В ніч на 1 лютого Велика Британія залишила Європейський Союз. Шлях до цього дня зайняв три з половиною роки – відтоді, як перемогу на всенародному референдумі одержали прихильники брекзиту. Але процес ще незавершений.
Наразі Британія вийшла з ЄС формально, але на практиці цей шлях затягнеться ще на певний час і з 1 лютого, фактично, майже нічого не зміниться.
Згідно з умовами брекзиту, до кінця 2020 року у відносинах Лондона та Брюсселя триватиме перехідний період, упродовж якого сторони переважно збережуть нинішні правила співпраці й намагатимуться випрацювати нові. Для звичайних громадян все – від торгівлі до перетину кордону – поки що залишиться, як і раніше.
Таким чином “життя без ЄС”, за яке у 2016 році проголосували 52% учасників референдуму про брекзит, точно не почнеться раніше наступного року.
Попри це 31 січня все одно є важливим етапом, який означає, що шляху назад більше немає. До цього у Лондона залишалася принаймні теоретична можливість передумати й відмовитися від брекзиту.
- Торгівля, подорожі та “вільне небо”. Що брекзит змінить для України
- Україна запровадила безвіз для Британії й чекає взаємності
Як так сталося?
Британія була одним із ключових членів Європейського союзу упродовж 47 років і здавалося, це назавжди. Проте економічна криза 2008 року посприяла посиленню популярності євроскептицизму, зокрема, і в правлячій Консервативній партії.
Євроскептики наполягали, що членство в Євросоюзі покладає на Королівство невигідні економічні обов’язки, і, позбавившись їх, країна тільки виграє. Окрім того, вихід з ЄС, заявляли вони, дозволить проводити незалежнішу міграційну політику.
Натомість прихильники ЄС звинувачували опонентів в популізмі і запевняли: європейський ринок – ключовий для Британії, а отже розрив із Євросоюзом поставить економіку країни під загрозу.
“Винуватцем” брекзиту багато хто називає Девіда Кемерона – колишнього прем’єра, який дав згоду провести референдум 2016 року
Тодішній лідер консерваторів, прем’єр-міністр країни Девід Кемерон оголосив про намір винести питання про вихід з ЄС на референдум, щоб таким чином покласти край розколу всередині Консервативної партії. Вважається, що він також мав намір використати це як важіль тиску на ЄС, щоб виторгувати для Британії більше поступок.
Сам Кемерон був переконаним прихильником збереження членства Британії в ЄС і запевняв, що не сумнівається в провалі ідеї брекзиту. Але помилився: у червні 2016 року за вихід з ЄС проголосували 52% британців.
Незабаром після оголошення результатів голосування Девід Кемерон подав у відставку.
Згоду провести референдум противники “брекзиту” часто називають головною помилкою Кемерона. Його самого – головним винуватцем усього, що сталося.
Три роки суперечок
Результати референдуму були настільки неочікуваними, що Британія виявилася до них просто не готова. Далі послідували понад три роки перемовин, вагань і суперечок, як жити далі.
Спочатку планувалося, що вихід з ЄС відбудеться ще у квітні минулого року, проте цей день неодноразово відкладався: британські парламентарі ніяк не могли ухвалити умови брекзиту та подальшої співпраці із Брюсселем.
Увесь цей час доля відносин Британії та Євросоюзу залишалася невизначеною, а противники брекзиту неодноразово виходили на мітинги з вимогою провести повторний референдум.
Проте новий прем’єр-міністр Борис Джонсон, який прийшов на посаду в липні минулого року, все ж пообіцяв довести брекзит до логічного завершення – і дотримав обіцянку.
У грудні в країні пройшли дострокові парламентські вибори, Консервативна партія отримала абсолютну більшість голосів, і вже незабаром депутати зробили те, чого так довго не могли зробити парламентарі попереднього скликання, – затвердили умови виходу з ЄС.
Источник: www.bbc.com
