Навчання в умовах війни — це складно: і практично, і психологічно. Тож у дітей трапляються прогалини у знаннях, які треба поступово вирівнювати. І нині, і тим паче — після перемоги. У багатьох країнах світу теж стикалися з масовими освітніми втратами (наприклад, через локдаун) та напрацювали ефективні перевірені методики. Хто ж що обрав? Зібрали найкращі закордонні практики в одному матеріалі.
Дієві варіанти та «підводне каміння»
Якщо учні не встигли опанувати шкільну програму, надати їм додатковий час здається найбільш логічним рішенням. Так, за даними Глобальної коаліції з питань освіти ЮНЕСКО, вчиняє кожна п’ята країна з тих, хто бореться з освітніми втратами. Збільшити кількість годин на вивчення матеріалу, щоб забезпечити належне його засвоєння, можна різними способами.
1. Змінити тижневий розклад:
- Скоротити перерви;
- Подовжити навчальний день;
- Зробити шестиденне навчання;
- · Створити школу вихідного дня;
2. Подовжити навчальний рік:
- Скоротити або скасувати канікули;
- Створити літні школи;
Як свідчить практика, це дієві варіанти, але вони мають «підводне каміння».
По-перше, важко обрахувати, скільки саме діти мають додатково провести за партами. Прогалини у знаннях важко вимірювати годинами та місяцями. Проста математична логіка тут не діє. Скажімо, пропуски дітьми школи через наслідки урагану «Катріна» (які тривали менше року), дали в середньому 2 роки освітніх втрат. А під час землетрусу 2005 року в Пакистані після тримісячної перерви у навчанні учні мали відставання, яке постійно збільшувалося. За чотири роки після події воно складало аж півтора навчальних років. Адже відсутність певних навичок і знань накопичується, заважаючи опановувати нові. Тож якщо механічно додати стільки ж навчальних годин, скільки було втрачено, ситуацію це не виправить.
По-друге, справа у мотивації до навчання та ресурсах дітей. Якщо вони виснажені та розчаровані у своїх силах, перспектива залишитися без літнього відпочинку або отримати ще кілька уроків на тижні їх дратує. Ефективність такого навчання сумнівна.
Школа влітку чи… літня школа?
Шляхом «примусового відпрацювання» пішло чимало країн. У Індії 700 тис. дітей перевірили щодо базових навичок із читання та арифметики. Тим, хто потребував цього, призначили по кілька додаткових уроків із мови та математики щотижня протягом трьох місяців. Їх доводиться відвідувати до чи після основних занять.
На Філіппінах півторамісячні заняття під час канікул призначають учням, які отримують менше, ніж 75% на тесті з читання та математики.
У Сенегалі для всіх школярів, які не засвоюють шкільну програму з 1-го чи 5-го класів, створили двомісячні літні курси.
У деяких штатах або окремих містах США прийшли до такого самого рішення: у Вірджинії скасували канікули, а у Річмонді робили таку саму спробу, але шкільні ради запротестували. У Атланті на три роки подовжили навчальний день на 30 хвилин. У Лос-Анджелесі додали навчальні дні. Штат Мериленд теж збільшив кількість занять на день та створив суботні й вечірні класи.
Ще один лайфхак — подвоєні уроки. Якщо необхідно наздогнати, повтор старого матеріалу можна поєднати з проблемними завданнями з нових тем. Але для учнівських пошуків потрібно більш часу, ніж 45 хвилин. «Пари» замість одного уроку протягом цілого навчального року, як свідчить досвід американських освітян, еквівалентний приблизно 10 тижням додаткового навчання. Але такий надзвичайний результат стосується лише математики, подвійні уроки читання не довели своєї ефективності.
Благодійні товариства дають змогу малозабезпеченим учням безкоштовно скористуватися послугами онлайн-репетиторів. Найбільш переконливий результат дає офлайн репетиторство у малих групах по 2-6 школярів. Але якщо учнів більше, ефект навчання стрімко знижується. Заняття тричі на тиждень протягом усього навчального року або щоденні протягом трьох місяців еквівалентні 19 тижням навчання у класі. Місцева громада оплачує працю репетиторів. У штаті Теннессі збираються надати таку допомогу 50 тис. учнів, а у багатьох інших штатах проєкт теж ввели, але у менших масштабах.
Та все ж найпопулярніше рішення у США: літні школи.
Весела математика та «освітній Netflix»
Літні школи — не те ж саме, що продовження навчання влітку. Адже літні школи влаштовують у центрах дозвілля, таборах, студіях .А якщо навіть у тій самій будівлі закладу освіти, програма не схожа на стандартну шкільну, містить чимало активностей, літніх розваг, спортивних занять, навчання плаванню. Усе, аби підвищити зацікавленість учнів та подати базові предмети в ігровій формі (мова та математика). Літні школи безкоштовні для учнів, створені коштом місцевої влади. Запис до них — за бажанням. Такі заняття є ефективними й при цьому дають змогу насолодитися літом. Єдиною вадою є те, що саме асоціальні родини не записують у літні школи дітей, бо не дбають про їхню освіту, а допомога найбільш потрібна таким хлопцям та дівчатам.
Літні школи з веселою математикою та читанням для душі ввели й у Бельгії, Нідерландах, Іспанії. Великі проєкти з державного репетиторства є у Великій Британії та Чилі.
Франція інвестувала 200 млн. євро з метою охопити 1млн. учнів за такою самою програмою «канікул з навчанням». Контрольоване дослідження довело: 19-денна літня програма з математики для восьмикласників покращила їхні результати діагностичного тестування з цього предмету на 4 бали. Окрім цього, чимало шкіл відвели на тижні учням годину для повторення матеріалу. Для цих потреб створили й гейміфковану платформу для самонавчання. За словами міністра освіти Франції Пап Ндіає, країні потрібен освітній аналог Netflix, централізований, цікавий та безкоштовний.
На другий рік — це відповідально
А ось Австрія, Німеччина та Італія вирішили дати учням стільки часу на навчання, скільки їм треба. Вони пропонують усіх, хто почуває непевність у знаннях, за бажання прослухати курс повторно. Усі зусилля йдуть на створення нового іміджу цього явища: не «залишитися на другий рік» через проблеми, а «глибше зануритися у матеріал». Вчителі розповідають дітям, що після пандемії нормально мати прогалини у знаннях і позбуватися їх — це відповідально.
Утім, Італія застосовує ще один принципово інший спосіб допомоги учням: збільшити штат школи, щоб на кожного вчителя припадало менше дітей. Йому надають перевагу 22% країн, які намагаються подолати освітні втрати. Торік у Італії додатково набрали 24 тис. педагогів. Для тих саме цілей у Мозамбіку найняли понад 8 тис. нових учителів початкових шкіл.
Але є низка країн, які не можуть виділити стільки коштів. Тож у Кенії, Танзанії, Уганді та деяких інших країнах Африки започаткували проєкти, де менших дітей навчають старшокласники, а також однолітки навчають одне одного. У одному з них, «Школа для життя», три педагоги курують групу підлітків-наставників, надають їм матеріали, конспекти, завдання для перевірки. Кожен із тінейджерів викладає теми десятьом учням.
У Гані випускників шкіл без додаткової освіти на спеціальних короткотермінових курсах навчили працювати помічниками вчителів.
Читання та математика — на гуртках
У Німеччині набирають помічників вчителів з-поміж педагогів-пенсіонерів та студентів педагогічних вишів. Вони не викладають, але допомагають із повторенням матеріалу. Це значно покращує кількість часу та уваги, яку отримує кожен школяр. На державному рівні по всій країні надають фінансову допомогу школам, де найбільше дітей з соціально незахищених родин, а також створюють для школярів безкоштовні державні курси підготовки до іспитів. Загальним є також фінансування додаткових перевірок рівня знань учнів та диференційоване навчання у групах з однаковими результатами. Вчені розробили онлайн-тести для підтримки вчителям, що допомагають швидко перевірити рівень дитини.
Завдяки програмі MaCo, яка діє майже по всій Німеччині, вчителі та допоміжний персонал безкоштовно отримують презентації та дидактичні роздаткові матеріали, щоб допомогти учням подолати прогалини в навчанні. Програму, на яку витратилли чотири мільйони євро, розробила мережа університетів країни.
Решта новацій у кожній федеральній землі Німеччині — свої. Наприклад, співробітництво з гуртками, студіями за програмою подолання прогалин у навчанні початкових шкіл. Базові навички з математики та читання інтегрують до програм позашкільних закладів. Наприклад, математика з моделюванням або малювання як ілюстрації до прочитаного. Учні класами відвідують гуртки або викладачі проводять прямо у школах додаткові заняття. Школи отримують ваучери, сумою 3000 євро, на реалізацію такої взаємодії та розрахунки з організаціями-партнерами.
Інший варіант: конкурс педагогічних ідей для максимально швидкого навчання школярів. Як допомогти дитині опанувати шкільну програму за менший проміжок часу? Кращі способи апробують на рівні однієї школи, а потім результат масштабують.
Які б варіанти не обирали країни, освітяни радять одне одному не знижувати вимоги та стандарти. Емоційне бажання спростити життя усіх школярів, особливо якщо вони психологічно постраждали (від наслідків стихійного лиха чи бойових дій) обертається руйнівними наслідками для їхнього майбутнього дорослого життя. Тож краще не робити іспити простими, а допомогти школярам так підготуватися, щоб стандартні випробування здавалися їм простими.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
