Старша профільна школа: що відбувається з реформою і чи можна «залишити все, як є»

Під час вебінару «Аналіз законодавства щодо формування мережі профільних академічних ліцеїв» Олег Фасоля, Надія Кузьмичова, Сергій Колебошин, Надія Лещик окреслили найболючіші питання про старшу профільну школу. Чому вона потребує негайного реформування і як вплине на учнів, освітян, громади і країну в цілому?

Реформа старшої школи: коротко про важливе

З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12-х класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої — поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.

Як відбуватиметься навчання згідно з реформою?

Учні обиратимуть:

профіль навчання;
частково предмети / курси в межах профілю;
предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду).

Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100). Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4-х класів та бажано 5–9-х класів.

4 ключові проблеми мережі старшої школи, які нам не побороти

Олег Фасоля,
експерт програми Polaris:

— Теперішня мережа старшої школи, на жаль, залишається «радянською» і застарілою та не спрямована задоволення освітніх запитів учнів. Вона лише допомагає здобути повну загальну середню освіту і не дає учням вибудувати власну освітню траєкторію.

Також вона не в змозі забезпечити викладання предметів на профільному рівні з чотирьох причин.

Викладання предметів на профільному рівні потребує надзвичайно потужної і постійно оновлюваної матеріально-технічної бази. І такої бази для якісного вивчення предметів на профільному рівні (лабораторії, STEM-лабораторії) немає в більшості ЗСО.

Кадровий голод. Викладання предметів на профільному рівні потребує потужного кадрового потенціалу. Але часто педагоги змушені викладати і по два, і по три предмети (і навіть не за фахом).

Мережа старшої школи більше орієнтована не на здобувачів освіти, які мають бажання навчатися в тих чи тих профілях, а на педагогічних працівників, які викладають у цьому закладі. Це призводить до того, що учням немов диктують пріоритетний для цього закладу освіти профіль навчання, а істинні освітні потреби здобувачів освіти не враховуються.

Мережа, що існує, аж ніяк не розрахована на трирічну старшу школу і на 12-річний термін навчання. Якщо залишити формат, коли старша школа поєднана з базовою чи ще навіть з початковою — вони фізично не зможуть забезпечити функціонування паралелі 12-х класів.

Усі ці причини породжують те, що в 10-му класі ми бачимо невмотивованого здобувача освіти. І це найбільша проблема для вчителів.

Чому мережу треба реформувати вже зараз, не чекаючи 2027 року?

Надія Кузьмичова,
заступниця Міністра освіти і науки України:

— Чому є потреба в підсиленні вимог до створення ліцеїв саме зараз? У нас залишилося всього два роки до впровадження реформи старшої профільної школи. І попередні «хитання маятників» були теоретичними і меншою мірою прикладними. Максимально наочно вони відображались у зміні табличок закладів освіти. Але зміна табличок не означає зміни суті. Що ближче ми до 2027 року, то більше зростає відповідальність за все не зроблене в попередні роки (до того, як стартувала реформа НУШ). І ось тут хочу зробити акцент на тому, що старша профільна школа — це не окрема реформа, а третій етап упровадження НУШ.

Ми перебуваємо на етапі максимально вдалому — коли є ще два роки для підготовки. У 2027 році має запрацювати вибір для підлітків, які завершують 9-й клас. І цей вибір має бути підкріплений кадровим потенціалом, який аж ніяк не з’явиться у серпні 2026 року. Як і глибока профілізація та вміння формувати наскрізні компетентності в кожному профілі. Усе це вимагає спільних зусиль по всій ієрархії — від законотворчої ініціативи до виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, які розбудовують усе на місцях.

Ми можемо поставити собі питання: а якими ж будуть ліцеї, якщо зараз ми нічого не робитимемо, а будемо керуватись хитанням маятника, що зупинився на нинішній версії? Ліцеєм може бути абсолютно будь-який заклад, в якому зміниться табличка, в якому є мінімум два класи з п’ятьма особами (усе це — норми нинішнього законодавства). Чи в такому ліцеї можна буде зробити вибір трьох профілів? Саме з цим буде величезна проблема. Якщо говорити зовсім прямо — це неможливо реалізувати. І ми опинимося перед формальним виконанням вимог до нібито ліцеїв. Але ці «ліцеї» не матимуть нічого спільного з якістю і глибинним змістом та ідеологією старшої профільної школи. Ось і відповідь на питання, чому не можна залишити так, як є. Бо це призведе до імітації, а не до реальної зміни якості освіти для наших учнів.

Ще кілька важливих моментів, які варто тримати на думці:

повна загальна середня освіта залишається обов’язковою;
інструменти стимулювання, вибору, підготовки до цього вибору мають діяти протягом всього часу навчання дитини в базовій школі. Дитина має знати орієнтири і користуватися ними;
у разі виключення дитини з професійно-технічного закладу освіти в неї залишається можливість вступити до іншого профтеху чи коледжу. Можливе і зарахування в академічний ліцей — у той клас, який відповідає курсу навчання в професійному коледжі.

Чи є вагомі аргументи щодо відокремлення ліцеїв від базової та початкової школи?

Олег Фасоля,
експерт програми Polaris:

— Існуюча мережа, яка складається з початкової, базової і старшої школи в одному закладі, змушує здобувачів освіти (а точніше випускників базової школи) переходити в 10-й клас за інерцією. Мовляв, я ж тут починав свій шлях — чому б мені не перейти саме тут у 10-й клас. Тим паче, він тут є! Але після закінчення 11-го класу такі діти вступають до закладів професійно-технічної чи передвищої освіти, хоча могли зробити це й після 9-й класу. Вони втрачають роки і роки. За цей час вони могли б стати самостійними, заробляти власні кошти і реалізуватися набагато раніше.

Наступний аргумент для укрупнення і відокремлення старшої школи — невелика кількість здобувачів освіти в теперішній старшій школі призводить до того, що заклад не в змозі сформувати необхідну кількість профілів. Або кількість профілів максимально обмежена. У дітей забирають вибір, необхідний їм для професійного становлення.

Існування у структурі закладу освіти старшої школи і поєдання її з базовою фактично змушує адміністрацію і педагогічних працівників робити все можливе, щоб переконати майбутніх випускників і їхніх батьків залишатися в 9-му класі, щоб у них була можливість сформувати 10-ті класи та забезпечити вчителів роботою. Чи правильно чинить заклад освіти, коли ставить інтереси своїх працівників вище за інтереси здобувачів освіти?

Без відокремлення старшої школи в закладу освіти мізерні шанси сформувати потужну матеріально-технічну базу, а навчання прикладних навичок буде імітуванням без реальної практики.

Фінансування ліцеїв: що має лягти на плечі громади, а де очікувати державної підтримки

Сергій Колебошин,
заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій

— Часто чую критику: «Усе робиться для того, щоб економити на освіті». Хочу це спростувати. Створення мережі ліцеїв потребуватиме великих інвестицій.

Ще одним з можливих рішень може стати розведення заробітних плат учителів, які працюють в академічних ліцеях, і вчителів початкової та базової школи. Це досвід багатьох успішних освітніх систем.

Також ми розглядаємо можливість створення окремої субвенції та програм підтримки саме для старшої профільної школи. Ми маємо стимулювати громади робити відокремлену старшу школу.

Інший погляд

Пані освітній омбудсмен Надія Лещик виступає за відтермінування дати формування мережі ліцеїв. Вона звертає увагу громадськості на законодавчу норму, згідно з якою громадське обговорення щодо реорганізації, зміни типу або ліквідації закладу загальної середньої освіти в сільській місцевості має тривати один рік.

Водночас ця норма не узгоджується з термінами подання плану мережі, що запропоновані народними депутатами, — до 1 вересня 2025 року. Саме тому Надія Лещик пропонує узгодити дати затвердження та подання до МОН плану формування мережі комунальних ліцеїв.

Надія Лещик,
пані освітній обудсмен:

— Ми отримуємо багато звернень, що стосуються проблематики співфінансування ліцеїв громадами. Ці громади звертаються до нас зі зверненнями, з яких ми розуміємо: вони просто не хочуть укладати договори фінансування і вказують на відсутність механізмів розрахунку.

Під час опрацювання законопроєктів Надія Лещик виокремила проблематику і надала конкретні пропозиції.

Визначити в законопроєктах випадки встановлення більшої чи меншої кількості груп та/або учнів одного року навчання під час вивчення ними окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти.

Визначити потребу в автобусах на цей момент та у 2027 році з урахуванням формування мережі ліцеїв, переглянути плани закупівлі автобусів та виділення для цього коштів з Державного бюджету у 2026 та 2027 роках.

Скасувати вимогу пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 418 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на безперешкодний доступ до якісної освіти — шкільні автобуси», яка визначає, що придбання шкільних автобусів здійснюється для забезпечення підвезення здобувачів загальної середньої освіти та педагогічних працівників до закладів освіти … які мають укриття, що відповідають Державним будівельним нормам.

Розглядати під час роботи над законопроєктами одночасно питання доступу здобувачів освіти до мережі закладів професійно-технічної освіти та закладів передвищої освіти, зокрема їхньої підтримки, модернізації, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення кадрами.

Змінити дати затвердження і подання до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плану формування мережі комунальних ліцеїв.

Узгодити дати затвердження та подання до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плану формування мережі комунальних ліцеїв у сільській місцевості та/або змінити строки проведення громадського обговорення.

Усунути ситуацію дискреційних повноважень щодо розробки проєктів планів формування мережі закладів освіти задля усунення ризиків порушення доброчесності та стороннього впливу.