Вчителька хімії черкаської школи №29 Наталія Скакун вважає, що уроки можна зробити цікавими та такими, що надихають, якщо спиратися на інтереси учнів. Адже найновіше покоління Альфа спонукає навчатися усе несподіване, фантастичне, оригінальне. А яскравих форматів для цього – безліч. Окрім того, що педагог інтегрує хімію та біологію, ще й додає екологічну освіту. «Освіторія» зібрала 9 вправ, які змінять хід уроку і додадуть креативу.
1. Казкотерапія: про Попелюшку та… хімічні елементи
Ви колись думали про те, як багато казок стосуються хімії? Адже там нерідко йдеться про повсякденні побутові справи, які не обходяться без перетворення елементів таблиці Менделєєва. Скажімо, з чого саме пекли Колобка? Яки в ньому жири, білки, вуглеводи? Яка хімічна формула борошна?
А з чого складається попіл, який чистить Попелюшка? Що відомо про модифікацію карбону в ньому, а ще кремнію, алюмінію, кальцію? Чим відрізняються з хімічної точки зору скло та кришталь (з одного з цих матеріалів були зроблені черевички казкової героїні)?
У казці «Коли годинник б’є дванадцять» учні разом з педагогом поєднали мотиви народних казок та дещо переробили. Приміром, замість злої мачухи – матінка, яка вчить дівчину випікати булки, малювати кавою на картині, виводити плями на одязі.
Недарма видатний педагог В. Сухомлинський казав: «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки». Вигадати сюжет – одна вправа. Інсценізувати цю казку з елементами костюмів – ще одна подія, після якої матеріал закарбовується у пам’яті.
«Королева паперових горняток» – таку казку поставили у рамках екопросвітництва учні разом з пані Наталією. Персонажі Горнятка у плащах волають, що люди їх не цінують, кидають під ноги, як випили напої. На допомогу приходить їхня Королева з «короною зі склянки Coca Cola», яка знає 10 способів повторного використання паперу. Діти вчать їх, а також знайомляться з формулою целюлози. Королева дарує так звану «Люльку Мамая» – для збирання та здачі на перероблення паперової тари, аби подовжити життя персонажів. Учні дізнаються, як працює цей пристрій: пресує та формує горнятка у «ковбаски», що легко пакувати. Та найголовнішим враженням став блокнот, виготовлений з перероблених паперових горняток. Діти не могли повірити, що недавно хтось пив каву, а нині з тієї ж сировини зроблені сторінки, на яких можна писати.
via GIPHY
Наприкінці вистави учні розмальовували горнятка, а потім вони «оживали» у доповненій реальності.
Цю виставу учні демонстрували навіть у початковій школі. І певні, що маленьким школярам після стількох приємних вражень також закарбувалося у пам’яті: не варто викидати те, що йде на перероблення.
2. Сторітелінг: історія про Хі Мію та Мен Делєєва
Коли у семикласників лише розпочинається знайомство з хімією, хочеться, аби перший урок також чимось вразив. Але далеко не всім подобається слухати про історію виникнення науки. Сторітелінг якраз і допомагає заволодіти увагою, створити асоціації, стимулювати емоційну сферу. Історія має бути цікавою, динамічною, оригінальною.
Тож пані Наталія склала пригодницьку історію по світ чарівних трансформацій. А головними героями стали хлопчик Дмитрик Делєєв та дівчинка Мія. Учні встигають зацікавитися ровесниками раніше, ніж дізнаються, як же вони пов’язані з темою уроку. Весела Мія багато знає, подорожує, засмагає у Єгипті та Греції. Дмитро грає в шахи, любить точні науки, допитливий, вміє все аналізувати, як юний детектив. Тож Мія зве його «крутий мен». А він дає їй прізвисько «Хі». Так потроху з’ясовується, що Хі Мія уособлює науку, а улюблені місця її відпочинку – це там, де вона зародилася. А Дмитро Мен Делєєв списаний з дитячих років видатного вченого, який створив таблицю періодичних елементів.
Ця історія не лише спонукає слухати матеріал з цікавістю, а і значно краще запам’ятовується, ніж сухі рядки підручника.
3. Майстер-класи з формулами (малювання по каві, повітряна куля, фарбування великодніх яєць)
Практичні заняття теж можна зробити та креативними, і практичними. Скажімо, за календарем — День закоханих, за програмою у 10 класі — нітрогенвмісні органічні сполуки. Як це поєднати? Організовуємо майстер-клас з малювання кавою. Спочатку вивчаємо структурну формулу кофеїну. Дивимося відео: чому це другий продукт у світі за обсягами продажу, а також як кава впливає на здоров’я людини. За підручником учні знаходять, які ще існують представники нітрогенвмісних органічних сполук. А практична частина, яку проводить запрошений спеціаліст, запам’ятається надовго: можна обирати візерунок, малювати, робити написи. Та навіть сам аромат свіжозвареної кави робить таке заняття особливим.
Ще один варіант – виготовлення повітряної кулі кохання. Учні склеювали його не просто так, а з папірців-пелюсток всіх кольорів лінійки кислотно-лужної рівноваги. А до короба посадили фігурки, які символізували закохану пару — засновників радіохімії Марію та П’єра Кюрі.
А на Великдень у 7 класі вперше вчать масову частку розчинів, а у 8 класі повторюють цей навчальний матеріал. Тож нічого не заважає принести з дому варені яйця та спробувати у класі різні способи їх фарбування.
Чимало процесів можна вивчати через призму хімії: чим відрізняються розчини барвників, їхня концентрація, навіщо покривати олією, яка її формула, а яка у етанової кислоти (оцту).
4. Даруємо листівки-щасливки
Це теж можна віднести до майстер-класів, але сам об’єкт – незвичайний. Йдеться про листівки-щасливки до Дня щастя. Вони складаються з двох частин: красиво написане побажання та хімічна формула одного з гормонів, які «відповідають» за радість. Учні зичили різноманітні приємні речі, а між собою дискутували про те, що для кожного з них означає щастя. Вчителі витягували листівки по черзі та читали, яких саме приємностей варто очікувати у цьому році. А учні отримали чимало вражень та знань. Адже формули запам’ятати легше, коли урочисто пишеш їх та даруєш.
5. Квест різними куточками планети
Клас пані Наталії бере участь у різноманітних екологічних акціях, конкурсах. До Дня паперової промисловості учні дізнавалися, як зберігати ліс, з чого роблять папір, а ще – що пакування тетрапак на 75% складається з картону, який можна повторно використовувати. Учні та навіть їхні родини збирали, сортували пакування, а за чудові результати отримали від видавництва «Ранок» перший в Україні вімельбух «Подорож до дивовижного світу тварин» (5 примірників), зроблений з переробленого картону.
via GIPHY
На цьому не зупинилися. А ще й провели квест за мотивами книги: кожна сторінка – станція, а відтак – новий куточок планети: прерії, пустеля, гори Анди, мангровий ліс тощо. На ній необхідно було знаходити інформацію з хімії, яка стосується цієї місцевості. Якщо трапляються кислотні дощі, як позначати кислотність ph, приміром. Були й зашифровані на зупинках хімічні елементи. У фіналі було змагання капітанів: від них вимагалася уважність щодо деталей вімельбуху.
6. ЕКО-пазломанія
Ще один екологічний проєкт – «Допоможи Чорному морю». Пляшки, кришки та інші синтетичні засоби, які можуть забруднювати водні простори, учні здали на повторну перероблення. А потім вирішували, як привітати з Днем народження Чорне море. Врешті-решт зробили відеоролик, де кожен учень казав по одному слову, а разом все складалося у вітання. За свої зусилля отримали екологічні пазли з мешканцями Чорного моря та інфоплакат про нього.
via GIPHY
Згодом на занятті складали пазл, а поруч з тим обговорювали, чим можна замінити пластик (скажімо, бамбуковий посуд замість пластикового), чому вода у морі солона, що таке сірководень і чого його так багато у Чорному морі.
7. Лего-конструювання
Хто сказав, що лего люблять лише у початковій школі? Семикласникам теж значно веселіше вивчати тему «Прості та складні сполуки», якщо всі формули можна викласти з лего. Завдання просто: дістають картку зі сполукою та її формулою. Наприклад: «Вуглекислий газ. Формула СО2». Елементи ще й поділені за різними кольорами: нітроген – червоним, оксиген – зеленим, гідроген – блакитним тощо. Тому формулу вуглекислого газу учень складає з одного С та двох О. Але згодом можна перейти на «вищий рівень»: працювати з картками, на яких є завдання, але немає формули.
8. Wall-інсталяція та настінна артгалерея
Звичайнісінькі стіни класу можна перетворити на артгалерею чи зробити wall-інсталяцію. Учні пані Наталії спробували обидва варіанти. Наприклад, вони робили у 8 класі STEAM-проєкт «Атомні моделі бору». У ньому довелося інтегрувати знання з історії, математики, хімії. Спочатку вивчали історію питання: що думали про будову атома раніше. Зацікавили моделі різних часів — від куль для боулінгу, кексу з родзинками до уявлення про структуру.
via GIPHY
А потім кожен учень демонстрував будову атома одного з елементів. На паперових тарілках мотузками викладали необхідну кількість кіл, на яких правильно розташовували електрони (кольорові помпони). Усі двадцять тарілок розмістили на стіні, і ця виставка довго прикрашала кабінет хімії. А учні мали змогу побачити результати роботи.
Цього року стіни прикрашають лепбуки – ціла артгалерея. У кожній книжечці, зробленій руками учнів, цікава інформація про один з хімічних елементів. До слова, ідею «Артбук однієї теми» вчителька взяла з курсу Бери й Роби.
Источник: www.osvitoria.media
