«Тун тун тун саур… бр бр пататім… тріпі тропі тропа тріпа… бонека амбалабу». Подібно до науково-фантастичних історій, де дітей зачаклували чи перетворили інопланетяни, і вони спілкуються незрозумілою для дорослих говіркою, цього року все частіше можна почути подібні дивні розмови від учнів. Що ж таке брейнрот? Чому вони так поглинули дітей? Яке відношення тут має ШІ? Звідки така моторошна назва: в перекладі з англійської — «гниття мозку»? Чи може виникнути пристрасть до інтернет-течії та гри, створеної за її мотивами? Роз’яснює дитячий психолог Юлія Борисова.
Спікер:
Юлія Борисова, дитячий психолог
1
Молодіжна культура… для малечі
Безглузді вирази, якими обмінюються діти, наче посвячені, позбавлені сенсу візуальні образи (акула на трьох кінцівках і в кедах Nike). Відео на цю тему в TikTok, ігрові сесії, де діти верещать і ридають, а потім викладають ролик «Як плаче братик, у якого вкрали брейнрот» — все це бентежить батьків. Або породжує реакцію: не хочу знати про цю абракадабру. Сучасні діти цьому навіть раді, оскільки орієнтуються на однолітків, а не на дорослих. Вони з дитинства спостерігали відео про ровесників-блогерів, гралися з незнайомими дітьми з усього світу в онлайн-ігри, ще не вміючи читати, відправляли голосові повідомлення, щоб порадитися щодо домашки чи прокачки персонажа. Ось основна причина популярності брейнротів: у попередніх поколінь інтерес до ровесників починав домінувати над іншими лише в підлітковому віці. Цьому ж періоду відповідали сленг і підліткова субкультура, які слугують захистом від дорослого світу, паролем для своїх. Те ж саме відбувається з нинішніми дітьми. Оскільки орієнтація на ровесників у покоління Альфа настала дуже рано, потребу в таємній (для дорослих) мові, жартах, культурі вони відчувають майже з першого класу.
2
Абсурд без натяків
У брейнротах є щось дитяче, чарівне, нелогічне. Чи сміялися б тінейджери з мема, в якому немає іронії чи натяків? Навряд чи. А малеча, якій адресовані казки про велетнів і чудовиськ і яка обожнює безглуздя, «читання-реготання», відреагує на дивне поєднання банана й орангутана в одній істоті? Звісно.
Це ті самі діти, які граються з поп-іт і райдужними пружинками. Більшість антистресорів, які так цінують «альфи», учні початкової школи колись би вважали надто простими, «чимось для малюків». Якби в 1990-ті першокласнику подарували «таба-лапку», він би запитав: «А що воно вміє робити? А для чого це?»
Але не варто вважати це проявом інтелектуальної деградації сучасних дітлахів. Адже всі ці прості іграшки та жарти — прагнення захиститися від інформаційного перевантаження. У житті покоління Альфа стільки всього, що чогось навчає, що вони мріють про щось «просто так».
3
Брейнрот — про гордість, а не сором
Так, спочатку «гниття мозку» мало відтінок критики та означало зациклення інтернет-користувача на беззмістовному контенті. Це навіть стало словосполученням 2024 року за визначенням Оксфордського словника. Однак, згодом сенс змінився, принаймні для школярів. Знаєте, як дорослі жартівливо запрошують друзів «отруїтися нікотином» або «вбити конячку», тобто покурити (з нагадуванням про те, що крапля нікотину вбиває коня)? Так само «гниття мозку» для дітей — не самокритика, а назва певної звички, не надто корисної, але приємної, яку, ймовірно, співрозмовник такого ж віку поділяє.
4
Дитина плюс дитина плюс ШІ
Символічно, що фундамент для цієї ранньо-підліткової культури створив штучний інтелект. У січні 2025 року один з користувачів дав ШІ завдання створити гібрид крокодила та військового літака. Зображення він поєднав із текстом, який спочатку складався з абракадабри та нецензурних фраз. Існує версія, що перші гібриди містили сатиричні, політичні та антирелігійні тексти. Але ідею швидко підхопили діти, які хотіли лише позмагатися в абсурдності. Тому й текст втратив будь-які меседжі: він частково складався з італійських слів, «бо так гарно», частково — з набору звуків, що нагадує італійську мову. Звідси ще одна назва брейнротів — італійські меми.
Маємо унікальний випадок, коли творчість машини впливає на реальність. Адже, оскільки брейнроти в тренді, популярним стало те, що нав’язав ШІ. І з цими зображеннями роблять одяг, сумки, чашки, іграшки з такими образами. Маркетологи вивчають, як ще застосувати цей тренд. А англомовні журналісти постійно намагаються розібратися в цьому феномені та надати поради батькам.
5
Не така вже й нісенітниця
Наслідок кіберпанку — фантазії про те, як імплантувати собі гаджет. Такі боді-модифікації сучасні діти сприймають не як вигадку, а як реальну перспективу, яка буде в їхньому майбутньому. Тому брейнроти стали пародією на ці поліпшення, адже основний принцип — поєднання тварини чи людини з технікою, посудом або продуктом. Олюднені, з іменами та часто в людському одязі верблюд-холодильник, пінгвін-кондиціонер, миша-дрон або філіжанка кави з тілом балерини — віддзеркалення дійсності покоління Альфа, коли буквально все просякнуте технологіями.
А ще, за всієї абсурдності, у кожного персонажа є закріплений за ним характер, тож дивні створіння також можуть бути певними типажами з життя. У різних відео про вигадане життя персонажів вони не змінюються, а регулярно відтворюються. Балерина Капучино — «сніжинка», блондинка в біді, у якої психіка від будь-якого стресу може «дати тріщину». З’явившись, цей образ зібрав понад 55 млн переглядів у TikTok. Еспресона Сіньйора (варіації з іншим напоєм) — ніби зі старовинних детективів: підступна, кмітлива та відважна брюнетка, спокусниця, часом заздрісна. Тунг Тунг Тунг Саур — такий собі агресивний чолов’яга, поєднання всіх мачо-стереотипів, сильний і консервативний — на будь-яке непорозуміння реагує бейсбольною битою, бо він і є гібридом бити та людини. А чи тринога акула Тралалеро Тралала з крутим взуттям і надзвичайною спритністю не нагадує когось, хто прагне йти в ногу з часом?
Про персонажів знімають історії, як з мексиканських серіалів, або відео, що нагадують соціальні мережеві вихваляння: відпочинок на морі, народження дитини, придбання будинку, свята… Деякі відео за одну ніч ставали вірусними, досягаючи десятків мільйонів переглядів.
6
Гра, яка викликала ажіотаж
За 9 місяців безглузді мемчики могли б вже забутися. Але трапилося дещо, що дало «друге дихання» брейнротам, — гра «Вкради брейнрот» (Steal a brainrot). Її розробив і представив у травні бразильський користувач SpyderSammy на платформі Roblox. Гру купила студія Do Big Studios, пояснюють обізнані. Гра не лише перемогла в категорії «Найкращий креативний напрямок» на Roblox Innovation Awards 2025 року, а й стала однією з найпопулярніших ігор на Roblox усіх часів із середньою кількістю одночасних користувачів — один мільйон. У серпні максимальна кількість людей, які грали в неї одночасно, сягала аж 20 мільйонів! Цей рекорд не побила жодна інша гра.
Звідки така популярність? Гра нагадує поєднання «ловів покемонів» і «Монополії». Учасники мають за ігрові гроші вибирати та купувати брейнротів, які генерують прибуток щохвилини. Їхнє завдання — знайти найрідкісніших і тих, які приносять великі гроші, вибудовувати стратегії, розраховувати прибуток. У грі чимало «азів підприємництва»: наприклад, потрібно вибирати якість або кількість, є можливість обміняти накопичене на кращі стартові умови, тобто наче «відкрити нову точку» й розподілити вклади. Експерти стверджують, що гра корисна, задовольняє потреби тінейджерів, бо в них мозок налаштований на новизну та ризик.
Гра вже сама породила меми та метафоричні вислови. Про тих, хто копіює зовнішній вигляд приятеля, повторює його дії в житті чи копіює тренди в соцмережах, кажуть «Ти вкрав мій брейнрот». Також обігрується бажання помсти через дрібниці. Хлопець чи навіть сивий чоловік відмовляє комусь взяти на роботу, позичити грошей, врятувати, бо… «колись ти вкрав мій брейнрот».
Але з грою не все так добре. Є три суттєві моменти, через які батьки звертають увагу на цю гру та навіть панікують, а експерти вивчають її вплив на мозок дитини.
7
Чому діти божеволіють
Щиро кажучи, батьки не завжди знають, у які саме комп’ютерні ігри граються діти. Але якщо син чи донька грають у «Вкради брейнрот», ви це почуєте! Діти кричать, сміються, підстрибують, плачуть чи щось шепочуть під час гри. Вони можуть раптово вибухнути агресією, нічого не чути й не бачити навколо, навіть якщо ви кликали їх вже сто разів. Після гри чимало дітей ніяк не можуть заспокоїтися, виглядають збудженими та постійно повертаються до обговорення гри. Навіть якщо їх не хочуть слухати інші. Найбільше це нагадує футбольних фанатів під час дуже відповідальної гри.
Що ж відбувається? Дітей підсаджують на емоції — змагальність і азарт у грі поставлені на максимум, задано дуже швидкий темп. Те, що одночасно грають тисячі людей, потребує постійної уваги. Ніхто не зізнається, чи це хитрий маркетинговий хід, чи спроба пристосуватися до стилю підлітків, але всі оголошення у грі — у швидкому темпі та з голосними вигуками є імітацією шалених пристрастей. Уявіть собі, власники гри навіть імітують сварки в прямому ефірі, змагання між собою і тими, хто з ними. «Вкради брейнрот» використовує всі можливі способи нагнітання емоцій. Вони навіть визнають це — і стверджують, що молоді цікаво саме так. Але хоча формально це гра для тінейджерів, насправді понад 40% користувачів Roblox молодші 12 років. В учнів початкової школи гра викликає настільки сильні реакції, що вони втрачають контроль. Для них це надмірне стресове навантаження.
8
«Доведи дитину до сліз»
Ні, це не назва шоу чи книга з антипорадами — це жахливий челендж у TikTok. Завдання — змусити щиро плакати молодшого братика чи сестричку за допомогою гри в брейнротів, зафільмувати це та викласти — на втіху іншим. Така жорстока, неемпатична розвага виникла після того, як перше таке відео набрало 6 мільйонів лайків. Утім, там головне було іншим: старша сестра скаржилася, що нечесні гравці довели її братика, втішала його та обіцяла помститися за його сльози. Це забулося. А ось дитячі сльози як спосіб підняти собі рейтинг підлітки запам’ятали. На роликах маленьким гравцям — від 4 років. А підтекстом від старших дітей іде: «Ось я вже загартований. Я не плачу й не кричу, як ця малеча».
Соцмережі сприяють розкручуванню гри. Адже інші ігри зазвичай згадують у відео з їх проходженням. А тут ще й обговорення стратегій, показ власних колекцій і безглуздий і жорстокий челендж — контенту хоч греблю гати.
9
Приборкати «Чорних лебедів»?
Але чим гра нагадує футбол чи перегони? Чому юні геймери, що вже чимало бачили, ридають? Відповідь — у назві: «Вкради…». Зазвичай в іграх на зразок «Монополії» зусилля та правильні міркування винагороджуються. А тут у будь-який момент вашу колекцію… вкрадуть. Кожен має законне право красти. Новачкам навіть радять так чинити, щоб швидше набрати базовий капітал. Хоча це небезпечно: власник колекції може помститися — і це вкоротить ігрове здоров’я. Та хай хтось грає лише чесно, хай стає винятковим злодієм, це не захищає від того, що можна втратити все. Що краща колекція, то більше охочих пограбувати. Знов-таки розробники кажуть, що це аналог спортивної скаутської гри «Захопи прапор», тому не варто шукати аморальність у закликах грабувати. Але така несподіванка в багатьох дітей викликає шок.
Частина експертів переконані, що ця гра — актуальна, адже основна проблема сучасності: непевний світ, що швидко змінюється. Гра вчить адаптуватися, миттєво реагувати, прогнозувати чужі вчинки та вибудовувати запасні плани. «Чорні лебеді» (так в економіці називають великі непередбачувані події, що значно впливають на майбутнє) тут — законна частина гри. Тож, можливо, діти потребують такої гри в сучасному світі, де все може змінити теракт, нова війна, екологічна катастрофа чи технологічна новація?
Але навіщо ж усі ті шалені емоції виробникам гри? Усе просто: що їх більше, то швидшим і міцнішим є звикання. Отже, навіть у підлітків може виникнути залежність від цієї гри. Як стверджують експерти, таке звикання до азартних моментів у майбутньому може перетворитися на справжню ігроманію. За даними Американської академії педіатрії, система винагород, втрат і нескінченні можливості гри ускладнюють для дітей вихід із гри, що може непомітно для них поглинати екранний час.
10
Високий ризик залежності
Червоні прапорці, які свідчать, що залежність у дітей вже є:
- зацикленість: пропускають заради гри уроки, не сплять уночі;
- емоційна залежність: перепади настрою після гри, роздратування, нудьга, яку ніщо не втамовує, якщо немає змоги пограти;
- дитина віддає перевагу перед будь-якими подарунками ігровим покупкам, донатам.
11
Навмисно розвивають у юних гравців FOMO
Ризик залежності ще більший через те, що в грі запрограмована тривога, як не пропустити щось важливе (вчені називають її FOMO, тобто скорочення від англійського «fear of missing out», що українською означає «страх втрачених можливостей»). Мало того, що гра постійно підкидає сюрпризи, розробники ще й проводять спеціальні події, івенти, стріми, на яких можна отримати ексклюзивних персонажів. Діти намагаються не пропустити жодної дати. Для європейських дітей заходи, які планують на протилежній півкулі Землі, зазвичай припадають на пізній вечір чи ніч. Але підлітки потайки від батьків встають на ці івенти. Така депривація сну робить дітей вразливими до будь-яких навіювань.
FOMO — діагноз, який почали ставити лише в останні роки. Адже цей страх підживлюється спілкуванням у соцмережах і онлайн-іграх. Реальне життя не дає такої ілюзії щасливого шансу, який можна втратити. Є чимало досліджень щодо того, що цей нібито звичний страх, якщо стає хронічним, завдає шкоди психічному здоров’ю. Такі підлітки частіше зловживають алкоголем і більш схильні до депресії.
12
Ризик втрати реальних грошей
Найкращі елементи колекцій, інструменти, що дають значні можливості, коштують вже реальних грошей. Причому це не впадає у вічі, тому до останнього дитина вважає, що досягне всього лише в грі. І коли вона «майже на вершині», бажання заплатити стає значно гострішим, ніж якщо гроші вимагають із самого початку. Діти, які давно грають у «Вкради брейнрот», починають вимагати в батьків гроші, витрачають кишенькові, а то й крадуть із домашнього бюджету або навіть в інших людей (зафіксовано не один випадок).
А ще гра страждає від спільної для платформи Roblox проблеми: приваблює шахраїв, які використовують автоматизовані скрипти для збору грошей і крадіжки. Незнайомі дорослі під час гри заводять розмови з дітьми, випитують у них приватну інформацію. Також є ризик натрапити на педофілів. Нещодавно компанія оголосила, що розширить інструменти оцінки віку, щоб допомогти обмежити контакти між дорослими та неповнолітніми, якщо вони не знають одне одного в реальному житті. Але це лише плани. Наразі рецепт від залежності універсальний: обмежувати час гри й обов’язково пропонувати цікаві альтернативи офлайн.
Отже, якщо дитина захоплюється брейнротами, це може бути як невинний спосіб зняти стрес, так і важка ігрова залежність. Батькам і вчителям варто відверто поговорити з дитиною й дізнатися, що саме її захоплює та для чого їй це.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
