Домой Статті Україні 30: історії вчителів-ровесників Незалежності

Україні 30: історії вчителів-ровесників Незалежності

33
0

Автори тексту: Олена Юрченко та Ангеліна Гріцей

«Незалежний вчитель це волонтер. Він змінює світ не лише за зарплату» — за таким принципом живуть молоді освітяни. Як і нашій Україні, їм цьогоріч виповнюється 30 років. «Освіторія» відшукала шістьох ровесників української Незалежності серед фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine та нових її учасників. Чому  цих молодих людей драйвить вчительство? Які перетворення в освіті вони вважають ключовими? Якою вони бачать Україну та її освітній сектор ще через 30 років? Відповіді є, і вони вам точно сподобаються!

Богдан Завидовський

вчитель біології, хімії, «Я у світі»

місто Дніпро

Які зміни в шкільній освіті з 1991 року вважаєте ключовими?

Я пішов у перший клас 1 вересня 1997 року. З того часу стільки всього змінилось! Мультимедійні засоби, комп’ютерні класи почали з’являтись тільки в середині нульових років, а інтерактивні дошки — лише у старшій школі. Для нас це було справжнісіньким хай-теком. Мене вчили хімії «на пальцях». Досі пам’ятаю, як вчителька каже: «Діти, все навколо вас і ви самі складаєтесь з атомів! Це неподільні дуже малі частинки матерії». Ми кивали головою. А що воно таке та як виглядає, ніхто з учнів не розумів. Зараз із наочністю все просто: інтерактивні ігри, 3D-симуляції, в яких ти між атомів можеш прогулятися.

Яку роль молоді педагоги відіграють у перетвореннях? Що хочете змінити особисто ви?

Я знаю багато молодих учителів, у яких горять очі від бажання працювати. Дуже часто людина у віці 25 років може провести урок не гірше за досвідчених педагогів. Це не дивно — вчительська молодь легко знаходять спільну мову з учнями. А ще має «незамилене око» та не боїться експериментів.

Стосовно мене, —хочу разом зі своїми колегами з команди розвивати проєктне навчання на базі STEM-освіти та м’яких навичок. Ми створили студію освітнього дизайну SEPIA, (sepia.tilda.ws) в нашій школі PIPS. Проєктна діяльність учнів спрямована на досягнення Глобальних цілей сталого розвитку. Ми вже багато чого зробили, а плани ще більш грандіозні. Сподіваємось усе втілити в життя.

Якими будуть школи і вчителі ще через 30 років?

Роль освіти є і залишиться визначною для виховання майбутніх українців. Через 30 років працювати вчителем буде престижно і круто. Вірю, що вчителі майбутнього будуть кращі, ніж ми, бо отримають ще більше можливостей. Ось дивлюсь я на контент, що з’явився для НУШ із «Я досліджую світ». Він настільки цікавий, що я щиро заздрю дітям, які навчаються за цими матеріалами. Нова генерація буде отримувати ті знання, які дійсно допоможуть їм у житті. Вони раніше, ніж ми, зрозуміють ті складні речі, до яких ми дійшли в дорослому віці.

Леся Павлюк

вчителька початкових класів

місто Івано-Франківськ

Що змінилося в шкільній освіті з 1991 року?

Мені пощастило, адже в початкові школі мене вчила чудова вчителька. Наші стосунки були побудовані на любові, повазі, взаєморозумінні. Не було авторитаризму. Я думаю, це залежить від самої особистості педагога.

Упродовж навчання в коледжі чи університеті доводилось бачити різні відкриті уроки в початковій школі. І колись було «правильним» добре відрепетирувати урок, щоб при гостях він пройшов ідеально. Я цього ніколи не розуміла. Зараз же навпаки – відкриті уроки мають бути справжніми. Нас, експертів учителів, які сертифікуються, чи експертів з інституційного аудиту, особливо налаштовували звертати на це увагу.

Тепер, зокрема в початковій школі, додалося більше свободи. Як для учнів, так і для вчителів. Це дозволяє усім ставати більш самостійними. Важливе значення надається формуванню вміння співпрацювати. Цьому допомагає групова робота, проєктна діяльність.

Яка роль молодих педагогів у перетвореннях?

Я за міцний симбіоз молодості і досвіду. Неодноразово я зверталася за порадою до старших учителів, неодноразово старші вчителі мене просили про допомогу. І я думаю, що це нормально. А в баченні системи освіти більше залежить не від віку, а від особистості самого педагога.

Через деякі стереотипи в закладах освіти блокується розвиток молодих педагогів. Принаймні, колись так було, професійний ріст міцно прив’язувався до віку і стажу роботи. Зараз це змінюється. Ми йдемо в майбутнє, тому і молоді педагоги зі своїми поглядами є дуже цінними в школі.

Яке ваше передбачення на 2051-й рік?

У 2051 році кожна школа України буде забезпечена актуальною технікою, меблями. Вчителі вже не будуть вести паперову документацію. Усі школи перейдуть на електронне ведення документації.

Андрій Олійник

директор школи

місто Кам’янське

Що змінилося в шкільній освіті з 1991?

Змін в освіті відбулося багато. Перш за все, стала іншою роль вчителя. Зараз вчитель є наставником, другом для своїх учнів. Із кожним роком змінюється погляд на сам урок. Зараз ми маємо більше свободи для вибору методів роботи, є доступ до багатьох цікавих інструментів для організації уроку. Також заклади освіти стають дедалі діджиталізованішими. Збільшується кількість інтерактивних кабінетів. У вчителів з’явилося більше інструментів для саморозвитку та самореалізації. Єдине, що залишається незмінним центром цього процесу — це дитина! Так було, є, і буде!

Яку роль молоді педагоги відіграють у перетвореннях? Що хочете змінити особисто ви?

Вік педагога зараз не має великого значення. Щоб досягти успіху в розвитку освіти, повинна бути співпраця досвідчених вчителів та молодих. Без цього ніяк. Педагоги незалежно від віку навчаються один в одного, підтримують один одного. Це важливо, бо саме партнерство — це ключ до всебічного розвитку.

Яке ваше передбачення на 2051-й рік?

У 2051 завдяки справжній співпраці та партнерству всіх учасників освітнього процесу, у школах буде розкриватися весь потенціал дитини, вона зможе всебічно розвиватися.

Марина Ляшук

вчителька початкових класів

місто Луцьк

Які зміни в шкільній освіті з 1991 року вважаєте найважливішими?

Із 1991 року відбулась ціла низка освітніх реформ, але останню вважаю найзначнішою: НУШ. Вона йде в часі з новітніми технологіями та всебічно розвиває особистість. Ось ще деякі позитивні зрушення, які мені імпонують:

  • Після того, як у школах скасували шкільну форму радянського зразка, кожен навчальний заклад отримав можливість створити власний дрес-код.
  • Дітям повернули дитинство з відміною бальної системи оцінювання в початковій школі. Адже в наш час діти стали дуже емоційні та вразливі.
  • Я не лише вчителька, а й мама. Приємно, коли батькам надають можливість обирати навчальну програму за якою бути навчатися їхня дитина: «Інтелект України», «Крила успіху», НУШ. Мої донечки з радістю відвідують навчальний заклад. Вірю, спільна праця вчителів, батьків та учнів неодмінно дасть результати!

Яку роль молоді педагоги відіграють у перетвореннях? Що хочете змінити особисто ви?

Молодим педагогам швидше і легше пристосуватися до викладання предмету з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. А ще молодь — рушійна сила кожного педколективу. Але прислухатися до мудрих порад досвідчених колег — слушно.

Зараз я працюю над створенням сайту-помічника, що допоможе не випадати з навчального процесу дітям, які не відвідують школу з різних причин. Надихнулась Всеукраїнською школою онлайн.

Якими будуть школи і вчителі ще через 30 років?

Школи будуть інноваційними. Лабораторні кімнати стануть центрами, де молодь займатиметься проєктами, — від розробки до впровадження. Роботи легко замінять охорону та чергових. SMART-дошки витіснять звичайні назавжди. Сподіваюсь, що я через 30 років вийду на високооплачувану пенсію, а в школах ще викладатимуть вчителі наживо. Лише люди мають серце, що здатне подарувати дитині тепло.

Сергій Гавриков

вчитель біології, інформатики та основ здоров’я

селище Охрімівка

Хто такий «незалежний вчитель»?

Той, що добре розуміє, які саме цінності варто виховувати в учнях, і не шкодує зусиль, щоб змінити світ на краще. Не тільки за зарплату. Незалежний вчитель в першу чергу волонтер. На мою думку, саме така позиція вчителя — на власному прикладі — може надихати молодь на зміни. 30 років незалежності — час нових ідей, об’єднання зусиль освітян і карбування спільних цінностей.

Які зміни в шкільній освіті з 1991 року вважаєте найважливішими?

Діти завжди різні. Їхні вподобання та бачення світу можуть бути кардинально різними. Тому вважаю, що якісна освіта має бути доступною для всіх. Це і називаю найважливішими змінами. Зараз у школах активно набирає рух інклюзивної освіти, і я активно підтримую її впровадження. Усі діти мають право на реалізацію талантів, ідей і мрій, якими б різними вони не були.

Яку роль молоді педагоги відіграють у перетвореннях? Що хочете змінити особисто ви?

Має значення не вік педагога, а його життєва позиція. Особисто мені пощастило працювати з вчителями, які прагнуть змінювати світ навколо себе та надихають цим нове покоління. Різниця у віці не помітна. Але мій досвід підказує, що молодим учителям легше порозумітися з учнями. Ми з ними на одній хвилі і «говоримо однією мовою».

Якими будуть школи і вчителі ще через 30 років?

Вірю, що школи через 30 років будуть давати не тільки знання, а й цінний досвід. І першочергово — досвід взаємодії з різними людьми. Найактуальніше питання зараз — «Навчити дітей вчитися» та розвивати емоційний інтелект.

Ярослав Лисенко

Вчитель початкових класів, консультант із питань освіти у ThinkGlobal

місто Київ

Що змінилося в шкільній освіті з 1991 року?

Я застав період перетворень у школі, коли кожен рік впроваджувалися зміни щодо навчання в 5-му класі, ЗНО, 12 класу тощо. Змін і реформ було багато. Це свідчить про те, що до шкільної освіти є велика увага, бажання змінювати освітнє бачення.

Проте, я вважаю, необхідно не багато щорічних змін, а дві-три поступові, розраховані на 5-10 років. Великою перемогою буде не ще один пакет реформ, а зміна бачення освіти в головах батьків, освітян і самих учнів.

Ми вже лупаємо цю скалу «совєцького навчання». Від байдужого і, подекуди, авторитарного навчання до демократичного й інклюзивного підходу. Це і є шлях пошуку своєї, української, системи освіти, що спроможна конкурувати зі світовими. І це не лише про результат, але й про процес.

Яка роль молодих педагогів у перетвореннях?

На мою думку, омолодження будь-якої галузі свідчить про оздоровлення системи, її готовність приймати нове, експериментувати, переймати досвід.

Нині багато молодих педагогів живуть ідеями змін, впроваджень та новаторства. Культура диспуту, обговорення, відкритості і взаємоповаги — ключ до того, щоб система освіти не просто була ефективною, а мала здатність реагувати на зміни, виклики та проблеми суспільства в реальному часі.

Яке ваше передбачення для наших читачів на 2051—й рік?

Не можна навчити, але можна навчитися! Вчіться для того, щоб ваші онуки жили краще за вас.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

AIESEC відзначить найкращого молодого вчителя у межах Global Teacher Prize Ukraine

Де і як працюватиме вчитель майбутнього: освітні тренди для педагогів

Чому підхід «Як платять, так і працюємо!» в освіті не діє. Вчительський блог

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here