Україна вперше взяла участь у PISA — найбільшому у світі компетентнісному дослідженні середньої освіти. Про це «Освіторія» вже писала раніше. PISA визначає рівень володіння трьома компетентностями: читацька, математична та природничо-наукова. Отож, 600 тисяч підлітків з 79 країн пройшли тестування того року, серед них були і 6 тисяч 15-річних українців. Ми побували на презентації резонансного дослідження й ділимося з вами думками та інсайтами від пані міністра освіти Ганни Новосад та очільниці ГС «Освіторія» Зої Литвин.
Чому не варто продовжувати вірити міфу про «сильну математичну школу в Україні, яка залишилась у спадок після СРСР»? Наскільки сильно впливає на якість освіти в нашій країні соціальна нерівність? Як сталося так, що українські школярі не вміють правильно використовувати час на навчання і грішать частими запізненнями до школи та прогулами?
Завдяки чому українські підлітки у топ-10 найщасливіших школярів світу?
Ганна Новосад, міністр освіти
Цього року немає чіткого розподілу країн за місцем у рейтингу PISA: результати розглядаються в межах трьох компетентностей (читацька, математична, природничо-наукова), тож можна порівнювати бали України та інших країн. Цей результат непоганий і вельми очікуваний. В рейтингу ми «сусіди» Люксембургу та Ізраїлю.
2020–2021 навчальний рік стане Роком математики в Україні
Результат України з математичних наук — 41–46 (серед 79 країн світу). Це означає, що 36 % українських підлітків не досягли базової математичної грамотності. Це дуже тривожний сигнал і означає те, що саме такий процент 15-річних українців може виконувати лише найелементарніші арифметичні дії, а ось з дробами чи відсотками вже не вміє працювати.
Але коли журналісти запитують мене: «То наших учнів сміливо тепер можна називати «математичними неуками?» — відповідаю категорично «ні». І прошу вас цього не робити, а навпаки, підтримати школярів. До речі, дослідження говорить і про те, що ті учні, яких підтримують і мотивують в навчанні, показують кращі результати.
Є попередня політична згода, що буде підготований Указ Президента про оголошення 2020–2021 навчального року Роком математики в Україні. Важливо розбурхати суспільну та політичну увагу до питання низької якості математичної освіти й необхідного «підтягування» її до якісного рівня. Плануємо також організовувати цікаві математичні табори, щоб діти залюбки «прокачували» математичні навички.
«Сюрпризи» українських результатів PISA, які вразили
Особисто для мене стало відкриттям, що в Україні такий високий відсоток дітей — близько 20 % — які принаймні раз у тиждень прогулюють чи не приходять на заняття. Це негативна тенденція, яку треба окремо дослідити, бо це означає, що учні марнують навчальний час.
Із позитиву — Україна входить в п’ятірку країн, де навчаються найщасливіші учні. Отож, 50 % підлітків-учасників тестування задоволені життям. Найцікавіше — діти із сільської місцевості почуваються щасливішими, ніж діти з міст. Гадаю, це навіть не пов’язано з питаннями навчання, адже у дітей своє розуміння щастя. Та й взагалі, саме «щастя» — надзвичайно тонка матерія, а особливо в різних країнах, де культурні підтексти відрізняються.
Голій теорії — «ні», знанням у життєвому контексті — «так»
Завдання PISA побудовані на компетентнісному підході. Вирішуючи певну математичну дію, учні мають робити це в контексті вирішення задачі, з якою вони точно стикнуться в реальному житті. Наприклад — конвертування цін на продукти в різних валютах. Важливо допомогти нашим учителям переорієнтуватись саме на такий підхід викладання, коли теоретичні знання обов’язково накладаються на життєвий контекст.
Зоя Литвин, ГС «Освіторія»«Сильна математична школа в Україні ще з часів СРСР» — міф
Найбільше я була вражена тим, що наша успішність з математики найнижча — 36 % українських школярів не досягають базового рівня математичної грамотності. Чесно кажучи, я до цього часу трохи вірила у міф «що ми сильні в математиці», і що то в наших школярів генетичне, від Ландау… Але Польща та Естонія, країни, що є референтними для нас, набагато випереджають Україну в математиці. Їхнє місце у рейтингу — математики 6–9, тоді як в України — 41–46. Це не залишає жодного шансу «прекрасній радянській математичній школі», в яку більшість батьків та освітян так сильно вірять.
На якість освіти сильно впливає соціальна нерівність
Українські школярі з високим соціально-економічним статусом мають майже такий самий показник грамотності, як і європейські. Це, в свою чергу, дає у 2–3 рази вищі шанси досягти високих показників у навчанні. Доступ до якісної освіти в Україні — нерівний: занадто великий розрив між освітою в містах і селах. Села відстають від міст майже на 2,5 роки. При цьому, з 15400 шкіл більше 9000 розташовані саме в селах.
Читання більше цікавить українських дівчат, ніж хлопців
Для українських школярів-хлопців показник грамотності з читання на 34 % нижчий, ніж у дівчат. Це можна пояснити тим, що програми з читання складають переважно жінки, а хлопцям вони менш цікаві.
На навчання одного учня Україна інвестує на 23 000$ менше, ніж лідери дослідження
Наша країна інвестує 27 000$ на навчання одного учня в школі. За даними PISA, зібраними впродовж 10 років, найбільш ефективними є витрати 50 000$ на учня.
До слова, значний відсоток навчального часу на уроці витрачається на встановлення дисципліни, а не на навчання, а українські 15-річні на 20 % частіше відсутні на заняттях, прогулюють або запізнюються.
Українські школярі — одні з найщасливіших
Факт із дослідження, який мене особисто дуже надихає — українські школярі у ТОП-10 найщасливіших школярів. І це — суперпотужний ресурс для розбудови Нової української школи та нашої країни.
Источник: www.osvitoria.media
