Що відбувається з ДПА цього року? Чи потрібна вона взагалі? Чи не дублює ЗНО (НМТ)? Такі питання нерідко обговорюють у соцмрежах, освітянських та батьківських групах. Зібрали для вас інформацію про ДПА у попередні роки та прогнози щодо майбутньої атестації.
Атестація-2023: хронологія від надій до скасування
26 вересня 2022 року прийняли наказ МОН про проходження ДПА у 2023-му. Нічого принципового нового на той час там не було. Як і у попередні роки, після завершення початкової школи ДПА проведуть з української мови та математики. І виключно для моніторингу якості освіти. Після 9 класу — українська, математика та один із предметів на вибір педради. Після 11 класу — у формі ЗНО: українська, математика, історія або іноземна мова та ще один із предметів на вибір учня.
Однак нагадаємо: попередні три роки державної підсумкової атестації повністю чи частково не було. У 2020-му та 2021-му її скасували через пандемію ковіду у 4 та 9 класах, а випускники, які планували отримувати вищу освіту, таки мали пройти перевірку знань у формі ЗНО. Торік ДПА скасували через війну.
22 листопада 2022 року стало відомо, що з міркувань безпеки та складності логістики у 2023-му ЗНО знов замінять на удосконалений варіант Національного мультипредметного тесту. МОН підготував законопроєкт стосовно цього. Відтоді з’явилося два варіанти: або в 11 класі ДПА в формі ЗНО скасують, або намагатимуться розробити новий вид ДПА у формі НМТ.
25 листопада 2022 року уряд запропонував ВР розглянути законопроєкт про скасування ДПА у 2023 році.
11 січня 2023 року виявилося, що обрали перший варіант: ДПА у 11 класі скасують (наказ «Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2022/2023 навчальному році».). До того ж випускники 4 та 9 класів теж отримають щорічні оцінки за підсумками двох семестрів навчання без додаткових іспитів. Оскільки безпекова ситуація в жодному регіоні не є цілком спокійною, таке рішення, як прописано в документі, ухвалили заради збереження життя і здоров’я учнів в умовах воєнного стану.
Щось схоже на ДПА?
Хоча офіційно такого випробування не буде, школам дозволено проводити контрольні чи творчі роботи за типом ДПА, результати яких необхідні лише для внутрішньої статистики, без виставлення у табелі. Це можна влаштувати, щоб виявити освітні втрати. Зазвичай завдання для ДПА складали вчителі на основі затверджених МОН орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Тож це вже готовий інструмент вимірювання.
Освітні експерти (зокрема, фахівці Українського центру оцінювання якості освіти) зауважують: результати ДПА не можна вважати повністю об’єктивними. Адже школи самі проводять випробування і самі ж зацікавлені у вищих балах в атестатах учнів. Часом інструменти нестандартизовані, тож їх не можна звести у загальну базу даних. Але ці проблеми не такі важливі, коли йдеться про внутрішні потреби школи. Під час таких вимірювань заклади освіти не повинні нікому звітувати про результати чи порівнювати інструменти, а здатні зробити висновки стосовно потреб учнів та прогалин у знаннях та вміннях.
Чи не скасують ДПА?
Інколи батьки та освітяни міркують так. Навіщо ці зайві стреси тим школярам, які не планують отримувати вищу освіту? В училищах та коледжах свої випробування, на абітурієнтів чекає НМТ.
Для того, щоб кожен міг визначитися стосовно цього, варто згадати, коли і як була введена Державна підсумкова атестація.
У перші роки існування незалежної України ще діяла радянська система іспитів, що сформувалась у такому вигляді ще з 70-х років XX ст. Інструкції про екзамени, переведення та випуск учнів загальноосвітніх шкіл України регламентували переводні та випускні шкільні випробування до 2000-го. Іспити в усіх школах відбувалися в один день. Після 9 класу — математика та диктант, після 11 — твір, алгебра та геометрія, а також усно ще 4-6 предметів. Теми творів та номери завдань повідомлялися одночасно по всій країні по радіо і телебаченню. Втім, за годину до того їх отримували у школах. І мали чимало можливостей для недоброчесної поведінки: хабарі, списування відповідей, переписування робіт, підказки, «витягування» або «зрізання» на усних іспитах. Попит на це був, бо високі результати давали чимало пільг при вступі до закладів вищої освіти.
А ще система була каральною: за незадовільні оцінки на іспитах учня гімназії чи ліцею переводили до школи без спеціалізації. Якщо у загальноосвітній школі дитина має «двійки» з трьох предметів, залишали на другий рік. Якщо у початковій школі учень залишався на другий рік і знову не встигав, його примусово переводили до спецшколи. Звісно, за рішенням медико-психолого-педагогічої комісії, але просто в інструкціях було прописано, що таку дитину мають перевести (і визнати вади здоров’я, незалежно від того, чи вони дійсно є).
У 2000 році вперше було прийнято Положення про ДПА. На той момент батьки та школярі сприйняли це як додатковий тягар. Адже атестаційні оцінки впливали на підсумкові у табелях. А загалом іспитів стало більше. Відтепер після 4 та 9 класу письмово складали українську мову та математику. Але після 9 класу також додавалося ще 3 предмети: географія, біологія, іноземна мова чи інший гуманітарний предмет за вибором школи. Їх складали усно, письмово або комплексно. Вирішував заклад освіти. Після 11 класу обов’язковими були українська мова — письмово та історія — перевірка знань у будь-якій формі. І ще 3 предмети за вибором учнів (у спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях можна було складати предмети з варіативної частини).
Що змінило Положення від 2008 року? З цього року ЗНО стало обов’язковим для вступу до закладів вищої освіти, а тестування з української мови — для всіх абітурієнтів. Тож зміна вступної кампанії вплинула на випускні випробування. Після завершення старшої школи тепер українську мову складали у вигляді переказу, а замість історії України обрати профільний предмет (якщо він був у школі). Окрім цього було передбачено на вибір учня один, а не три іспити.
Якісно змінився підхід до атестації сім років тому. Відтоді її метою стала перевірка якості освіти, того, наскільки компетенції учнів відповідають стандартам, тобто чи досягнула школа результату навчання. На підсумкові оцінки атестація більше не впливала, загроз та пільг для учнів не містила.
У Положенні про ДПА від 2015 року йшлося про те, що випробування мають бути письмовими і можуть бути у формі ЗНО. Зокрема, як оцінку за ДПА випускники могли зарахувати результат ЗНО з української мови і літератури (частина з української мови). У 2016 році — з двох предметів: української мови і літератури та математики або історії України (за вибором учня).
Зараз чинним є Положення 2019 року, але з доповненнями від 2022-го. З’явилася змога зараховувати отримані раніше сертифікати міжнародного мовного іспиту з іноземної мови як атестацію з цього предмету. Після 11 класу спочатку планувалося окрім державної мови, складати на вибір математику або історію України та ще один предмет на вибір. Як результати з усіх трьох предметів можна було зараховувати ЗНО. З 2021 року МОН визнало математику обов’язковим предметом для ДПА.
На що очікувати наступною весною?
Є причини вважати, що невдовзі ДПА повернеться. 10 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №9046, який нині готується на друге читання. У самому документі вказана дата — 1 вересня 2023 року, тобто планується, що наприкінці наступного навчального року ДПА будуть складати вже за новими правилами.
У документі є кілька принципових моментів. По-перше, йдеться не про якийсь поточний документ, що має вагу протягом року. Йдеться про внесення змін до одного з основних у освіті законів України — «Про повну загальну середню освіту». Планується закріпити у ньому обов’язковість перевірки за допомогою ДПА результатів навчання за кожен рівень загальної середньої освіти: початкової, базової та повної. Отже, скасувати випробування стане не так просто, як раніше.
По-друге, буде закріплено законодавчо, які саме предмети мають складати учні. Поки що з цим виникла певна плутанина, через яку переважно законопроєкт і відправили на допрацювання. Адже для всіх рівнів освіти передбачено складати українську мову, математику, іноземну мову та історію. Але у початковій школі історію не вивчають. Головне науково-експертне управління ВР України пропонує ввести новації у дію за кілька років, а поки що розробити та ввести освітню програму з історії для 1-4 класів. МОН пропонує розібратися з проблемою простіше: залишити для початкової школи випробування лише з математики та української мови, як було донині. Також, на думку фахівців МОН, варто передбачити можливість складати ще й профільний предмет.
По-третє, закон, якщо його ухвалять, заборонить вважати іноземною мовою, яку можна складати на ДПА, мову держави, визнаної ВР України державою-агресором або державою-окупантом. Тобто наразі — російську.
Що може бути надалі?
Експерти наголошують: дисципліни, які винесені на державну підсумкову атестацію, мають бути важливими для кожного сучасного громадянина. Це своєрідна база, яку має дати школа. А ось ЗНО — вже про самореалізацію, індивідуальні здібності та вибір спеціальності. Саме тому випробування не дублюють одне одного.
Сучасний громадянин України — це не лише про знання державної мови та логіко-математичне мислення. А ще й знання історії України, що допомагає бути свідомим та непохитним у часи ідеологічної війни. Певно, поступ до ЄС, потреби сучасної комунікації, вимоги ринку праці роблять важливим знання іноземної мови.
Що ж до майбутнього ДПА, то найбільш об’єктивним її варіантом зі стандартизованими інструментами є той, що проводиться у формі ЗНО. Експерти вже давно прогнозують, що так само треба перевіряти знання і після 9 класу. Стосовно завершення початкової школи думки різняться. Формат ЗНО може бути занадто стресовим та складним для дітей цього віку. А ось НМТ — інша справа. Робота з комп’ютерним тестом до снаги таким учням. Звісно, такі глобальні новації не варто вводити до завершення війни, вважають експерти.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
