photo: Pavlo Petrov / the Collection of war.ukraine.ua; photo: ДСНС
Чому українці на четвертому році війни дедалі частіше відмовляються спускатися в укриття, пояснюючи це «байдужістю»? Де більше шансів залишитися живим під час потрапляння шахеда або ракети в будинок: на верхніх, нижніх поверхах чи в підвалі? Чи може врятувати встановлена в квартирі «капсула життя»? Чому саме паніка може стати фатальною для людини, яка опинилася під завалами? І як правильно й швидко навчитися накладати турнікет, послуговуючись порадами медикині з «Госпітальєрів» — розповідаємо в ексклюзивному безпековому матеріалі Освіторія.Медіа.
Спікер:
Петро Савка, рятувальник ДСНС
«Я не ходжу в укриття. Вже немає сил»: що з нами відбувається?
— Я брав участь у бойових діях під час війни. Можу сказати впевнено: коли людина «чомусь» не реагує на повітряні тривоги й залишається вдома — це не про психологічне виснаження. Це означає: не ходити в укриття стало звичкою, — розповідає Освіторія.Медіа рятувальник Петро Савка, який також захищав нашу країну на фронті. — Людина звикає до будь-чого: і до війни, і до вибухів. На рівні підсвідомості вмикається захисний механізм — уже стільки було прильотів поруч, стільки всього я вже пережив/-ла, але ж досі нічого не трапилось. То й далі, може, пронесе. Збайдужіння посилюватиметься: згадайте, як ми реагували на повітряні тривоги ще два роки тому і як зараз.
Що може врятувати? Суворе випрацювання дисципліни й свідоме розуміння: атаки дуже небезпечні, і спускатися в укриття потрібно. Навіть якщо «лінь», «не можу», «не сьогодні».
Правило двох стін у 2025 році вже не працює
31 липня ми працювали в будинку, в якому склалося шість поверхів. Три поверхи — частково зруйновані. Вижила людина, яка перебувала на другому поверсі. Що нижче перебуваєш, то більша ймовірність вижити під час влучання. Тож коли мене запитують: «Чи є різниця, спускатися в підвал чи залишатися на сходинковій клітці?» — я завжди кажу: так, різниця колосальна. Між сходинковою клітиною і підвалом обирайте підвал. Між підвалом і метро — укриття в метро (паркінг). Уже не настільки велика різниця навіть, що летить — ракета чи шахед. Вибухова частина в шахедах подвоїлась, і безпілотник може запросто скласти кілька поверхів.
Правило двох стін зараз, на жаль, не захистить. Між двох стін можна гарантовано врятуватися, якщо працює ворожа артилерія, а від новітніх шахедів у 2025 році дві стіни не захистять. Можна спіймати фарт: шахед потрапить у твій будинок, але не у твою квартиру — тоді так, є шанс вціліти, перебуваючи між двох стін.
Підвали: у яких більше шансів вижити?
Якщо людина піде в підвал — шанси на життя після атаки збільшуються: наші підрозділи забирали і продовжують забирати вцілілих людей з підвалів. Але є кілька суттєвих уточнень. Якщо це панельний будинок, і він «складається» під час атаки, то шансів на виживання значно менше, як не сумно це констатувати, — може статися завал, пожежа в підвалі. Натомість у підвалі монолітно-каркасного будинку шанси на збереження життя високі. Погані випадки з підвалами з досвіду моїх колег до цього часу траплялися тільки в панельних будинках.
До слова, немає різниці, чи перебуваєте ви в більш новій «панельці», чи в «хрущовці» або «сталінці» — усе це будинки панельного типу за рідкісними винятками.
Чи можна ховатись у ванній під час атаки і вкладати дітей спати у ванну?
Моя відповідь — ні, не варто. Ванні кімнати обкладені плиткою, кафелем. Там є дзеркала. І коли в будинок потрапляє ракета — вибухова хвиля змушує будинок вібрувати. Руйнуючись, плитка може «вистрілювати» і стає вкрай небезпечною — уламки можуть порізати, пошматували людське тіло.
Так само не рекомендую вкладати дітей на сон безпосередньо у ванній (мається на увазі резервуар для купання). Якщо у вас є діти — будь ласка, обов’язково йдіть в укриття. Якщо укриття немає — підвал. Стелити дітям вдома на сон під час атак — надто високий ризик. Дива бувають, але не так часто.
«Тривожний наплічник» на щодень: що туди покласти?
Знаєте, як ми говоримо з колегами, — перш за все в тривожний наплічник варто покласти іконку. Але будьмо серйозними: обов’язково кладіть воду, ганчірку, свисток. Вода й ганчірка можуть знадобитися, якщо почнеться пожежа, і вам треба буде подихати через зволожену тканину, поки вибираєтеся. Звісно, якщо ви вмієте накладати турнікет — він має бути в такому наплічнику. На жаль, люди не вміють накладати турнікети, а вибух адреналіну величезний — якщо ти не потренувався заздалегідь, навряд вийде зробити щось правильно (найпростіший майстер-клас із накладання турнікету від медикині з «Госпітальєрів» публікуємо нижче — прим. авт.).
Турнікет допомагає врятувати життя, якщо стається так званий «синдром тривалого стиснення». Умовно, якщо стався вибух і людину засипало у власній оселі, а одна з кінцівок затиснена, то після 10 хвилин стиснення руки чи ноги вже дуже небезпечно знімати плиту з людину. Може початися зараження крові, ниркова недостатність. Тож якщо одну з ваших кінцівок затиснуло і ви маєте турнікет, найперша ваша дія — це накладання турнікету на таку кінцівку. І старайтеся накласти турнікет якомога вище. Де тримати турнікет? Під подушкою, якщо спите під час тривоги і атаки. Або в наплічнику, який тримаєте теж біля подушки чи біля ліжка.
Чи можна кричати, якщо опинився під завалом?
На моєму досвіді геть рідко трапляються «глухі» завали — кисень, як правило, потрапляє до людей. Міф про «не кричати під завалом, бо забракне кисню» — це, скоріше, для того, щоб людина поводилася спокійніше, коли адреналін зашкалює.
Кричати потрібно під час «хвилини тиші». Це коли глушиться вся техніка, і всі уважно слухають, чи не подає хтось ознак життя під завалом. І це спрацьвує. 31 липня в Києві ми почули крик людини з-під завалу. І врятували цього чоловіка! Йому було близько 40 років. Упав увесь під’їзд, але йому пощастило опинитись у такому собі «саркофагу». А щоб потрапити до нього, ми пробивали стіну сусідньої квартири — зробили умовний тунель, через який він вибрався. Чоловік знав правило «хвилини тиші» й кричав лише тоді, коли вимикалася техніка і все замовкало. А коли ми змогли з ним говорити — він вже не витрачав сили на крики — терпів і чекав, коли врятуємо.
Одне з найголовніших правил, які я вам пораджу: всіма способами заспокоюйте себе, опинившись під завалом. Круто, якщо маєте свисток і зможете подати нам сигнал. Це краще, ніж крик. Є й більш технологічні засоби з кнопкою і дуже гучним сигналом.
Під рукою телефон і є зв’язок? Ще краще! Надішліть свою геолокацію комусь з рідних — ми знатимемо, де вас шукати з точністю до кількох метрів. До того ж вас почнуть шукати першим.
Одного разу в Ізюмі засипало хлопців, але один з військових встиг надіслати свою геолокацію. Він не вижив, але ми його знайшли через кілька днів серед 300 квадратних метрів завалів, і ці тонни сміття ми б перебирали місяцями.
Що категорично заборонено робити під завалом
❌ Намагатися зняти із себе конструкцію, якою вас привалило — ви можете зробити гірше, і завал посилиться.
❌ Пробувати самостійно вибратися, якщо ви не впевнені у своїх силах.
❌Панікувати. Так, паніка може коштувати життя людині під завалами. Найбільше травмувань і смертей відбувається в перші 10–15 хвилин після того, як людина прийшла до тями. Тому я на цьому багато наголошую. Дихайте методом «квадрат», моліться або придумайте молитву, якщо не знаєте — це дуже заспокоює. Згадуйте тексти пісень, перебирайте в голові різні історії, мрійте, що зробите одразу після того, як вас звільнять. Відволікайте себе від ситуації максимально. Кажіть собі: «Так, ця ситуація зі мною вже трапилась, я мушу мислити тверезо». Може бути навіть так, що людина взагалі не відчуває тіло, але перебуває у свідомості. Саме в такі моменти потрібно вміти підтримати себе. Бо найбільші дурниці люди роблять у перші хвилини після того, як під завалами прийшли до тями.
Що заважає роботі рятувальників?
Трапляються нав’язливі люди, які думають, що «знають, як краще». І хоча на місцях завалів працює поліція — вони все одно можуть заважати й відбирати дорогоцінні хвилини. Це може коштувати комусь життя.
Чи можна бігти в укриття, якщо атака в розпалі і працює ППО?
Однозначно так. Якщо ви дорогою в укриття чуєте звук шахеда, який падає — лягайте на землю, голову закрийте руками. Цей простий спосіб уже не раз мені самому рятував життя. Імовірність смерті в будинку вища, ніж дорогою в укриття!
«Капсула життя»: чи може врятувати життя скриня з металу, встановлена у вас удома?
Поки що на моїй практиці не зустрічалося, щоб хтось ховався під час обстрілу в «капсулі» й виживав — ми взагалі ще ніде таких «капсул життя» у будинках не зустрічали. Але я знаю, що вони існують. Такі капсули масово використовують у будинках в Ізраїлі.
Якщо ви живете на нижніх поверхах і маєте змогу купити таку капсулу в дім — це точно краще, ніж нічого. А ось якщо живете на високих поверхах — навряд це хороший варіант. Під час руйнування будинку таку капсулу засипле, але ймовірність вижити значно вища, ніж просто під завалом.
Ще краще, якщо забудовники почнуть проєктувати й будувати житло з готовими «вбудованими» капсулами в квартирах — це б працювало.
Чи потрібно купувати в квартиру вогнегасник?
Так, я всім це раджу. У мене вдома стоїть 9-літровий порошковий вогнегасник. Це штука, яка ніколи не буває зайвою, може врятувати життя навіть у побутових ситуаціях. Звісно, перед застосуванням варто десь потренуватися — це зовсім не важко.
Що тримає зозуленьку рятувальників ДСНС?
Рятувальнику потрібно вміти вимикати емоції — інакше не вдасться якісно виконувати свою роботу. Страх, співчуття, емпатія — всього цього я не відчуваю, як би цинічно це не звучало. Бо це б означало втрату моєї функціональності. Якщо я почну відчувати емоції на роботі, то чи потрібен я на цій роботі? Час іде на секунди, від мене залежить чиєсь життя.
Після пройденого приходить усвідомлення серйозності ситуації. Ти розумієш, що нічого вже не змінити, і це потрібно також відпустити, щоб жити і працювати далі. Бо що довше протримаєшся ти, то більше людей може бути врятовано, то більше роботи буде зроблено. Не дає зламатися відчуття відповідальності.
Також я створив ГО «Об’єднання захисників Ірпеня», щоб захищати права ветеранів, відстоювати права сімей загиблих побратимів. Ми навчаємо тактичної медицини, розвиваємо ветеранський спорт.
І головне — передаємо допомогу на різні напрямки, зборів у нас дуже багато, і ви можете долучитись просто зараз:
ЗАКРИВАЄМО ЗБІР НА АВТО ДЛЯ ПІДРОЗДІЛУ БПЛА Провалля, літня пара на ліжку і пакетик з грошима: неймовірна історія з хепі-ендом
Я завжди кажу: «Бажаю людям, щоб вони нас не бачили». Але окрім трагедій, у роботі бувають і світлі моменти!
Одного разу ми працювали в Києві на вулиці Заболотного, де після прильоту ракети обвалилося 3–4 поверхи. І посеред цієї безкінечної діри в будинку якимось дивом вцілів… острівець підлоги. На підлозі стояло ліжко, а на ньому — пара людей поважного віку. Під ними все палає! Пожежа страшенна, ми її 1,5 години локалізовували. Дим, чадний газ, пар, дихати неможливо. Коли ми зайшли — аж щелепи відвисли — я досі не розумію, як та пара вижила, підлога трималася на одній підпірній стіні. Щоб дістатися до них, ми лізли по зовнішній стороні будинку. А це 18-й поверх! Ми вибили дірку в стіні, пролізли на їхній балкон, переступили прірву й потрапили ось так на той шматочок їхньої підлоги. Намагалися забрати чоловіка спершу, але він сказав: «Ні, забирайте жінку!» Пробуємо забрати жінку, а вона нам: «Ні, треба спершу гроші забрати під ліжком у пакеті!» І знаєте, вона таки залишила будинок з тим пакетом (сміється). Успішно їх евакуювали, і цю неймовірну історію я досі згадую з подивом.
Не втрачаймо віру — саме віру, а не сподівання. Віру в перемогу, у своє майбутнє. Бо це дає нам жити!
Як правильно накласти турнікет, якщо ви опинилися під завалами
Спікерка:
Аліса Шрамко, медикиня «Госпітальєрів»
Аліса Шрамко спілкується з Освіторія.Медіа паралельно з виконанням бойових завдань. Розмова переривається, пані Аліса повідомляє: «У підрозділі багато поранених і є загиблі, мушу йти». Але згодом знаходить час, щоб розповісти, як рятувати життя, якщо раптом опинився під завалом і маєш змогу накласти собі чи постраждалому турнікет на кінцівку.
— Навичка накладання турнікету має бути відпрацьована до рівня м’язової пам’яті і стисла в часі. Бо масивна кровотеча забирає життя за одну-три хвилини, — наголошує госпітальєрка.
Який обрати турнікет?
Обираючи турнікет у першу чергу потрібно орієнтуватися на його якість, бо неякісний турнікет не зупинить масивної кровотечі. До переліку турнікетів, рекомендованих комітетом ТССС, належать:
- CAT gen 6
- CAT gen 7
- SAM XT
- SOFTT-W
- RMT
- TMT
- TX-2
- TX-3
Є кілька українських виробників, що були прийняті на акредитацію комітетом, але випробування досі тривають. Це турнікети SICH, DNIPRO gen2 i PULS.
Кожен з рекомендованих турнікетів може ефективно перекрити масивну кровотечу, кожен має свої плюси і мінуси, особливості щодо умов застосування. Але кожен з них потребує окремого відпрацювання навички.
Утім, найпопулярнішим і найзручнішим для самодопомоги турнікетом, з яким проводять більшість навчань з домедичної допомоги (відповідно, більше осіб уміють ним користуватися), є турнікет CAT gen 7, тому для використання в цивільних умовах і для комплектування цивільної, автомобільної, офісної аптечки я раджу обирати саме цей турнікет.
Основні правила під час накладання турнікету
- Турнікет використовується виключно на кінцівках.
- Перше накладання (так званий «швидкий турнікет») відбувається максимально високо на кінцівці.
- Щільний перший затяг і повне перекриття судин (повне припинення ознак масивної кровотечі, відсутність пульсу на кінцівці нижче місця накладання).
Найпоширеніші помилки під час накладання турнікету:
- Не накладання турнікету взагалі за ознак масивної кровотечі з кінцівки.
- Накладання турнікету на суглоб.
- Накладання турнікету безпосередньо на поранення або нижче нього (турнікет має бути мінімум на 5 см вище від краю поранення).
- Накладання турнікету на сторонні предмети в кишенях.
- Недостатньо щільний перший тур або недокручування воротка.
Турнікет для верхньої кінцівки:
послідовність виконання дій
Турнікет для нижньої кінцівки:
послідовність виконання дій
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
