Напевно, вам також знайомі учні, які відчувають хвилювання і навіть страх перед заняттями з математики. В академічному середовищі існує конкретний термін для опису інтенсивного стресу під час виконання завдань з математики: «математична тривожність». І нині цей феномен активно досліджується. Проаналізуємо дослідження Spotlight on math anxiety та з’ясуємо, які елементи сприяють появі математичної тривожності, які наслідки вона спричиняє, хто і як може допомогти дитині уникнути пастки математичної тривожності або максимально пом’якшити її вплив.
Математична тривожність: що це таке і кого може спіткати?
Тривожні стани — одна з найбільш поширених проблем із ментальним здоров’ям у світі. У навчальних закладах діти можуть потерпати від особливих видів занепокоєння перед екзаменами та виконанням робіт, пов’язаних із конкретною дисципліною. Безперечно, найчастіше зустрічається у різних вікових групах по всьому світу — математична тривожність.
Математична тривожність пов’язана насамперед із недостатністю когнітивного опрацювання в оперативній пам’яті. Як результат — незначна успішність і слабке сприйняття знань у випадках, що стосуються завдань у галузі точних наук. Крім того, математична тривожність заважає довготривалому навчанню та здобуттю знань з математики: учні з цією тривожністю згодом усе частіше уникають предметів і завдань, що мають стосунок до математики.
Учні, котрі брали участь в одному з досліджень PISA, розповідали про стурбованість і напруження на уроках математики й під час розв’язання математичних задач. Щоб зрозуміти, як виражається тривога перед математикою, її необхідно розглядати як змінну у сукупності взаємопов’язаних факторів — існують конкретні передумови, які сприяють розвитку тривоги перед математикою. І ось яких аспектів вони торкаються:
– погляд викладачів і батьків на здібності своїх учнів і дітей;
– соціальні стереотипи — наприклад, щодо математичних можливостей жінок;
– індивідуальні фактори — деякі особливості характеру.
Наслідки математичної тривожності стосуються не тільки успішності у випадках, пов’язаних з математикою, а й мають довготривалий ефект. І тут ідеться вже про результативне (чи не зовсім) навчання й навіть вибір майбутньої спеціальності.
Як ми можемо боротися з математичною тривожністю? Насамперед, маємо навчитися правильно її визначати.
Які вікові категорії охоплює математична тривожність?
Математична тривожність визначається як відчуття страху та збільшена фізіологічна чутливість, коли учні мають справу з математикою. Наприклад, коли їм потрібно працювати з числами, виконувати математичні вправи або коли вони опиняються в ситуації, що пов’язана з використанням математики.
Тривога перед математикою є глобальною загальнопоширеною проблемою, яка зачіпає всі вікові групи. Близько 93% дорослих американців стверджують, що вони переживають певний рівень тривоги перед математикою. За підрахунками, приблизно 17% населення США страждає від високого рівня занепокоєння перед цією точною наукою. У вибірці підлітків-школярів у Великій Британії близько 30% респондентів повідомили про значний рівень, а ще 18% говорили про помірний рівень математичної тривожності. Дослідження PISA попередніх років засвідчило, що 59% учнів віком від 15 до 16 років часто хвилюються, що уроки математики будуть для них важкими. Ще 33% сказали, що вони дуже напружуються, коли їм доводиться робити домашні завдання з математики, а ще 31% зауважили, що дуже нервують, розв’язуючи математичні завдання.
59% учнів
віком від 15 до 16 років часто хвилюються, що уроки математики будуть для них важкими.
Математична тривожність вивчалася здебільшого в освітніх установах, і ці дослідження нечасто пов’язували з клінічними дослідженнями тривожних розладів. У системах діагностики ментальних розладів — Діагностичному та статистичному керівництві з психічних розладів (DSM) і Міжнародній класифікації хвороб (ICD) — математичну тривожність не враховано як окрему категорію, а радше вона підпадає під загальний тривожний розлад або соціальний тривожний розлад.
Дослідження показують, що математична тривожність впливає на людей різного віку в навчальних умовах, а також на їхні академічні досягнення та самопочуття. Стан математичної тривожності проявляється на емоційному, когнітивному та фізіологічному рівнях і має такі наслідки, як погіршення успішності. На емоційному рівні учні страждають від відчуття напруження, тривоги, нервозності та стурбованості. На когнітивному рівні математична тривожність ускладнює функціонування оперативної пам’яті.
Тілесні реакції на математичну тривожність — від прискореного серцебиття до проблем із травленням
На фізіологічному рівні симптоми математичної тривожності містять:
- прискорений пульс;
- пітні руки;
- проблеми зі шлунком;
- запаморочення.
Дослідження підтвердили, що учні з високим рівнем математичної тривожності показували більший приріст серцево-судинної реактивності під час розв’язання математичних задач, ніж учні з низьким рівнем математичної тривожності, що свідчить про вищий ступінь стресу через математичну тривожність.
Математична тривожність і поведінка під час навчання, зокрема зволікання
Математична тривожність не тільки безпосередньо позначається на виконанні завдань, а й впливає на довгострокове навчання. Учні з високим рівнем математичної тривожності приділяють менше часу та зусиль навчанню, не так добре організовують свій навчальний простір, менш уважні та зосереджені. Ба більше, такі учні, зазвичай, уникають ситуацій і предметів, пов’язаних з математикою, і частіше демонструють схильність до зволікання.
Академічна прокрастинація спонукає учнів відкладати виконання домашніх завдань чи підготовку до іспитів. У математиці здобуття знань і навичок та розвиток вправності у виконанні вправ напряму залежать від постійної практики. Тому зволікання має значний вплив, запускаючи той самий ефект «замкненого кола», коли учні з математичною тривожністю уникають підготовки до математики, показують результати нижче очікуваних на іспитах і, імовірно, у результаті розвивають ще більший рівень математичної тривожності.
Занепокоєння щодо математики та вибір академічної й професійної діяльності
Учні, які відчувають тривогу щодо математики, уникають предметів із математики за вибором ще в середній школі. Ці рішення впливають на подальший розвиток знань і навичок, а також на ставлення та самооцінку щодо математики. Відповідно, у старшому віці учні з високим рівнем тривоги щодо математики вважають себе менш здатними до математики та передбачають погані результати на іспитах. Учні, які потерпають від математичної тривожності (і це часто дівчата, за статистикою), уникають вступу не тільки на математичні курси, а й на суміжні спеціальності, такі як природничі науки, технічні науки та інженерія.
То які ж передумови математичної тривожності? І до чого тут батьки та педагоги
Причини математичної тривожності можна поділити на особистісні та екологічні. Індивідуальні передумови стосуються особистості — наприклад, попередні знання, тривожність як властивість характеру або стать. Разом із тим, екологічні передумови охоплюють такі аспекти, як освітні чи культурні цінності або вплив інших важливих людей у їхньому житті.
Викладачі, батьки й інші значущі дорослі є зразком для наслідування і впливають на дітей своїм ставленням до математики. Педагоги можуть поширювати міф про те, що математичні здібності є вродженими, а успіх залежить від таланту. Натомість викладачам варто наголошувати, що успіхи в математиці залежать від зусиль і завзятості. У початковій школі вчителі мають особливо значний вплив, передаючи своїм учням власний страх перед математикою.
Батьки формують освітні цінності та самооцінку своїх дітей через власне ставлення до математики. Тож переконання батьків щодо здібностей дитини мають надзвичайно сильний вплив на її самосприйняття. Ці переконання не завжди ґрунтуються на об’єктивних оцінках, оскільки батьки можуть дотримуватися стереотипних уявлень. Погляд батьків на математику виступає системою відліку, а це означає, що вони можуть передавати власну тривогу перед математикою своїм дітям.
Культура та навчальні системи також впливають на математичну тривожність
Згідно з дослідженнями PISA, рівень математичної тривожності може варіюватися залежно від країни. Існують певні розбіжності між азійськими та західноєвропейськими країнами. Учні в азійських країнах, особливо в Кореї, Японії, Таїланді, повідомляють про незначні значення математичної самооцінки та самоефективності, а також високу математичну тривожність. А от учні в західноєвропейських країнах, таких як Австрія, Німеччина, Ліхтенштейн, Швеція, Швейцарія, демонструють високу математичну самооцінку, а також низьку математичну тривожність.
Азійські учні схильні ставити амбітні цілі й оцінювати себе за суворими критеріями. Крім того, вони вважають, що їхні батьки й вони самі менше задоволені своєю успішністю в школі, порівняно з неазійськими учнями. Усі ці фактори сприяють високій тривожності та низькій самооцінці й самоефективності. Але коли йдеться про математичну тривожність, європейські країни показують сильніший зв’язок між математичною тривожністю та успішністю, ніж азійські країни. Однак у всіх країнах математична тривожність корелює (хоча й різною мірою) з успішністю у виконанні математичних завдань.
Як ми можемо запобігти математичній тривожності або зменшити її
То чи можливо запобігти математичній тривожності або хоча б полегшити її? Так! Позитивні відгуки та підтримка дієвого навчання здатні значно знизити математичну тривожність. І ці дії можуть спільно виконувати викладачі, батьки та навчальні заклади.
На інституційному рівні варто впроваджувати освітні стратегії боротьби з математичною тривожністю. Деякі коледжі вже пропонують відповідні курси, на яких студенти опановують способи подолання перепон у вивченні математики та боротьби зі своїм страхом перед предметом. Навчальні заклади також можуть давати можливість складати тести кілька разів і забезпечувати учням, які страждають від тривожності перед тестами, систему емоційного захисту. Навіть якщо студенти не вдаються до повторного тестування, сама ця нагода знімає напруження. Деякі навчальні заклади намагаються зменшити занепокоєння перед математикою, поліпшуючи знання студентів — наприклад, за допомогою вступних курсів із математики для першокурсників.
Учителі можуть обирати навчальні підходи, які підвищують цікавість і мотивацію учнів. Наприклад, поєднуючи математику з досвідом дітей та повсякденними життєвими ситуаціями. Математичну тривожність можна послабити, розвиваючи позитивну, але реалістичну самооцінку в математиці — і все це з урахуванням того, що поліпшення самооцінки учня буде недовговічним без поліпшення засвоєння знань і підвищення успішності.
Навіть під час контрольних, іспитів і тестів викладачі можуть сприяти зменшенню тривожності — наприклад, використовувати жартівливі екзаменаційні завдання або ділити навчальний матеріал на кілька менших тестів замість одного великого. Зважаючи на те, що тиск збільшує математичну тривожність і її вплив на іспити, вчителям варто виділити достатньо часу для тестової підготовки й уникати суворих часових меж під час тестування з математики.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
