Мрія батьків — не сидіти взимку на безкінечних лікарняних із дітьми, до яких ГРВІ наче спеціально «липнуть». Невже це значить, що в малечі «низький імунітет»? А от і ні! Про дітей, які часто хворіють, про українські суперфуди та доцільність імунограм і щеплень від грипу та про 4 прості умови для справної роботи імунітету розповідає імунолог і алерголог із 30-річним стажем, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Лариса Кузнєцова.
Постійно чую від батьків дітей різного віку: «В моєї доньки/сина низький імунітет. Ми безвилазно на лікарняних». Чи існує взагалі таке поняття, як «знижений імунітет»?
Імунітет формується до 20 років, а сучасні дослідження показують, що дорослішання змістилось і «дорослими» зараз вважаються люди від 25 років. У педіатрів справді є таке поняття — «діти, які часто хворіють». По-науковому — «знижена резистентність організму». Надмірна частота хвороб може бути спровокована генетичними особливостями, хворобами імунної системи, різними супутніми та хронічними захворюваннями, на які дитина може страждати, а батьки навіть про це не здогадуються.
Яка частота захворюваності на ГРВІ у межах норми для дітей молодшого та середнього шкільного віку? І коли треба дійсно бити на сполох й вести дитину до грамотного імунолога, щоб той визначив, чи немає збоїв у імунній системі чи захворювань, які ослаблюють організм?
Якщо дитина (чи навіть дорослий) хворіє протягом одного сезону більше, ніж 4 рази, та ще й з ускладненнями на кшталт отитів, гайморитів чи пневмонії — чіткий тривожний сигнал. Саме тоді варто записуватись на прийом до імунолога та зробити якісну імунограму, щоб шукати першопричини частих хвороб. Адже часті випадки, коли навіть «бездоганний» спосіб життя з якісним харчуванням і «чарівними вітамінчиками» не зарядять проблемі, яка ховається глибше. Крім того, якщо сину чи доньці докучають ГРВІ, крім лікування хронічних захворювань, ви маєте прослідкувати, щоб вдома дитина не ставала «пасивним курцем», а в кімнаті було прохолодне зволожене повітря.
У вас великий стаж, який дає можливість порівняти, коли українські діти хворіли менше — 30 років тому чи зараз?
У будь-які часи діти хворіють однаково часто. Але завдяки тому, що зараз суттєво покращились умови життя, батьки більше уваги звертають на профілактику. А ось алергій у дітей дійсно стало значно більше.
Реклама нав’язує імуностимулятори та імуномодулятори. Чи дієві ці краплі й таблетки, які так активно радять приймати, щойно відчули перші ознаки застуди чи грипу?
Пригнітити роботу імунної системи може величезна кількість препаратів, а таких, які стимулюють — мізерна частка. Широко в медицині застосовуються імуноглобуліни, інтерферони. Але самостійно обирати їх в аптеці категорично не можна. Рецепт на такі препарати має виписувати кваліфікований спеціаліст. Інакше ризикуєте або витратити кошти на препарат з нульовою ефективністю, або, що найгірше — нашкодити здоров’ю.
А для того, щоб не захворіти на грип чи мінімізувати ризик ускладнень від підступного вірусу, саме час для щеплення. Робити це варто до кінця листопада, інакше є ризик, що вакцина просто не встигне подіяти й почати вас захищати. Дітей від грипу можна щеплювати, починаючи з 2–3-річного віку. І не тільки можна, а й треба, бо саме такі найменші дітки — в найвищій групі ризику.
Я б радила робити щеплення в державних закладах медицини, адже не одноразово стикалась з історіями неправильного зберігання вакцин. Перед щепленням для дитини обов’язково проконсультуйтесь в алерголога.
Назвете найважливіші умови, дотримуючись яких, можна розраховувати на хороший стан імунітету?
Основних є чотири. З першого погляду вони можуть видатись банальністю, але менше за все раджу покладатись на БАДи та пігулки.
- Харчуватися повноцінно
- Спати не менше 8 годин на добу та лягати не пізніше 22 години
- Займатись фізичними вправами в задоволення
- Мінімізувати стреси
Як харчуватися в кінці осені та взимку, щоб імунітет відчув підтримку?
Для дітей дуже важливо отримувати достатню кількість білка взимку — повноцінне харчування неможливе без риби, м’яса птиці, бобових та кисломолочних продуктів. А ось значущість супів у раціоні надто переоцінена — якщо ваша дитина їх не любить, не змушуйте їсти.
За вживанням солодощів варто слідкувати — надмірна кількість цукру пригнічує імунітет, це доведено вченими. Не варто й фрешами захоплюватись — 10-річній дитині можна випивати не більше склянки на добу, більша кількість свіжовичавленого соку негативно впливатиме на кислотність шлунка. Фрукти краще жувати, а не пити: тільки там кишківник отримає клітковину, а кишківник — один з найважливіших форпостів нашої імунної системи.
Українці підтримують світову моду на «суперфуди» — ягоди асаї та годжі, чіа, кіноа. Чи справді така велика їхня користь для імунітету? І як щодо українських «суперфудів»?
Справжній український суперфуд — гречка. За кількістю мікроелементів не поступається ані чіа, ані кіноа, хоча і їх чудово вживати для урізноманітнення раціону.
Щоб організм отримував достатню кількість заліза, їжте наш фруктовий смаколик — запечені яблука. Залізо з сирих яблук дуже погано засвоюється, на відміну від запечених.
Ще одна вітамінна бомба — зроблені в блендері смузі, особливо якщо серед складових будуть свіжозаморожені темні ягоди.
Квашена капуста — must have у холодильнику взимку, саме вона містить найбільше вітаміну C, а не розпіарені лимони.
Як щодо вітаміну D3, який українці теж полюбляють самі собі прописувати в холодну пору року, коли відчувається нестача сонячного світла?
Щоб не ковтати пігулки, краще видобувати вітамін D у натуральному вигляді з жирних сортів риби. І для цього необов’язково купувати дорогу червону рибу. Дуже багато омега-3 жирних кислот у звичайному оселедці та скумбрії, тож запікайте їх кілька разів на тиждень. Звісно, для профілактики можна приймати вітамін D у капсулах протягом двох тижнів. Але його всмоктування організмом — невелике, всього 10–20 %.
Источник: www.osvitoria.media
