Французькі школярі, які і українські діти, розпочали навчальний рік 2 вересня. Ще одна спільність —на 2024/2025 в обох країнах запланована сила-силенна реформ в освіті. У французьких школах прогнозують повернення шкільної форми, сувору заборону смартфонів та уроки емпатії. Про цікаві новації французької шкільної освіти та про те, як українські діти навчаються у Франції, читайте у колонці Галини Кричковської.
Галина Кричковська
Зі шкільною формою і без смартфонів
Про новації у французьких школах активно почали говорити за тиждень до початку нового навчального року. Ніколь Беллубе, міністр освіти у відставці, проголошуючи кожен новий пункт у реформі, робить відступ–сподівання, що новий уряд не уріже фінансування нововведень. Ось що планують змінити.
Шкільна форма
Найбільше критики дісталось за ініціативу повернути шкільну форму після 54 років її відсутності. Обов’язковою для всіх учнів вона стане з наступного року. А з 2-го вересня цього року ініціативу тестують у 100 школах в різних частинах країни. Цьому експерименту вже другий рік, і діти переважно сприймають його «повернення до епохи бабусь і дідусів». Чиновники ж розраховують, що запровадження шкільної форми стане одним із чинників інтеграції і допоможе уникати соціальних нерівностей. Торік соціальну нерівність між учнями з менш забезпечених родин і відверто багатими школярами «стирали» підвищенням одноразової допомоги на шкільну канцелярію. Суми в 400 євро мало б вистачити на усе в шкільному списку і так, щоб ручки і футболки для фізкультури були від відомих виробників.
Смартфони тепер заборонять навіть заносити до середньої школи. І це нововведення пошириться на всю Францію одразу після Різдвяних канікул.
Повна заборона телефонів в школі —
один з пунктів реформи освіти у Франції
Найбільше невизначеності у випускників середньої школи
Найбільше невизначеності пов’язане із brevet — це аналог ДПА в 9-му класі української школи. І досі не відомо, чи впливатиме цей іспит на подальшу долю школяра. Раніше підсумкове тестування впливало лише на фінальну оцінку з того чи іншого предмету і складало половину цього балу. Тепер фінальний бал складатиметься на 60 % з результатів brevet, на 40 — з підсумкової оцінки за роботу впродовж навчального року. Одночасно зростає «вага» фінального тесту. Раніше він де-факто був статистичним дослідженням для урядових інституцій, а також згідно з його результатами формували рейтингові списки освітніх закладів. Цьогоріч оцінка за brevet впливатиме на вступ на наступну сходинку у навчанні — ліцей. Або не впливатиме… Це вже буде рішення наступного уряду.
Уроки любові
У французьких школах впроваджують курс емпатії. Торік новацію тестували у 1200 школах, а з 2 вересня урок емпатії з’явився у класах початкової школи та в усіх дитячих садочках (у Франції діти з 3 років обов’язково мають відвідувати дитсадок). Дітей навчатимуть ставити себе на місце іншої людини, розрізняти і розуміти емоції — це має покращити комунікаційні навички у школярів. У першачків додається ще й урок шанобливого ставлення до домашніх тварин.
Оцінювати учнів початкової школи будуть щороку
Початкові школа у Франції триває 5 років, і традиційно в учнів загальнодержавний зріз знань робили в 1–му, 2–му та 4–му класах. Тепер вирішили перевіряти знання у молодшій школі ще й в третьому та п’ятому класах. Логіка освітніх посадовців така: так легше буде підлаштовувати освітні програми під потреби дітей, учні початкової школи будуть більш готовими до переходу в середню. А от шкільні педагоги вже відреагували на цю новацію по-французьки — на 10 вересня анонсували страйк, на який профспілки закликають вийти усіх незгодних з освітніми реформами. Нові іспити вони називають додатковим джерелом стресу для дітей, учителів та батьків.
Як навчаються українські діти-біженці у Франції
До школи у Франції в 2024/25 йдуть 12 мільйонів учнів. Серед них майже 18 тисяч — це українські діти.
Ймовірно, через невелику кількість юних вимушених переселенців Франція не стала підлаштовувати свою шкільну систему освіти під них. Українців одразу поінформували, що освіта є обов’язковою для дітей від 3–х до 16–ти років. А усім затятим противникам дитячих садочків і середньої освіти швидко продемонстрували наявні інструменти переконання корисності офлайн-освіти. Тих, хто не водив і не записував своїх дітей до школи, позбавляли соціальних виплат (часто — це єдине джерело прибутків українців), або вилучали дитину з сім’ї (за так званою тотальною сколяризацією стежать соціальні працівники, яких прикріпили до більшості українців-тимчасових переселенців).
Далі з кожною дитиною кожне село чи містечко, кожна школа приватна чи комунальна, розв’язувала питання по-своєму. Загальних правил і розпоряджень від міністерства освіти не було. Якщо дитина володіла французькою мовою (а саме її знання є запорукою успішності школярів, вважають освітні чиновники), її брали одразу в той клас, з якого вона переїхала з дому. В початкову школу 6–11 років теж брали відповідно до віку. Потрапляння «клас в клас» міг гарантувати ще й високий рівень володіння англійською. Дітям без іноземних мов пропонували або спуститися на клас нижче, або цілий рік бути слухачем на уроках, а не його активним учасником. Для тих, кому з мовою було найтяжче, самі освітні заклади пропонували безкоштовні (у оголошеннях було або виділено жирним шрифтом, або підкреслено) курси допомоги одразу після уроків.
Середня освіта у Франції — безкоштовна, і в державних школах можна платити лише за обіди та подовжений день. Або не платити і забирати школярів на обід додому. І в цьому питанні часто муніципалітети за запитом батьків або соціальних працівників брали на себе часткове або й повне фінансування шкільного харчування українців (середня вартість одного обіду — 8 євро). Деякі діти з України потрапили на безкоштовне навчання і навіть безкоштовне харчування до приватних шкіл (вартість навчання яких коливається від 500 до 3 000 євро на рік). Тут рішення про збільшення оплати для інших сімей ухвалюють щорічно рада педагогів-батьків-представників релігійної громади. Більшість приватних шкіл Франції — католицькі.
З 16–ти до 18–ти років усім (незалежно від походження) гарантований доступ до освіти. Оскільки у школах навчання триває цілий день, поєднувати французьку і українську освіту вкрай складно. Тож запровадження українознавчого компонента з боку українського МОН є безперечно важливим для родин-біженців за кордоном.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
