Не сидіть вдома: 9 креативних дитячих активностей цього літа

Нинішні канікули багатьом батькам не принесли жаданого відпочинку: не всі наважилися поїхати на море чи до бабусі, а у місті асортимент розваг значно обмежений через карантин. Якщо дитина у сотий раз скаржиться «Мені нудно», ви можете обрати одну з 10 веселих ідей або реалізувати щось з нашого нового переліку активностей, які зроблять літо цікавим.

1. Ігри вашого дитинства

На карантині, хай вже не такому суворому, чимало батьків побоюються дозволяти малечі гратися у пісочниці чи будувати щось із гілок, як раніше. Але руханки ніхто не забороняв. Можна пограти у хованки, квачика, «холодно — гаряче», «море хвилюється» тощо. А ще краще згадати розваги, які були у ваші перші роки життя або навіть у дитинстві бабусь та дідусів. Наприклад, навчіть доню стрибати «в резиночки». Вона гарно сприймається сучасними дітьми, бо чимось схожа з комп’ютерною: окрім вправ, які треба виконати і не збитися, не впатися, тут є ще й рівні. Скажімо, резинка може бути на рівні щиколоток, колін, стегон, талій. А вправи можна знайти в інтернеті. Ві найпростіших: на двох ногах заплигнути на середину та виплигнути. До складних: «хусточка». Правила там такі: чіпляємо одну резиночку однією ногою, переносимо її за другу, підстрибуємо і повертаємося на 180 градусів, не відпускаючи резиночку, далі стрибаємо — звільняємося і стаємо так, щоб ноги були з двох сторін від першої резиночки.

А чого варта гра «Штандер»? Ведучий підкидає м’яч та називає ім’я одного з гравців. Якщо той ловить м’яча, ведучий вже він. Якщо ж ні, ведучий підіймає м’яч з землі, діти розбігаються, а на крик «штандер» зупиняються. Тепер доведеться вгадати, скільки різних кроків зробити до обраного гравця. А кроки незвичайні: велетенські, ліліпутські, мурашині, жаб’ячі та ще чимало варіантів. Якщо вдалося виконати все та доторкнутися, гравець стає ведучим. Навіть батькам з дитиною, вдвох чи втрьох, буде весело та цікаво.

2. Нові просунуті версії

Якщо знайти в інтернеті (особливо у дитячих влогах, де вони діляться челенджами) чи самостійно змінити традиційні ігри, буде значно веселіше. Скажімо, піджмурки можуть бути з музичними інструментами: ви вдома обираєте (свистки, сопілки, трикутники) чи робите їх з підручних матеріалів (скажімо, маракаси з пляшки та гороху). Ведучому зав’язують очі та він ловить гравців на звук. Але має не лише доторкнутися, а ще й назвати на ім’я, впізнаючи інструмент.

3. Ігри на «машині часу»

Якщо згадали вже все зі свого дитинства, звернемося до розваг наших пращурів. Дитині особливо буде цікаво, якщо ви спочатку розповісте чи навіть покажете відео про те, коли цю народну гру поважали — у 18 чи 19 столітті, хто саме в неї грав — сільські діти чи юні гімназисти. Скажімо, «Перстень»: діти беруть маленьку річ, яка зватиметься «перстень». Кладуть у руки так, щоб відгадник не знав, у кого ця річ. А для цього діти наставляють руки, і той, що роздає «перстень», кладе свої руки в інші руки і, кому забажає, тому й опустить ту річ. Завдання ведучого — вгадати. Або така гра: двоє гравців сідають на землю, беруться за руки й, упершись ступнями ніг, намагаються перетягти одне одного. Хто перетягне — той дужчий.

Або ж цікаво дізнатися, що діти у Києві 19 століття грали у фанти. Кожен пише завдання (обираємо якісь рухи, пантоміму тощо) на папері, складає та кладе до капелюха. Гравці витягують по черзі та виконують.

4. Ігри «на літаку»

Коли історія вже не може допомогти, зверніться до географії: пошукайте прості рухливі ігри, що популярні в інших країнах. Наприклад, кумедна американська гра «М’ячі та сходи» (Ladder Ball, блонгоболл або боло м’яч). Чи ж не зросте цікавість до неї, якщо дитина дізнається, що це — улюблена забавка ковбоїв на Дикому Заході? Кажуть, у ті часи вони розкручували спійманих змій і закидали їх на жердини парканів. Нині ж правила простіші: треба з певної дистанції закинути зв’язку з двох м’ячів або кеди з пов’язаними шнурками на одну з перекладин. Їх можна почепити і на дерева, і на зроблену самотужки рамку. Верхня перекладина «коштуватиме» 3 бали, середня — 2, нижня — 1. Для перемоги необхідно набрати рівно 21 бал. Ця розвага розвиває м’язову силу, уважність і точність кидка.

5. Ігри з сусідами та… без сусідів

На Заході за часи пандемії батьки вигадали чимало ігор. Скажімо, у «карантинне ведмежатко» чи «у веселку». Для цього дорослі на кілька кварталів домовлялися між собою, хтось виставляв на підвіконня іграшки або клеїв наклейки на вікна, а дитина на прогулянці мала знайти всі «мітки». Все для того, аби прогулянка не була нудною. Але у наших реаліях не завжди можливо домовитися з сусідами, не всіх ви знаєте, чимало поїхало влітку кудись. Тож пропонуємо варіант надати сенсу прогулянці самотужки. Наприклад, хто з вас — батьки чи дитина — швидше знайдуть 10 вазонів з квітами на підвіконні (у приватних будинках чи на 1–2 поверхах багатоповерхівок)? Хто за відведений час побачить там же більше живих котиків? Або виставлених іграшок (так робило чимало людей і до карантину, без всякої угоди). Ще один варіант: хто більше нарахує машин певного кольору? Гуляти буде веселіше.

6. Гра у детектива

Варіант попередньої, але увага на людей. Ведучий раптово питає щось про людину, яка щойно пройшла (треба робити це з перервами, аби гравці не були готові). Приклади питань: якого кольору очі? Що було взуте на ногах? Чи тримала людина щось у руках? Яка зачіска? Яка сумка?

7. Ігри… у повітрі

Зовсім безпечно розважатися з тим, що не торкається поверхні землі та різних предметів. Тож можна вигадати чимало простих змагань з мильними бульбашками чи повітряними кульками. Хто видує найбільшу? Чия бульбашка долетить до певної відмітки? Хто утримає повітряну кульку на голові? Є й складніші варіанти (тут вже є те, що має падати на землю). Приміром, на кілки або гілки дерев прив’яжіть кульки. На кожній напишіть кількість балів, яку можна отримати. Ті кілочки, що далі, дають більше очок при попаданні. Завдання: накидати хула-хуп поверх кульки на кілочок. Бали додаєте. Але якщо кулька луснула, стільки ж віднімаєте від загальної суми.

8. Допоможуть прилади

Дітям завжди цікаво досліджувати, як застосувати компас або навіщо потрібен секундомір, таймер. Малеча обожнює змагатися, коли визначені певні терміни і сповіщає про них секундомір. Наприклад, хто більше невеличких кіл пробіжить за той самий час? Хто скільки підскочить? Далі відійде? Прекрасні кардіотренування.

А йти по парку буде цікавіше, коли ви визначите місцеперебування кіоску з морозивом, певного дерева (можна помітити його стрічкою), виходу чи місця, де ви залишили цукерки (наприклад, обмотали фольгою та поклали до щілини на даху будиночка на дитячому майданчику). А дитина буде шукати, орієнтуючись за компасом (50 кроків на південь, ще 30 на захід).

9. Світи улюблених фільмів

Завдання будуть значно цікавішими, якщо пов’язати їх з улюбленими кіно- чи літературними героями. Будь-яка «смуга перепон» стане кращою, якщо це — тренування супергероїв. Розплутати своєрідний лабіринт, зроблений нитками, які поєднали дерева та кущі, — це дуже цікаво, якщо йдеться про втечу з павутиння акромантула зі світу Гаррі Поттера. А для тих, хто трохи старше, фізичні вправи перестануть бути нудними, якщо це — випробування за фракціями з фільму «Дивергент».

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *