Чому наші діти так люблять російський реп?

Чесний розтин феномену від музичного критика Ігоря Панасова

До «Освіторії» не раз і не двічі зверталися батьки українських школярів з проханнями пояснити, чому їхні діти фанатіють від музики російських реперів на кшталт Face, PhraoH, Скриптонит. «Донька гарно навчається, займається спортом і має багато друзів, але мене непокоїть, що вона слухає музику, в якій суцільний мат. Каже, що їй «просто подобається», але змиритися з цією пристрастю не можу» — ділиться мама 13-річної Ніни. Розбираємо цю незвідану любов «по кісточках» разом зі знаним українським музичним оглядачем Ігорем Панасовим.

Окрім пояснень, чому російський реп надовго й міцно взяв у полон вуха і мозок юних українців, він пропонує якісну вітчизняну реп-альтернативу, яка може сподобатись вашим дітям не менше, аніж брутальні тексти Oxxxymiron та Miyagi & Эндшпиль. А, може, і вам самим!

Дослідження поведінки та смаків юних киян покоління Z, які торік проводила Українська маркетингова група на чолі з Наталією Бухаловою, свідчать: українські діти й підлітки просто обожнюють «реп нової школи». Це стиль із брутальними текстами, в яких часто можуть траплятися нецензурні слова. Серед популярних виконавців: Kendrick Lamar, Drake, Lil Pump, Kizaru, T-fest, PhraoH, Скриптонит, Face, Oxxxymiron, Miyagi & Эндшпиль.

Тексти російських реп-виконавців — в особливому фаворі. Чому так сталось, пояснює музичний журналіст Ігор Панасов.

Тексти

Ось що становить 80 % серед причин, що спонукають українських дітей слухати російський реп. Різноманіття світових реп- та хіп-хоп виконавців нині зашкалює, все у відкритому доступі. Але ж ні — спостерігаємо повальний запит саме на російський сегмент реп-зірок. Ясна річ, що сенси та емоції, які російські репери виплескують у своїх треках, дуже швидко починають резонувати з уподобаннями юних українців.

Мова

Чимало батьків в Україні — російськомовні та перебувають у контексті російськомовної культури, і, відповідно, транслюють цей інтерес своїм дітям. Тож надмірна увага саме до російського репу легко пояснюється тим, що це — рідна мова для багатьох українських дітей.

Ненормативна лексика, епатаж

Те, що так лякає батьків у текстах російських реперів — ось те самісіньке, до чого підсвідомо «притягуються» підлітки. 12–18 років — тож узагалі час суцільного епатажу, бажання відгородити власну територію, показати свою значущість суспільству, голосно заявити про себе. Це природній, але разом з тим і один з найскладніших періодів у «дозріванні» особистості. Підлітки намагаються визначити своє «я» відносно решти світу й замислитись: «А ким я буду далі?» Саме тому вони настільки вразливі, їжакуваті, часом навіть агресивні. А репери у своїх піснях транслюють всі ці переживання. Вони ідеально вписуються в підліткову картину світу, наче віддзеркалюючи емоції, в яких «варяться» юні хлопці й дівчата.

Потужні інвестиції в російський реп-сектор

Всі ці розмови на кшталт «Ну а де ж наш рідненький український реп?» та нерозуміння тотального захоплення російським мають просте й приземлене пояснення.

До свого квітучого стану російський реп прийшов не тому, що він «настільки крутий», а тому, що в 2005–2006 роках були вкладені астрономічні кошти в розвиток інфраструктури для розквіту саме цього напрямку. Основи того маркетингу, який зараз працює на жанр з повною потужністю, були закладені ще в «нульові». В Україні цим взагалі ніхто не займався. Два лейбли — BlackStar (Тіматі) та Gazgolder, з якої виріс Баста, «підім’яли» під себе реп-напрямок та цілеспрямовано насичували його коштами. У випадку з Тіматі все зрозуміло: він син великого бізнесмена, який завиграшки міг вже у 22 роки інвестувати в будь-які проєкти. Із Gazgolder теж все зрозуміло: кошти в нього вклав один непублічний бізнесмен. Отож, бізнес та амбіції конкретних людей були спрямовані на інвестування потужних сум у розвиток реп-сектора: просто так «із нічого» жодна індустрія не розбудовується.

То що ж робити, якщо підліток увесь час слухає «цей жахливий реп»?

Немає кращої реклами будь-чого для дітей і підлітків, як не зробити це будь-що забороненим. Саме заборонене — найласіший шматочок. Тим паче, в цифрову епоху ви нічого не сховаєте, ба навіть якщо конфіскуєте всі гаджети.

Вкрай важливо не влаштовувати істерики, а й собі ставати «просунутими» батьками-меломанами та показувати альтернативу. Це доповнить картину світу вашої дитини, хай навіть вона продовжуватиме слухати свого обожнюваного Скриптоніта. Дайте з чого обирати — й результати не забаряться.

Яку круту українську альтернативу можна запропонувати?

Український реп живий і завжди був. Інша справа — в цей сектор у нашому музпросторі інвестують майже нічого, тож більшість імен мають попит у дуже вузькому колі поціновувачів. В цьому контексті вривання в медійний простір таких дівчат, як alyona alyona та Alina Pash — хороший шанс для цього жанру в Україні. За великим рахунком, хіп-хоп — це не органічна для українського масового слухача культура. Все-таки в нас це субкультура, на відміну від Америки, де вона зароджувалась та росла.

Маємо чимало імен класних реп-виконавців, які можуть сподобатись і підліткам — варто лише з ними познайомитися.

11 гідних українських реперів: