Китай заявив про намір долучитися до миротворчої операції в Україні, але виключно під егідою ООН. У столиці ЄС ініціатива отримала суперечливу оцінку через сумніви щодо безсторонності Пекіна.
Як повідомляє Welt am Sonntag з посиланням на джерела, Китай готовий залучити свої військові підрозділи до миротворчої діяльності в Україні, проте ця інформація викликала розбіжні коментарі в європейських країнах через умовність позиції Пекіна, пише УНН.
Пекін офіційно підтвердив відкритість до участі в миротворчому контингенті на території України. За даними Welt am Sonntag, цю інформацію передали дипломати ЄС, які посилаються на керівні кола Китаю. У той же час вони зазначили, що китайський уряд розгляне такий крок лише за наявності мандату ООН.
– йдеться у матеріалі.
У Євросоюзі, як повідомляється, пропозиція Китаю отримала неоднозначні відгуки. З одного боку, участь держав Глобального Півдня може допомогти ухвалити рішення про введення міжнародного контингенту для стабілізації ситуації. З іншого, є побоювання, що “Китай може використати місію для розвідки або відкрито підтримувати РФ у разі ескалації”, – заявив єврочиновник, обізнаний із деталями обговорень.
Більшість європейських країн також скептично ставляться до ідеї наперед схвалювати мандат ООН для потенційних миротворців. Винятком є Італія, яка активно виступає за цей варіант вже тривалий час, наголошує видання.
Раніше Президент України Володимир Зеленський відкинув пропозицію глави мзс рф сергія лаврова щодо участі Китаю. “Ми приймаємо гарантії лише від держав, які дійсно готові нас захищати”, – заявив він. Як зазначає публікація, Пекін продовжує підтримувати москву, купуючи російські енергоносії та постачаючи комплектуючі для виробництва озброєнь. Партнерство між РФ і Китаєм характеризується як “безкордонне”.
Згідно із західним баченням, гарантії безпеки для України мають охоплювати комплекс заходів, включаючи підготовку військових, постачання техніки, розвиток оборонки, обмін розвідданими, економічну підтримку та інтеграцію в ЄС. Це відображено в документах G7 від липня 2023 року та угоді між ЄС і Україною від липня 2024 року.
На думку аналітиків, європейські країни наразі більше зосереджені на забезпеченні умов для перемир’я, ніж на довгострокових оборонних механізмах. Запропонована багаторівнева система передбачає, що Україна стане першим бар’єром, європейські та інші союзники – другим, а США забезпечать повітряне прикриття як третій ешелон.
Єврочиновники також вказують, що сучасні технології, зокрема дрони, можуть використовуватися для моніторингу дотримання перемир’я. У разі порушень реакція може варіюватися від фіксації інцидентів (як це робила ОБСЄ після 2014 року) до прямої військової інтервенції – все залежить від умов мандату.
Питання щодо зменшення американської присутності в Європі
У штаб-квартирі НАТО очікують офіційного плану скорочення контингенту США в регіоні. Первісні повідомлення про презентацію проекту заступником міністра оборони США Елбріджем А. Колбі у вересні не підтвердилися. Джерела пов’язують це із проведенням російсько-білоруських навчань “Захід-2025”, після яких очікується оновлення даних.
За інформацією видання, плани можуть передбачати виведення 40-70 тис. військових із загального числа 100 тис., розквартированих у Європі. Частину контингенту планують передислокувати для захисту кордонів США або підтримки громадського порядку. Також йдеться про можливе коригування стратегії НАТО до 2027 року.
