Вчителів із восьми країн світу попросили оцінити ефективність дистанційного навчання. Адже саме педагоги бачать щоденні результати учнів, прогалини у їхніх знаннях та допомагають дітям наздогнати шкільну програму. Батьки та політики не завжди можуть точно оцінити ефективність новацій. Освіторія занотувала найцікавіші висновки дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey&Company.
Стресостійкість учнів знижується
Пандемія, введена через COVID-19, призвела до найбільшого в історії освіти тимчасового переходу до дистанційного навчання у різних країнах. Вимоги щодо профілактики небезпечної хвороби вимагали швидко приймати рішення в умовах невизначеності. Закриття шкіл, імовірно, було єдиним можливим рішенням на той час. Однак дослідження доводять, що для учнів це стало непростим випробуванням.
Як саме вплинуло дистанційне навчання на школярів? Опитування восени 2020-го року пройшли понад 2,5 тис. вчителів із Австралії, Канади, США, Франції, Німеччини, Великобританії, Японії та Китаю. Оскільки не опитували представників країн із низьким рівнем доходу, можна сказати, що результати демонструють найкращий сценарій, адже учні та вчителі у цих країнах мали певну підтримку держави, ресурси, необхідні гаджети.
Австралія за «дистанційку», Японія — проти
Результат виявився дещо несподіваним для дослідників. Виявилося, що вчителі, так би мовити, поставили дистанційці задовільно, трієчку. Таким був середній бал по всіх країнах: 5 з 10. Загалом лише 38% вчителів задоволені результатом та вважають, що від формату навчання знання та навички учнів не змінюються.
Оцінки були особливо низькими від учителів Японії, де майже 60% оцінили ефективність дистанційного навчання від одного до трьох балів. Середній бал тут 3. У цій країні 98% опитаних освітян вважають, що онлайн-класи — це значно гірше, ніж навчання офлайн. Цікаво, що в Азії на момент опитування ситуація була стабільна (нижче 1 випадку на 100 тис. людей щодня), а школи закривали на найменший проміжок часу.
Ще одне питання, яке з’ясовували під час опитування: наскільки учні відстають на даний момент від шкільної програми, на думку вчителів. Японія повідомила про найнижчі втрати часу: менше ніж місяць. Схожа ситуація в інших країнах Азії. Третина опитаних вчителів Японії та кожен сьомий респондент із Китаю переконані, що у їхніх учнів взагалі немає відставання. Це можна пояснити короткотривалим закриттям шкіл та тим, що у цей час все одно продовжували працювати очно заклади позакласного навчання, які є дуже популярними в цих країнах. Їх відвідує більшість школярів.
Найбільше постраждала математика
Які ще особливості можна відзначити? У США учні відстають на 1,5 місяці за рівнем читання та вдвічі більше, аж на 3 місяці, в опануванні математичних навичок. Це типова ситуація для всіх країн: найбільше страждає математика.
Ще одна тенденція: молодші учні більше потребують живого спілкування із вчителем. У всіх країнах дещо більше відставання у навчанні у початковій школі (2,2 місяця) на противагу 1,7 місяця для старшокласників.
Найбільш яскрава закономірність: що вищий рівень доходу родин школярів, то краща ситуація з дистанційним навчанням. Адже освіта на цей час стала «гаджетозалежною», а доступ до планшетів, ноутбуків, комп’ютерів у дітей є не в кожній родині. Школи, де переважна більшість учнів із родин, що перебувають за межею бідності, повідомляють: діти відстають від навчальної програми в середньому на 2,5 місяці. Це значно більше, ніж 1,6 місяця в інших школах. Також вчителі з приватних шкіл (де не навчаються малозабезпечені діти) задоволені дистанційним навчанням та оцінили його в середньому у 6,2 бала. Колеги з державних шкіл більш скептичні: їхня оцінка — 4,8. А ті педагоги, які працюють у школах, де учні з бідних родин, визнали віртуальні класи неефективними, оцінивши їх у 3,5 бали.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media