Домой Статті Що найбільше болить українським вчителям та що їх підтримує

Що найбільше болить українським вчителям та що їх підтримує

66
0

Що є головною опорою та підтримкою для українських вчителів? Які труднощі в щоденній праці їх найбільше виснажують? Менеджерка «Освіторії» Ксенія Калініченко провела опитування серед 3360 шкільних вчителів, щоб краще зрозуміти їхні болі та потреби. Ми обрали для вас найцікавіші факти про українське вчительство.

43 %

Катастрофа з матеріально-технічим забезпеченням

Більша половина українських вчителів не відчувають себе повноцінними «жителями 21 сторіччя» з його різномаїттям технічних благ і говорять про це найактивніше. Пункт про недостатнє матеріально-технічне забезпечення випереджає навіть традиційну «точку вічного болю» — рівень заробітної плати.

Нашим педагогам бракує інтерактивних дошок, комп’ютерних та інформаційних технологій. Дуже часто — підключення до інтернету, принтерів, проєкторів.

«З мультимедійним забезпеченням — катастрофа. Проєктор і ноутбук з доступом до інтернету в кожному класі — мрія».

«Дидактичні матеріали є в Інтернеті, а роздрукувати їх або вивести на екран ми не можемо…»

Мріють і про «кімнату психологічного розвантаження, де можна просто посидіти в тиші 5 хвилин». Або про зони відпочинку. Про персональні кабінети для кожного педагога, «щоб вчитель не бігав всією школою цілісінький день». Доволі часто вказують, що велику частину зарплати доводиться витрачати на роздруківки матеріалів для уроків.

«Хотілося б припинити друкувати матеріали за власний кошт на власному обладнанні»

Кажуть, що не вистачає й елементарного: комфортного рівня опалення шкільних приміщень, канцелярії, нової дошки.

«Все, що нам потрібно — тепла школа»

«Бракує місця в школі. Інколи ми проводимо уроки в коридорах»

Часто респонденти кажуть про брак «достойних умов праці» та про вбогість освітнього середовища в цілому.

«Учительської як такої в школі навіть нема. Мені потрібне хоча б місце, де я можу перевіряти зошити».

Також педагогам не вистачає якісних методичних розробок, «з яких можна було б швидко створити власний ефективний урок».

16 %

Недотатній рівень зарплати

Серед проблем українського вчительства заробітна плата опинилась на другому місці. У відкритих відповідях педагоги вказують суми, які вважають гідними для оплати праці: від 15 000 гривень.

«Мрію подорожувати у відпустці, але зарплата цього не дозволяє»

«Мені не вистачає правильного і вчасного нарахування заробітної плати»

«Зарплата не відповідає витраченим ресурсам»

«Грошей»

«Достойної зарплати»

Вчительки часто вказують, що «виживають» завдяки зарплатам своїх чоловіків, але:

«Хочу забезпечувати сама своє життя. Зараз це не виходить»

14 %

Незадовільні відносини з учнями та батьками

Часто вчителі згадують про «відсутність мотивації учнів навчатись», «незацікавлені та недопитливі учні», «відсутність підтримки від батьків».

«Сучасні батьки «важкі». Не всі, але бувають такі випадки, що волосся дибки. Особливо прикро, коли вони вимагають багато, а самі не займаються вихованням дітей».

«Хочеться двостороннього партнерства з батьками. Багато з них вважають, що тільки школа і вчитель зобов’язані їм, а про свою відповідальні забувають».

«Хочеться партнерських відносин з батьками»

Нерідко зустрічаються відповіді про погану дисципліну в класі. Скаржаться й на неповагу деяких батьків до вчителів. Згадують, що батьки часто не можуть дати кошти на екскурсії:

«У батьків учнів немає достатньо коштів, щоб організувати екскурсію, тому я з ними займаюсь лише пішохідним туризмом на території свого та сусідніх сіл, а хотілось би повезти учнів у Львів, Вінницю, Чернігів. Як складно розповідати про море дітям, якщо вони там ніколи не були…».

А від своїх учнів вчителі чекають більше поваги та хочуть, щоб ті активніше з ними співпрацювали.

«Все частіше в учнів проскакує: «А чого ви тут? Для чого ви нам це розказуєте? Ось ви вчились, а яка у вас зарплата…»

13 %

Час, якого завжди мало

Дехто з педагогів пише, що немає часу на відпочинок та відновлення, хтось мріє мати більше часу на підготовку цікавих уроків та самоосвіту, хтось — елементарну паузу на 5 хвилин між уроками.

«Я легко захоплююся цікавими ідеями та проектами. Їх так багато! Де взяти час на все?»

«Мені потрібен час на самоосвіту. Але «викроїти» його не вдається».

«Через брак часу відчуваю перевантаження, розриваючись між сім’єю і роботою»

«Хочеться додаткових кілька годин у добі»

«Бракує часу, а через це — енергії та сил»

12%

«Натягнуті» відносини з колегами та адміністрацією

Часто йде мова про відсутність підтримки та розуміння і відкриті міжперсональні конфлікти.

«Мені конче потрібні розуміння і підтримка від адміністрації. Зокрема від директора. Інколи здається, що він навіть не знає, в якому кабінеті я працюю».

6 %

Велика кількість паперової роботи

«Паперова звітність забирає креатив та відволікає від основного призначення»

«Коли вчителям дадуть свободу від паперової залежності? Журнали інструктажів, паперові інструкції — це пережитки минулого, але їх досі вимагають»

6 %

Брак методичної підтримки

Особливо часто її потребують викладачі НУШ. Є запит на методичний супровід конкретних підручників.

5 %

Нормативне регулювання, чіткі обов’язки, юридична підтримка

Що конкретно входить в обов’язки вчителя? Чи є нормативні документи про навчальну програму? Нерозуміння того, як інтерпретувати закони.

3 %

Надто велика кількість дітей у класі

2 %

«Мене все влаштовує»

Деякі вчителі згадували також про бажання відчути «підтримку від держави» та «повагу від суспільства». Є згадки й про омріяний «спокій», а серед найвеселіших відповідей — «Щоб до школи не заходили продавці різних товарів» та «Некомфортна робота сприяє духовному розвитку».

Відповіді українських вчителів свідчать, що вони оптимісти, які вірять у краще, а ще потребують уваги та любові. А девізом українського вчительства можна вважати фразу «Хто, не як не я».

43 %

Учні, любов до дітей

Любов дітей, їх зацікавленість у знаннях, їх результати. Тут же — відповіді про підтримку випускників і зустрічі випускників. Найчастіше пишуть про любов до спілкування з дітьми, і бажання виростити їх людяними. А ще вона тісно перегукується з «любов’ю до професії»

«Коли дитини наповнюється натхненням и ставить собі сама вектор на розвиток. І я в захваті, коли хоч трошки до цього причетна»

«Усмішки дітей, любов до них, бажання відкривати для них кожного дня щось нове, цікаве, корисне»

«Надихають іскорки в очах учнів»

«Учнівські досягнення та їх зацікавленість діяльностями на уроці»

«Зацікавлені та допитливі оченята дітей»

«Діти, особливо щасливі»

«Інтерес учнів, їх дивування, Спільна праця, яка приносить результат»

«Просто обожнюю, коли діти розуміють матеріал уроку і показують гарний результат»

«Вдячні відгуки учнів та батьків про мої уроки»

«Коли випускники повертаються до школи»

25 %

Сім’я

Надихає моя сім‘я та віра в майбутнє!

15 %

Колеги й адміністрація

11 %

Любов до освіти

Вчителі з гордістю кажуть про любов до школи та предмету і що свою роботу вважають важливою. Про важливість професії згадується майже так само часто, як і про любов.

10 %

Внутрішні сили й особисті якості

Вчителі розповідають про своє призначення та вибір професії, впевненість: «роблю добру справу». Є згадки про валідол, почуття гумору. Згадуються й досвід, кава, Бог, громадський обов’язок, постійний адреналін, оптимізм, альтруїзм, досвід, слава, фрази «хто як не я?», «стара закалка», відповідальність, заспокійливі, повага до вчителя, позитив. Дуже часто зустрічається «Бажання бути потрібним».

5 %

Батьки учнів

Українським педагогам вкрай важлива їхня повага, підтримка і визнання роботи вчителя.

5 %

Віра, надія

Відповідей про віру і надію виявилося так багато, що вони стали окремою категорією.

4 %

Навчання та саморозвиток

Семінари, конкурси, впровадження НУШ.

4 %

Умови праці

Зарплата, довга відпустка, близькість до дому та пенсія.

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here