Як працюватимуть школи з 1 вересня: усі форми навчання

Урок математики у першому класі школи в Ірпіні, що поблизу Києва, у четвер, у перший день навчального року в Україні. Brendan Hoffman for The New York Times

Близько 4 млн учнів розпочнуть або продовжать навчання 1 вересня 2025 року, за прогнозами Держстатистики (з них 350 тис. перебувають за кордоном, але продовжують навчатися в українських школах). Що ж нового чекає на школи? Які формати навчання в них доступні та які нюанси чекають кожен з них у 2025/2026 навчальному році?

Скільки форм здобуття освіти в Україні?

Це визначає стаття 9 Закону України «Про освіту». Наразі їх дві: інституційна та індивідуальна. До першої належить, якщо говорити виключно про шкільне навчання, очне та дистанційне навчання. А поєднання цих форматів дає змішане навчання. До індивідуальної форми навчання належать: екстернатне, сімейне навчання та педагогічний патронаж.

Якщо говорити про інституційну освіту, то те, чи буде школа працювати очно, дистанційно або змішано, залежить від безпекової ситуації в конкретному населеному пункті та визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. МОН віддає перевагу традиційному навчанню в класах, оскільки за дистанційного навчання вищі ризики освітніх втрат та мало шансів на соціалізацію дітей. Комплексна політика «Школа офлайн» залишається в силі (хоча деякі її інструменти змінилися через скасування наказу МОН № 1112). Її мета — повернути якомога більше учнів до безпечного очного навчання.

Підземні школи повертають учнів за парти

Фото: Facebook Чистиліна Володимира

Нині лише 15% усіх учнів, які проживають в Україні, перебувають на дистанційному навчанні. Більшість тих, хто залишається на території країни та навчається в такому форматі, мешкають на прифронтових територіях. Зрозуміло, що там безпекова ситуація не дає змоги навчатися очно. Утім, принаймні 160 тис. учнів, які торік були на дистанційці, цього навчального року повернуться до класів. Адже мають змогу займатися в підземних школах (їх зведено 15). Ще 221 такий заклад освіти зараз уже розпочали зводити. Також перспективу вбачають у тому, щоби в кожній школі було облаштоване за всіма вимогами укриття, яке вміщує хоча б половину школярів (тоді вони навчаються у дві зміни або групами на змішаному форматі). Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, мають запустити шкільні автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання.

Доки підземні школи не стали масовим явищем, а перевезення на прифронтових територіях викликає низку побоювань у батьків, ті, у кого діти навчаються дистанційно, активно відстоюють цей формат навчання. Тож чутки про те, що дистанційну форму навчання скасують, неабияк розбурхали соцмережі. Утім, швидко з’ясувалося, що поштовхом до цього стало висловлювання першого віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова, яке неправильно зрозуміли. Ішлося лише про анулювання наказу МОН № 1112, який встановлював вимоги до створення дистанційних класів, та внесення змін до Положення про дистанційну форму освіти. Можна сказати навпаки: скасували обмеження доступу до дистанційної освіти.

Поетапний аналіз змін у законодавстві, які норми чинні, яких ще змін можна очікувати щодо дистанційної форми освіти ми виклали у статті «Що відбувається з дистанційкою». Якщо коротко, то дистанційний формат освіти можна впроваджувати в будь-якій школі, незалежно від наявності повної лінійки паралелей. Дистанційні класи можна створювати, якщо є хоча б 5 учнів, які потребують цієї форми навчання. Діти ВПО мають змогу продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування.

Чому шкіл меншає?

Галицинівська ЗОШ, Галицинівська громада

Дмитрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Шевченка, Дмитрівська громада (11)

У прифронтових зонах можуть не боятися, що їх школи закриють через перехід учнів — дітей ВПО до закладів освіти за місцем проживання. Але загальна кількість шкіл (а їх нині 12,3 тис.) все ж зменшуватиметься. По-перше, через остаточне врегулювання ефективної мережі академічних ліцеїв. По-друге, через поступове зменшення кількості учнів, що є наслідком зниження народжуваності. По-третє, через закриття малокомплектних шкіл, де учнів менш ніж 45. 

Останнє нововведення набирає чинності якраз з 1 вересня 2025 року. За попередніми планами 2023 року таких малокомплектних набиралося приблизно пів тисячі. Надалі за два роки, за прогнозами, мережу буде скорочено на 1,1 тис. шкіл (дані з нещодавно затвердженої «Бюджетної декларації на 2026–2028 роки»). Понад половину з них втратять фінансування з Держбюджету вже у 2026 році як малокомплектні, в яких до 60 учнів. Утім, можливо, цього не станеться: до Верховної Ради група депутатів вже подала законопроєкт про скасування цих скорочень.

Загалом зрозуміло, що кількість учнів у школах нерівномірна та залежить від регіону і виду населеного пункту: місто, селище чи село. Нині в містах менш як 5 тис. шкіл, а в сільській місцевості — 7 тис., тобто майже 60%. А ось учнів у сільській місцевості навчається лише чверть (27%) від усіх, тобто 1 млн, тоді як у містах — 2,7 млн дітей. Експерти вбачають вихід у подальшому створенні опорних шкіл, в яких діти зможуть здобувати якісну освіту.

Сонячні школи та «Освіта для життя»

Фото: НУШ

Очне навчання прагнуть зробити не лише безпечним, а й незалежним від аварійних чи віялових відключень. Тож у 2025 році триває пілотний проєкт фонду Energy Act For Ukraine «100 сонячних шкіл». Сто закладів освіти в регіонах, які постраждали від бойових дій, отримають сонячні панелі. На Київщині та Чернігівщині вже встановлюють такі нові джерела енергії.

Також покращать доступність груп подовженого дня. Адже є великий запит на те, щоб учні початкових класів могли перебувати у школі протягом усього дня, а батьки тим часом мали змогу повноцінно працювати. Це особливо актуально в громадах з високим рівнем трудової міграції або складною економічною ситуацією, що прописано навіть у «Бюджетній декларації на 2026-2026 роки».

Основні новації, які чекають вчителів і учнів на очному навчанні, пов’язані з новим способом реалізації НУШ — політикою «Освіта для життя». В усіх програмах, підручниках та методичних матеріалах посилять акцент на практичності та реалістичності завдань. Також це передбачає облаштування предметних кабінетів так, щоб вони мотивували до навчання та створювали умови для здобуття навичок, проєктних досліджень. З 1 вересня пілотуватимуть в обраних закладах освіти для п’ятикласників мистецьку, технологічну та природничу галузі. У наступному навчальному році досвід масштабуватимуть та пілотуватимуть решту з 9 освітніх галузей.

Патронаж на ТОТ безпечніший за інші варіанти

На індивідуальній формі навчання нині перебувають близько 5% учнів (194 тис. дітей). Для переходу на індивідуальну форму навчання (окрім патронажу) достатньо заяви одного з батьків. Зазвичай таке бажання необхідно зголосити до початку нового навчального року. Понад половину учнів, які обрали індивідуальне навчання, перебувають на сімейній формі (53%), тобто навчання дитини організовують батьки. Близько третини — на екстернаті (35%), тобто самостійно опановують матеріал, а підтвердження компетенцій після перевірки дістають у школі. Решта (12%) — на педагогічному патронажі. Це індивідуальні заняття для тих, хто не може обрати решту форм навчання з поважної причини: наприклад, за станом здоров’я або там, де не можна створити клас, адже в селі проживають менш як 5 учнів певного віку.

Але нині цей формат буде застосовуватися ширше. 21 липня МОН затвердило Типову освітню програму для осіб, які проживають або проживали на ТОТ. Вона містить українознавчий компонент, який учень має опанувати для кожного рівня освіти, типові навчальні плани, модельні програми. Після переїзду на територію, підконтрольну Україні, учні можуть продовжити навчання за цією Типовою освітньою програмою до кінця навчального року, у якому вони переїхали.

Інституційна форма освіти на ТОТ через безпекову ситуацію передбачена одна — дистанційна, а от індивідуальна — усі три види. Політика «Школа офлайн» уперше гарантувала дітям, які перебувають на ТОТ, педагогічний патронаж. Практично це індивідуальне навчання. Патронаж на ТОТ означає заняття з учителями у зручний для дитини час і з урахуванням її індивідуального темпу навчання та безпекової ситуації. Для учнів початкової школи це 5 годин на тиждень, 5–9-х класів — 8 годин, а для старшокласників — 12 годин. Нині в МОН цей формат вважають безпечнішим за інші варіанти для дітей на ТОТ.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *