають все це робити, ще й якісно та оригінально.
Те, що фіналіст Global Teacher Prize Ukraine запозичив з освітньої поїздки: відтепер проводиме по-новому батьківські збори, більше розвиватиме самостійність та відповідальність дітей, та вже влаштував у кабінети виставку учнівських робіт з робототехніки та STEAM-технологій. Адже у школах Нідерландів пишаються учнями і всюди — в коридорах, класних кімнатах — розміщені їхні саморобки, малюнки.
Вчіть англійську
Найважливішими надбаннями від освітньої поїздки Сергій Петрович називає реальні кейси, які можна застосувати на практиці, нові фантастичні друзі-однодумці, шалений імпульс до саморозвитку. Вечорами нині педагог штудіює англійську мову для того, щоб наступного разу на конференції виступити уже в ролі спікера.
Познайомившись з українськими освітянами, компанія Acavent, яка проводить педагогічні конференції по всьому світу, зокрема, в Оксфорді, запросила наших педагогів стати топ-спікерами на їхніх подіях наступного року. Іноземні колеги планують створювати спільні проєкти з українськими вчителями. На думку пана Сергія, нашим педагогам теж є чим вразити колег.
Источник: www.osvitoria.media
