Au Pair няня для українських дітей — як запросити помічницю з-за кордону

«Аu pair» з французької перекладається як «за взаємною згодою». Цим самим словом «о’пер» називають дівчину або хлопця, що бере участь у міжнародній освітній програмі: приїздить у іншу країну, вивчає її мову і культуру, мешкає в місцевій родині і допомагає із доглядом за дітьми. Чимало українських студенток їдуть «на о’пер» до Європи. Ольга Манмар, керівниця напрямку розвитку вчителів ГС «Освіторія», приймала у своїй родині вже двох о’пер нянь. Вона розповідає, чому няні з-за кордону навчили трьох її дітей, які страхи вона подолала та кому варто подумати про такий цікавий досвід.

Хто така «au pair»?

Au pair дівчина — це тимчасовий член родини. Вона приїздить вивчати мову і культуру іншої країни, а за це надає допомогу по догляду за дітьми. Це саме допомога, а не робота, адже au pair няня отримує кишенькові гроші і мешкає разом із родиною. Вперше я вирішила запросити закордонну няню минулого літа. Умови прості: Для пошуку au pair дівчини родина на сайті заповнює анкету — вказує країну і місто проживання, кількість і вік дітей у сім’ї, а також свої вимоги — я наприклад, шукала таку, що не палить, має водійські права, вміє плавати та є громадянкою Євросоюзу. Від родини, що приймає, au pair отримує окрему кімнату в оселі господарів, харчування та кишенькові гроші. Сума зазначається одразу — я плачу 250 доларів за місяць — це значно дешевше, ніж наймати українську няню. Перевага для мене, як для мами, ще й у тому, що людина живе разом із вами: якщо маю термінове відрядження чи пізню зустріч по роботі, не треба щоразу домовлятися із нянею про додаткові години роботи. Родина, що приймає au pair дівчину, також заздалегідь вказує, скільки годин на день няня повинна проводити із дітьми: я анонсую про 5 годин на день. Няня має один вихідний на тиждень, а також можливість вивчати іноземну мову 1 годину на день: тобто, якщо няня попереджає, що о певній годині у неї скайп-заняття з мови, маю підлаштуватися під цей графік.

Няня-фея з Будапешта

За тиждень після заповнення анкети я отримала понад 30 кандидатів, що підійшли, а після трьох скайп співбесід, знайомства зі мною та дітьми, до нас прилетіла неймовірна Віраг з Будапешта. Це була студентка, яка заздалегідь розпланувала свій gap year між у навчанні: спершу 3 місяці в Україні на au pair, далі Різдво з родиною, потім 3 місяці роботи, тоді круто відпочити влітку і далі вчитися на магістерській програмі. Діти і я обожнювали її: вона була настільки «нашою» — любила пісні, які ми слухали, хвалила нашу їжу і могла вмовити будь-кого почистити зуби. Віраг була цілком готова до допомоги із трьома дітьми. Перед тим вона мала досвід Work and Travel у США, тому спокійно ставилася до дітей та різних непередбачуваних ситуацій. Як працедавець я ініціювала перелік обов’язків закордонної помічниці: шопінг, приготування їжі, супровід дітей на заняття чи прогулянки з дітьми, гра вдома. Віраг дуже добре розуміла свої зони відповідальності і могла їх розширити: наприклад, без проблем їхала на дитячий день народження, куди запросили доньку чи сина, поки я лишалася вдома із меншим сином. Батьки Віраг навіть приїздили в Київ, і ми разом провели чудовий вікенд: вони були дуже вдячні за те, як ми приймаємо їхню доньку.

«Мері Поппінс» із Марселя

У день від’їзду Віраг я оновила анкету на сайті і чекала на нову «фею». Це були часи «до Covid», і охочих приїхати в Україну було достатньо. Я мала скайпи з американкою, німкенею і дівчиною з Марселя, яку рівно за 6 тижнів ми зустрічали у Києві.

Елеа приїхала у лютому, а у березні ми дізналися, що Україна запроваджує локдаун через пандемію Covid-19 — це був найбільший виклик: школи, басейни, гуртки зачинилися, а я брала участь у проєкті 12 годин на день. За кілька днів Елеа сказала, що не розраховувала на таке навантаження і дуже втомлюється від трьох дітей. Я запропонувала їй переїхати до квартири моєї мами і приходити до нас на ті 5 годин, про які ми домовлялися. Вона взяла 2 дні на роздуми і повернулася із рішенням: вона залишилася жити з нами, але почала працювати над оптимізацією часу перебування з дітьми. Вона реалізувала в нашій родині дуже круті правила поваги до кордонів один одного: якщо комусь некомфортно зараз із братом чи сестрою, це ок піти в іншу кімнату і відпочити.

Чому навчилися діти від au pair?

Для дітей приїзд au pair — дуже корисний досвід: удома є стороння людина — це не родич, не друг сім’ї, діти мають поважати особисті межі цієї людини, дотримуватися елементарного дрес коду вдома. Французька няня навіть навчила моїх дітей кращих манер за столом: ми усі їли виделкою і ножем, діти стали більш ввічливими під час їжі. Вона влаштовувала нам вишукані французькі вечори, коли мої друзі приходили із вином, а вона готувала щось смачне.

Для дітей це також крута нагода попрактикувати свою англійську. Але найважливіше — з цього досвіду діти розуміють що усі люди дуже різні і зовсім не завжди хтось робитиме те, що хоче дитина. У цьому велика різниця між нянею, яку наймає мама, і au pair, яка приїздить: місцева няня завжди прагне бути «хорошою» для дітей, з au pair зовсім інша ситуація, адже вона тут тимчасово і має свої цілі у цій пригоді.

Для мене важливо показувати дітям, які безмежні можливості є у світі — бути сміливою, самостійною, обрати пожити у іншій країні, незнайомій родині та ще й вивчати іноземну мову. Я була вражена, що ці 20-ти річні дівчата чітко знають, чого хочуть, і здатні розпланувати свій gap year, де буде щось для себе, а щось для суспільства.

Які страхи чи ризики є у родини, що приймає au pair?

Найбільший страх — а що, як ця людина не така, якою здалася тобі під час скайп-співбесіди. Але завжди розумієш, що au pair приїздить максимум на 90 днів. У найгіршому випадку, доведеться купити квиток і попрощатися раніше. Я читала негативні відгуки, коли au pair уникали своїх обов’язків або мали навіть психічні відхилення. Щодо довіри — щойно людина потрапляє до вас додому, ви розумієте, чи можете їй довіряти. Французька няня одразу попередила мене, що планує активне соціальне життя, і на третій день в Києві повернулася додому о 12 ночі. Я дуже хвилювалася, не могла заснути, поки вона не прийшла, і сказала, що мені так некомфортно.

Радила б такий досвід тим родинам, де є двоє і більше дітей, хто має достатньо простору у квартирі, щоб надати окрему кімнату au pair дівчині, і тим, кому потрібна допомога і можливість дітям прокачати англійську або іншу іноземну мову. І для дітей, і для мене це пригода, тож ми вже шукаємо нову au pair.

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *