2021 рік запам’ятається освітянам кількома подіями, які можна виділити з-поміж інших. Водночас, незважаючи на кількість інформаційних приводів, тісно пов’язаних з освітою, насправді значущих подій, які матимуть стратегічний вплив на суспільні відносини в майбутньому, можна назвати небагато.
Передусім це пов’язано з тим, що Міністерство освіти і науки та освітні інституції, які входять до сфери його впливу, часто перебували в тіні ініціатив, що генерувалися зовні. Значною мірою на заходи в освітній сфері впливали рішення Офісу Президента, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, Міністерства цифрової трансформації тощо.
Традиційні центри ухвалення рішень в освітній сфері скоріше концентрували власну увагу на виконанні стратегій, що були визначені в попередні роки. З огляду на це, говорити про позитивні чи негативні наслідки поки зарано. Тенденційність в освіті завжди вважалася хорошим тоном…
Окрім того, особливістю 2021 року стало зменшення тиску на владні інституції з боку громадських організацій, що зазвичай впливали на якість ухвалених рішень. Вплив лідерів суспільної думки на перебіг освітніх процесів майже нівельовано.
Відчувається, що публічне освітянське середовище вихолощене й невідкладно потребує нових облич, які здатні генерувати сучасний тренд і візію, якісно комунікувати, виходячи за межі ілюзорної зони комфорту в соціальних мережах і взаємодіючи не лише з колом своїх палких прихильників, а й поза ним.
До речі, ідеї та думки сучасників, які опанують цей тренд, матимуть значний вплив на формування сенсів освітньої політики під час майбутнього політичного процесу. Відповідно, нові гравці мають усі шанси зайняти крісла у владних освітянських кабінетах навіть перед парламентськими виборами й гарантовано – після них. Наразі ця нива нескінченно порожня…
Перелік головних подій року не суголосний із традиційними щорічними заходами на кшталт проведення ЗНО, вступної кампанії, організації дистанційного навчання в умовах карантину тощо, оскільки ці процеси відбулися за планом і відповідальні за них загалом упоралися зі своїми завданнями.
Водночас ініціативи, що виникали всередині певних освітніх інституцій, поки що передчасно називати подіями, які мали вплив на освітню галузь і суспільство. Тож варто констатувати необхідність співпраці всіх небайдужих.
Отже, зупинимося на подіях, що мали реальний вплив на освіту країни та зможуть вплинути на систему в майбутньому.
1. Вакцинація педагогічних працівників
Одна з головних подій для освітян опосередковано торкалася освіти, проте прямо зачіпала інтереси всіх працівників галузі.
Вакцинація – тема, що не залишила байдужим нікого, отримавши палких прихильників і завзятих опонентів.
Із середини літа всі охочі мали можливість обрати бажану для себе вакцину та пройти повний курс вакцинації.
З наближенням навчального року в Міністерстві охорони здоров’я оголосили про намір спонукати до вакцинації максимальну кількість освітян. Водночас станом на початок жовтня 107 тисяч працівників шкіл (17% від загальної кількості таких працівників) не мали жодного щеплення проти COVID-19.
Саме тому МОЗ включило освітян до переліку працівників, які підлягають обов’язковому профілактичному щепленню. Пізніше ця практика була поширена на інші категорії працівників бюджетної сфери.
Упродовж листопада-грудня за рішенням адміністрацій закладів освіти в Україні було відсторонено від роботи кілька тисяч працівників освіти. Деякі з них оскаржували рішення у суді, вимагаючи компенсацій і поновлення на роботі.
2. Ноутбук кожному вчителю і цифровізація освіти
В Україні стартував національний проєкт «Ноутбук кожному вчителю», що реалізується Міністерством освіти і науки та Міністерством цифрової трансформації.
Метою амбітного проєкту, який є частиною процесу цифровізації освітньої сфери, є забезпечення кожного українського вчителя власним комп’ютером.
У 2021 році нові ноутбуки отримали понад 61 тисяча вчителів. Середня вартість одного ноутбука – 17 900 грн. Контроль за використанням коштів та ціною закупівель можна здійснювати за допомогою дашборду, що оприлюднений Міністерством цифрової трансформації.
Планується, що до 2023 року новим ноутбуком буде забезпечений кожен український вчитель.
Також у рамках цифровізації освіти 977 сільських закладів освіти було підключено до широкосмугового інтернету. Продовжено підключення шкіл до державного електронного журналу, розпочав роботу Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту – центральна система для шкіл, дитсадків, профтехів і позашкілля.
3. Пілотування переходу НУШ у базову школу
Міністерство освіти затвердило Типову освітню програму для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти й рекомендувало модельні навчальні програми, що засвідчило тяглість процесу запровадження Нової української школи у сфері загальної середньої освіти. Окрім того, розпочато пілотування матеріалів для 5 класів НУШ.
Наразі школи мають затвердити власні освітні програми на основі Типової освітньої програми. На практиці це маніфестує певну академічну свободу вчителя, який має змогу створити власну навчальну програму на основі модельної навчальної програми МОН.
Безперечною новацією є запровадження, окрім навчальних предметів, інтегрованих курсів. Якщо досі практикувалися інтегровані курси в межах галузі (уроки природознавства, літератури нацменшин і зарубіжної літератури тощо), то відтепер існуватимуть і галузеві інтегровані курси (наприклад, мовно-літературний, що об’єднуватиме українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу), і міжгалузеві («Робототехніка», «STEM-освіта», «Драматургія і театр» тощо).
4. Реформа шкільного харчування
За ініціативи Олени Зеленської в Україні розпочалася реформа шкільного харчування. Метою реформи є розбудова системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок у школярів.
Для шкіл розроблено нові норми та порядок організації харчування учнів, що враховують міжнародний досвід і рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо принципів здорового харчування, а також фізіологічні потреби дітей в основних поживних речовинах та енергії.
У межах спеціальної субвенції на модернізацію шкільних харчоблоків у 2021 році було виділено 242 млн грн і модернізовано 1298 харчоблоків.
Варто зазначити, що державний бюджет наступного року передбачає нову цільову субвенцію на модернізацію харчоблоків, збільшену в кілька разів – до 1,5 млрд грн.
5. Заробітні плати освітян
Заробітна плата працівників освітньої сфери традиційно була однією з найбільш обговорюваних тем року.
За даними Кабінету Міністрів, середня зарплата в Україні впродовж року зросла на 19% і вперше в історії незалежності дорівнює еквіваленту 550 доларів.
Зарплати українських вчителів у 2021 році зросли більш ніж на 25% – з 1 січня на 20% та з 1 грудня на 8,4%.
Водночас рівень середньої заробітної плати штатних працівників в освітній сфері все ще є нижчим за середній рівень зарплат в економіці на 12–14%.
У 2022 році передбачено зростання зарплат учителів на 8%.
Істотне підвищення заробітних плат в освітній сфері заплановане на 2023 рік.
6. Розвиток професійної освіти
Цього року в Україні було створено 63 нових навчально-практичних центри, розроблено 30 освітніх стандартів і залучено десятки бізнесових і міжнародних партнерів.
Також триває впровадження дуальної форми здобуття професійної освіти, за якою наразі працюють 240 закладів освіти і майже 1400 підприємств та організацій.
Окрім того, Кабінетом Міністрів затверджена концепція Державної цільової соціальної програми розвитку професійної освіти, яка передбачає реалізацію реформи децентралізації, осучаснення змісту та якості освіти, розвиток партнерства, а також популяризацію професійної освіти.
Україна отримає 58 млн євро від Європейського інвестиційного банку, які заклади професійної освіти зможуть використати на розбудову інноваційних осередків, що стануть платформою для взаємодії між закладами, бізнесом, владою та громадянами.
У межах проєкту буде створено 9 центрів професійної досконалості, у яких планується запровадити нові професії й розширити перелік освітніх послуг, зокрема для дорослого населення.
7. Отримання державного замовлення приватними вишами
Уперше в Україні студенти отримали право здобувати освіту в приватних закладах вищої освіти за кошти державного бюджету.
За результатами вступної кампанії бюджетні кошти на навчання студентів отримали 5 приватних вишів.
У Міністерстві освіти наголошують на намірі продовжити застосовувати в майбутньому механізм розподілу державного замовлення, за яким бюджетні місця отримуватимуть найкращі вступники.
Попри експериментальний характер механізму розподілу бюджетних коштів за принципом «гроші йдуть за найкращими вступниками» і те, що освіту в приватних вишах здобувають лише 43 студенти, застосування такого принципу в майбутньому може суттєво вплинути на конкурентне середовище в частині боротьби за студента й посилити мотивацію університетів до надання якісних освітніх послуг.
8. Премія Global Teacher Prize Ukraine для вчителів-агентів змін
Усе помітнішою в освітянському та батьківському середовищі стає започаткована 2017 року національна премія для вчителів Global Teacher Prize Ukraine.
Нагорода, заснована Громадською спілкою «Освіторія», покликана відзначити досягнення педагогів не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, а також підкреслити важливість учителів в Україні.
Варто наголосити, що на тлі традиційної практики вчительських конкурсів і учнівських олімпіад, ознакою яких часто є «добровільно-примусовий» характер участі й низька мотивація учасників, Global Teacher Prize Ukraine є яскравим конкурсом, за перебігом якого слідкують як за непересічною медійною подією. Так, велика кількість учасників долучилася до народного голосування, за результатами якого переможцем став учитель Рішельєвського ліцею Одеси Павло Віктор. За нього проголосували понад 232 тисячі українців.
А найкращим педагогом-новатором України 2021 року за версією Global Teacher Prize Ukraine став учитель української мови і літератури Артур Пройдаков, який виріс на Луганщині, а зараз працює в Києві.
Источник: osvita.ua
