Чи відзначаєте ви День хліба? У деяких державах World Bread Day святкують 16 жовтня. Але чи потрібне нам офіційне свято, щоб міркувати про хліб?! Адже хліб так міцно вплетений в українську історію і культуру, що він сам приносить торжество щодня. Якраз про могутність українського хліба розповідає нова книга головної редакторки Освіторія.Медіа «Хліб, який дарує свято». У статті Катерина Кисельова підготувала поетапний план заняття про хліб та ділиться особистими звичаями сімейного випікання.
Я замислювала цю книгу як розповідь про хліб: хліб мені бачиться живим і таким, що промовляє до нас свою оповідь, свій шлях, свою значущість у житті українців протягом тисячоліть. З дитинства пам’ятаю, як моя бабуся, батькова мама, ставилася до хліба як до чогось священного: вона пережила Голодомор, тому на все життя мала звичку збирати кожну крихту в долоню, не залишати жодного маленького шматочка. Моя інша бабуся, по маминій лінії, хліб не лише поважала, а й відзначала: будь-який невеселий день вона перетворювала на торжество просто однією фразою: «Агов, спечімо коржиків!» І вже за мить рум’яні круглі коржики, посипані цукром, диміли на столі — це мій найсвітліший спогад дитинства. Мабуть, від бабусі маю звичай «випікати в печалі»: кожного разу, коли мені сумно або треба перемкнути мозок, беруся готувати щось апетитне. Тому книгу про хліб я писала з думками про моїх бабусь і про те, що для кожної української родини хліб має свою глибоку історію: історію пам’яті, життя і сили. А щоб зробити книгу зрозумілою дітям, у ній є дуже особливий герой — хлібний пташок-жайворонок, у якого тисячі питань про хліб: як хліб росте? Скільки йому років? Чи дійсно хліб перетворюється на золото? Перегортайте сторінки за жайворонком, виконуйте вправи на робочих листах і разом зробіть це заняття справжнім святом хліба!
__________________
Книга Каті Сіль «Хліб, який дарує свято» була видана державним коштом внаслідок творчого змагання від Українського інституту книги. Книгу можна відшукати в бібліотеках вашого міста.
Хлібні балачки
Розпочніть урок «хлібними балачками» — легкою бесідою про хліб у нашому житті. Запропонуйте дітям витягти свої ланчбокси: там точно будуть канапки. Нехай учні розкажуть один одному, який у кого бутерброд із собою. Попросіть школярів розповісти, який хліб вони полюбляють їсти, які хлібобулочні вироби знають. Якщо можете, проведіть логічний зв’язок із заняттям з іноземної мови: можливо, учні знають, як зветься хліб іншими мовами? Можна навіть підготувати картки із малюнками різних хлібів (від багета і круасана до лаваша і піти) та прапорами різних держав: тоді учні зможуть з’єднати хлібний виріб та його батьківщину. Мета цих балачок — щоб учні збагнули, скільки видів хліба є у світі, і що кожна країна має свої хлібні традиції.
То який він, український хліб?
Тепер час дізнатися, чим відрізняється український хліб. Попросіть школярів уважно розглянути обкладинку книги «Хліб, який дарує свято» і її форзаци (перший і останній розворот книги). На основі цих спостережень попросіть учнів назвати якомога більше прикметників, які описують український хліб.
Перш ніж почнете читати книгу з учнями, зверніть їхню увагу на перелік використаних джерел на сторінці 54: чи зможуть школярі пояснити, чому для цієї книги потрібен цей список літератури?
Це невеличка, але дуже важлива вправа, адже перед читанням будь-якої книги дитина має розуміти її жанр. «Хліб, який дарує свято» — це нонфікшн книга, тобто в ній не буде придуманої історії, чарівних елементів чи казкових персонажів. Нонфікшн книги ґрунтуються на фактах і пояснюють якесь явище, спираючись на наукових даних. Для книги про хліб авторка радилася з етнографами Музею Івана Гончара, читала наукові роботи та архівні матеріали, а також спиралася на власну родинну історію. Тому учні повинні зрозуміти, що будь-які факти з нонфікшн книги можна перевірити, у них можна засумніватися і звернутися до наукових робіт, щоб знайти підтвердження або спростування сумнівам.
А як же хлібний жайворонок у книзі, який розмовляє? — спитаєте ви. Дійсно, деякі нонфікшн книги мають вигаданих героїв, і автор вводить їх в оповідь чи малюнки для зручності подання. Хлібний жайворонок справді оживає на сторінках цієї книги, і його завдання — провести читача виданням та розпитати автора про всі подробиці хлібних фактів.
Читання вголос
Ось тепер, коли учні вже цілком поринули у хлібну тему і мають чіткі очікування щодо жанру книги, можна перейти безпосередньо до читання. Спершу виразно і не кваплячись прочитайте школярам вголос сторінки 2–3, а тоді одразу запропонуйте гру-читання на розворотах 38–39 та 40–41. Тут учні дізнаються, скільки назв має український хліб, якої форми і до якої події його печуть, і зможуть поєднати назви хлібів та малюнки.
Після цього учні в групах або парах можуть виконати завдання на аркуші і записати всі-всі назви хліба, які вони щойно дізналися з книги, і ті, які знали. Тут можна навіть влаштувати хлібний батл і позмагатися, хто напише більше найменувань та назв українського хліба!
Завантажити аркуш
Робота в групах
Якщо подивитесь уважно, то побачите, що книгу про хліб можна читати нелінійно: тобто, не обов’язково починати з першої сторінки і поступово дочитувати до останньої, адже кожен розділ і розворот самодостатні. Проте, звичайно, в оповіді є своя логіка, і вона розгортається двома траєкторіями.
Щоб опрацювати ці дві змістові лінії, об’єднайте школярів у дві групи і запропонуйте кожній дослідити саме свою часову лінію. Для цього учням доведеться обрати ті частини книги, що відповідають темі їхньої групи, прочитати ці сторінки і виконати завдання на аркушах.
Завантажити аркуш
Завантажити аркуш
Після роботи в групах учні презентують свої стрічки часу, щоб побачити циклічність процесів вирощування пшениці та річне коло календарно-обрядових звичаїв.
Чим для нас є хліб сьогодні?
У книзі є особливі розвороти про те, куди мандрує український хліб і якою ціною дається кожен врожай пшениці у роки війни. Є окремий розворот з найменуваннями та малюнками всього начиння, яке українці здавна використовували для замішування тіста та випікання хліба. На сторінці 36 є перелік найдавніших хлібних правил, проте, можливо, після прочитання книги учні захочуть додати до них свої? Найцінніше буде, якщо учні вийдуть після уроку з усвідомленням, наскільки давніми та багатими є українські традиції хліба, і почуттям вдячності до тих, хто сьогодні вирощує і випікає хліб.
А для домашнього завдання запропонуйте учням справжнє етнографічне дослідження: хай розпитають у батьків та бабусь і дідусів, які хлібні традиції є в їхній родині? Можливо, батьки згадають свій весільний коровай? А бабуся поділиться давнім родинним рецептом святкового пирога? Наголосіть, що інтерв’ю людей — одне з джерел інформації для дослідника, і записувати його слід за певними правилами:
- отримати дозвіл людини на опитування;
- записати пряму мову людини точно і дослівно, не перекручувати слова того, в кого беруть інтерв’ю;
- презентуючи результати опитування, слід обов’язково вказати ім’я та інші факти про людину, наводити її слова точно, використовуючи дослівні цитати.
І наостанок, чому б усім класом не познайомитися зі шкільним кухарем, який щоранку випікає свіжі запашні булочки! Учні зможуть подякувати конкретній людині за хліб, а кухар поділиться своїм секретним складником шкільних пухких смаколиків.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
