Ми багато говоримо про навички майбутнього. Адже з’являються нові професії, розвивається штучний інтелект. І сучасним школярам потрібно встигати за технологічним світом, щоб досягати успіху. Проте, щоб здобувати нове, варто позбуватися старого. Пропонуємо п’ять навчальних умінь, від яких варто відмовитися.
Зубрити
Раніше ми зубрили формули, правила та цілі параграфи з підручника. Сучасні вчителі все частіше закликають учнів відповідати «своїми словами». Проте бездумне відтворення інформації все ж залишилось навчальним інструментом у багатьох школах.
І йдеться не лише про дослівне повторення. А про те, що учні не аналізують те, що вивчають, та не дискутують на навчальні теми.
У часи без інтернету та розмаїття науково-популярної літератури школа була основним джерелом знань. Проте зараз дітям важливіше не отримувати інформацію, а навчитися з нею працювати.
Відтворювати інформацію здатен і штучний інтелект. У сучасному світі важливо розвивати у дітях те, що відрізняє їх від роботів. Про це говорив засновник PISA і ДоСЕН Андреас Шляйхер на Національному EdCamp ВОЛЯ.
На думку пана Андреаса, вчитель майбутнього — це не той, хто дає знання, а той, хто здатен бути наставником. Тобто вчитель спрямовує школярів, дає приклад та заохочує навчатись.
Уміння опрацьовувати та фільтрувати інформацію є особливо важливим під час війни. Це допоможе дітям не піддаватися маніпуляціям та критично ставитися до різних чуток та «вкидів».
Тож замість відтворення прочитаного, варто навчати школярів аналізувати, обговорювати та знаходити аргументи.
Навчатися лише самостійно
«Не зазирай у зошит однокласника!» — це зауваження чув, мабуть, кожен школяр. А ще на уроці не можна було крутитись, запитувати щось в інших, і все було потрібно робити тільки самостійно.
Звісно, академічна недоброчесність — питання серйозне. Але ми говоримо про спільну роботу та можливість дізнатися альтернативну точку зору.
Роботодавці зараз цінують уміння працювати в команді. І школа — чудове місце, щоб отримати цю навичку. Тому важливо давати дітям можливість виконувати деякі завдання чи готувати проєкти спільно.
Дослідники називають безліч переваг навчання у групі. Наприклад, при спільному виконанні завдання діти можуть відповідати на запитання одне одного та допомагати розібратися зі складними для когось моментами. Також, обговорюючи з однокласниками інформацію, її легше запам’ятати.
У групах діти вчаться розподіляти обов’язки, просити про допомогу та мотивують одне одного.
Покладатися на талант
Дорослі часто говорять, що дитині щось «дано», а щось «не дано». Наприклад, учень гарно пише твори, але має труднощі з рівняннями та задачами. Отже, у нього просто немає таланту до математики.
Проте з такими переконаннями у дитини вибудовується світогляд, що вона народилася з певним набором умінь. І якщо якоїсь навички немає у списку вроджених, то здобути її неможливо.
Такий світогляд називається фіксоване мислення (Fixed mindset). Люди, які його поділяють, уникають нових викликів, бояться труднощів та критики. І головне — навіть не намагаються докласти зусиль, щоб здобувати нові навички. Адже вірять, що для цього має бути вроджений талант.
Протилежне до фіксованого — мислення зростання (Growth mindset). Це усвідомлення, що завдяки зусиллям ми можемо розвивати різні здібності. Людина з таким мисленням не розділяє навчальні напрямки або сфери діяльності на «моє» і «не моє». Вона вірить, що чим більше докладеш зусиль, тим більше навчишся.
Тож якщо дитині якийсь предмет дається гірше за інші, не варто говорити, що у неї просто немає хисту до нього. Спробуйте знайти інший підхід, щоб пояснити навчальний матеріал. Та мотивуйте дитину продовжувати старатись і докладати зусиль.
Не конфліктувати
Ми часто асоціюємо конфлікт з агресією та зухвалістю. І можемо вчити дітей уникати конфліктів, щоб вони були чемними та не зіпсували стосунки з іншими.
Проте постійно уникати конфліктів не вдасться, особливо у шкільному колективі. І якщо дитина завжди буде «хорошим хлопчиком» чи «хорошою дівчинкою», то вона не навчиться відстоювати власні межі. І боятиметься будь-кому заперечувати, навіть якщо це принесе незручності їй самій.
У навчанні такі діти можуть боятися висловити власну думку. Всі твори з літератури їм «подобаються», всі задачі потрібно розв’язувати лише тим шляхом, що пропонує вчитель.
Тому важливо вчити дітей екологічно вирішувати конфлікти. Це допоможе дитині не боятися дискусій та завжди відстоювати власну думку.
Все виконувати за зразком
Бажання навчити дитину все робити правильно та без помилок може зашкодити розвитку її креативності. І якщо у кожному виді навчальної роботи показувати учням, як треба, вони навіть не будуть задумуватися про альтернативні варіанти.
Ми звикли сприймати креативність як щось, що стосується мистецтва чи літератури. Але її можна проявляти і в математиці, і в політиці. Адже креативність — це не результат роботи, а процес.
Виконання кожного завдання за зразком не дозволяє дітям проявляти творчість. А ще такий спосіб роботи може переконати дітей, що завжди є лише один правильний варіант.
Дозвольте учням пофантазувати у навчанні. Наприклад, нехай вони при розв’язанні задачі використовують будь-які підручні матеріали, малюють схеми чи навіть інсценізують умову.
Якщо дитині складно щось придумати самостійно, запропонуйте їй кілька варіантів на вибір. Або долучайте до роботи у групі, де інші учні зможуть її надихнути.
Звісно, є види роботи, що обов’язково потребують зразка. Наприклад, вивчення писаних літер у першому класі. Але за можливості варто давати учням творчу свободу в навчанні.
Важливо пам’ятати, що кожна дитина має творчий потенціал, і кожна здатна виражати свою креативність. Але фокусом має бути процес, а не якість результату.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Бідні, бо неосвічені, чи неосвічені, бо бідні: як пов’язані рівні освіти та бідності країни?
Ви здивуєтесь: як незвично готують дітей до школи в різних країнах світу
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
