Як впоратися з новими викликами часу? Що вчителям варто врахувати у своїй роботі з нового навчального року? Ми переклали поради фахівців з Гарвардської вищої школи з питань освіти.
У більшості країн вже планують наступний навчальний рік, і через пандемію готуються до дистанційного або змішаного навчання. Для багатьох вчителів віртуальний клас — нібито новий рубіж, який вони мають взяти, але процес гальмують традиційні навчальні програми, які слід переробити на новий лад, та необхідність опановувати нові технології.
Втім, за словами фахівчині з питань освіти Гарвардської вищої школи освіти Ронди Бонді, найкращі вчителі дистанційного навчання — не ті, кому легко вдається опанувати програму чи додаток. Успіх забезпечують ті самі якості, які завжди були потрібні вчителю: прийняття рішення, як саме спілкуватися з учнями, які використовувати комунікаційні стратегії, як підбирати індивідуально матеріали та організовувати навчання.
Про те, як налагодити індивідуальне дистанційне навчання, Ронда Бонді разом з співавтором Акане Зушо, розповіли у книзі «Практичні поради з диференційованого навчання». Йдеться про те, аби зробити складні речі майже автоматичними.
Технології лише тоді працюють на вчителя, якщо допомагають розкрити зміст предмету, створити кращу форму подачі, дають дитині інформацію про її саму та культурний розвиток. Вчитель має реагувати на ширший спектр учнівського досвіду. Ізольовані технологічні навички, не узгоджені та інтегровані в базу для прийняття рішень учителем, часто не використовуються ефективно під час викладання.
Як створити віртуальний простір для учнів
Хоча принципи, що керують використанням технологій, залишилися однаковими, змінилися два основні фактори, що впливають на прийняття рішень: простір у класі та час навчання.
У тому, аби навчатися у реальному кабінеті з партами, є плюс: відчуття спільного простору, єдності, зв’язку між учнями. Вже саме місце, де діти навчаються, діє на них певним чином, тож педагог може через нього (через дизайн класу, оформлення, поділ на зони тощо) впливати на учнів. Інша річ — коли кожен учень знаходиться у своїй дитячій кімнаті вдома.
Мінус кабінетної системи в тому, що вона може обмежувати ефективність навчання. Вчителі занадто покладаються на те, щоб учні прийшли до класу, перебували у ньому та слухали. Тож забувають мотивувати та зацікавлювати учнів. Але якщо дитина за партою у хмарах витає, навчання не відбудеться.
Тепер, коли під час занять немає єдиних на всіх чотирьох стін, викладачам потрібно приймати обдумані рішення про те, як учні відчуватимуть свою приналежність до спільноти класу у віртуальному просторі, відчувати і незалежність, і належність, і місце серед інших. Добре прищеплювати відчуття єдності, одночасного перебування у віртуальному просторі.
Подумайте, як:
- Вибудовувати стосунки з учнями та зміцнювати зв’язки з ними;
- Залишити час для спілкування учнів не на навчальні теми з педагогами та однолітками;
- Запропонуйте школярам продемонструвати щось з того, що оточує їх під час уроку;
- Надавайте час висловитися кожному на уроці;
- Введіть віртуальні аналоги дошок пошани та інших способів відзначити роботу учнів.
Прийняття нових рішень про час навчання
Шкільний графік може бути величезним обмеженням, оскільки усі учні, незалежно від їхніх особливостей та потреб, мають 45 хвилин на урок. Однією з найбільших переваг онлайн-навчання є те, що воно надає вчителям та студентам гнучкі проміжки часу. Однак це означає, що учні повинні вміти самостійно керувати власним часом навчання. Але зараз діти можуть набагато самостійнішими.
Заохочуйте самостійність та взаємодію:
- Налагодьте різні способи навчання. Краще подивитись відео, щоб дати учням фонові знання, перш ніж вони почнуть читати? Або вони прагнуть спочатку прочитати, а потім переглянути відео?
- Надайте різноманітні матеріали, які дозволяють студентам робити вибір, який відповідає їхнім інтересам
- Давайте дітям елементи тайм-менеджменту. Розклади та графіки учнів можуть використовуватися у віртуальному просторі. Попросіть дітей задуматися над тим, що потрібно саме їм як учням, а не над тим, чим можуть цікавитися їхні ровесники.
- Попросіть учнів про відгуки щодо часу навчання, адже школярі можуть надати чудові пропозиції, коли і як довго їм краще навчатися.
Рекомендації для вчителів:
Вчителі теж мають звикнути до гнучких занять. У проміжках можна виділити час для аналізу листування з учнями, письмових звернень під час Zoom-конференцій. Така можливість обдумати власний зворотній зв’язок допоможе зробити його більш ефективним, здатним вплинути на динаміку класу.
Як бути гнучкими
Експертка переконана, що головна проблема вчителів — не відсутність цікавих ідей, а страхи. Вони бояться втратити час, залученість учнів, необхідності діставати чи робити дидактичні матеріали для уроків, критики керівництва щодо відходів від навчальної програми. Тому вони намагаються не ризикувати, а деякі учні не отримують користі від уроку.
Та під час пандемії про частину страхів вже можна забути: скажімо, не потрібний роздатковий матеріал, менше жорстко розмічений час.
«У вас ніколи не буде ідеального середовища, щоб навчати кожного учня, — каже авторка. Отже, ви ніколи не можете сказати, що я буду чекати завтра. Ви навчаєте сьогодні, сподіваючись зробити краще завтра».
Рекомендації для вчителів:
- Залишайте час на уроках для того, щоб почути зворотний зв’язок від учнів, адже спираючись на це, можна внести ефективні зміни;
- Передбачте проблеми, перш ніж вони трапляться. Складайте плани на випадок надзвичайних ситуацій, коли такі проблеми, як тимчасова відсутність інтернету чи інші технічні перепони, заважатимуть учням дистанційно навчатися;
- Пам’ятайте, що є лише три важелі, які ви можете використовувати для налаштування індивідуального підходу:
1. Структура: яке завдання краще давати під час спільного уроку, яке — для роботи за проєктом, яке потребує індивідуальної консультації.
2. Ресурси: Чи потребують учні інформаційної допомоги та з яких саме джерел?
3. Пропоновані варіанти: можна дати дітям обирати тему уроку, онлайн-матеріали — обирати один з варіантів, які перевірили вчителі.
Источник: www.osvitoria.media
