Штучний інтелект і школа: інтерв'ю з Олександром Трегубом

Зображення було згенероване Fotor AI Image Generator

Що таке штучний інтелект? Як він уже змінює навчання та освіту? Чи здатен він замінити вчителя та, чи є його відповіді плагіатом? Про усе це ми поговорили з Олександром Трегубом, CEO та співзасновником Projector Institute, викладачем та дизайнером. Він переконаний: штучного інтелекту не варто боятись. Його треба використати, щоб навчання стало більше захопливим.

Що таке штучний інтелект?

Багато людей думає, що це інтелект як у людини, тільки штучно створений. Це не так. ШІ — це програмне забезпечення, яке здатне самонавчатися. Воно обробляє інформацію, робить дуже багато спроб у будь-якій справі, починаючи від шахів, закінчуючи створення зображень. Далі аналізує, що в нього вийшло добре, а що — погано, і відповідно до цього, змінює свій алгоритм. Ось це і є її самонавчання: адаптувати свій алгоритм на основі результатів попередніх дій.

Ця технологія — не нова: її зачатки з’явилися в 1960-х, останні 20 років дуже активно розвивається. А ось цього року ШІ яскраво і очевидно вийшов у масовий ринок у вигляді чату GPT або Midjourney (програми для створення зображень).

Скріншот галереї зображень створених в Midjourney

Чому люди сприймають ШІ як ворога?

Протистоянню «люди проти машин» десь дві з половиною тисячі років. Коли з’явились катапульти — певно, усі злякалися, що машини переможуть людство. Наша цивілізація розвивається через технологічні інновації, які впливають на суспільство. І остання така велика революція, яку вивчають навіть у школах — «Велика промислова революція». Тоді з’явився паровий двигун, дозволив відмовитись від ручної тяги та коней, і завдяки цьому у нас у всіх є дешеві джинси і стільці вдома. Звісно усі ці досягнення забрали роботу у чималої кількості людей. Згадайте історію луддитів: це були перші стихійні повстання людей проти машин — вони ламали станки, казали, що машини — від диявола, бо вони знецінюють людську працю. Ми сьогодні опинились на черговому такому повороті технологічних змін. І багато з нас зайняли роль тих самих луддитів, які активно обговорюють, як заборонити штучний інтелект. Для сучасних луддитів маю погані новини: технологію, час якої прийшов, не вдасться запхати у скриню і зачинити на замок. Отже, ШІ вже є, і він буде дуже впливати на суспільство, він буде революціонувати економіку, те як ми вчимось, те як ми креативимо, як виконуємо щоденні рутинні задачі. Тож позиція заборон нічого не дасть.

Для чого Projector створив AI Lab і що це таке?

AI Lab — це інтелектуальний центр, який збирає ентузіастів та експертів цієї справи, популяризує технології, робить власні розробки і намагається допомогти людям переосмислити те, як ми навчаємось і що нам потрібно, щоб бути успішними у світі, де штучний інтелект уже поміж нас. Якщо простішими словами, то це події-дискусії з експертами різних індустрій, це дослідження про використання ШІ в повсякденному житті, а також три курси, які ми стартуємо вже влітку.

Ми створили AI Lab, для того, щоб рефлексувати: що відбувається з нами на рівні бізнесу, творчості, на рівні філософії та етики. Ми також прагнемо зняти страх людей перед цією технологією, бо до людського інтелекту нейромережам ще далеко. А от чи перетвориться ШІ на справжній інтелект — це відкрите філософське питання.

Олександр Трегуб, CEO та співзасновник Projector Institute, викладач та дизайнер

Презентація ребрендингу Проджектора – зі школи в інститут (2021)

Чому ШІ на часі навіть під час війни?

Давайте думати: в якій ситуації змінюватися легше: коли все добре і стабільно, чи коли все летить шкереберть? Моя відповідь — у кризовій ситуації змінюватись значно легше. Не іти за змінами сьогодні — це єдиний гарантований шлях поразки для України. Ми не можемо дозволити собі не реформуватись. Попри всі жахи, будь-яка велика війна завжди приносить нові соціальні зміни, нові технології, нові можливості. Україна зараз є тим середовищем, де дуже легко можуть з’являтись інновації для всього світу. Нам зараз треба вирішити: чи ми хочемо відбудовувати старе, чи створювати нове і інноваційне. Я переконаний: просто відбудувати зруйновані школи — це найгірше, що ми можемо зробити. Адже зараз маємо історичний шанс змінитися докорінно: бути не лише споживачами інновацій та технологій, а їхніми творцями.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Завдання школи — не заборонити ТіkТоk, а бути цікавішим місцем, ніж соцмережі

Безкоштовне навчання у суперсучасній школі: як потрапити на Стипендіальну програму Новопечерки

Як учителям та викладачам слід сприймати штучний інтелект?

Спершу треба визначити, хто такий учитель? Це просто людина, яка переказує підручник, чи наставник? Якщо вчитель — це наставник, то він має прокладати для дитини шлях вперед до її розвитку і бути для неї актуальним провідником. Мої діти уже активно пишуть твори в чаті GPT, запитують у нього про все на світі, шукають фейки, знаходять неправильні відповіді — для них це уже майже органічна технологія. Викладач, для якого це не є органічна технологія, не зможе бути наставником для цієї дитини. Він буде змушений виконувати навчальні плани, замість того, щоби направляти дітей вперед. І для того, щоб викладач використав штучний інтелект у своїй навчальній практиці, йому необхідна лише одна риса — це цікавість. Тому що це неймовірно цікаво бути очевидцями і співтворцями такої кількості революцій, яка випала на наше життя. І тут у вчителя є два варіанти.

Я переконаний: просто відбудувати зруйновані школи — це найгірше, що ми можемо зробити. Адже зараз маємо історичний шанс змінитися докорінно: бути не лише споживачами інновацій та технологій, а їхніми творцями.

Перший: я цього боюсь або ігнорую, продовжу читати уроки так, як читав все життя. Це все менше нагадує моїм дітям те, що їм буде потрібно протягом їхнього життя, а значить вони все більше втрачають увагу, концентрацію і відволікаються. А я дивуюсь і страждаю, чому діти байдужі до навчання. Другий варіант: Ого, як цікаво, давайте я в цьому розберусь, давайте ми разом із дітьми будемо в цьому розвиватись! Давайте діти мені будуть розповідати, як вони користуються чатом GPT і ми з ними почнемо писати твори за допомогою штучного інтелекту. Раніше, щоб створити комікс, потрібні були професійні навички. А сьогодні ви можете створити повноцінний комікс за один урок: він буде крутий, красивий, надрукований, і це магія, яку ви можете зробити прямо в класі. GPT допоможе згенерувати сценарій, розробити героя. ШІ не зробить за вас творчу роботу, він просто пришвидшить вас там, де ви б витратили багато часу на аналіз та обробку інформації. Midjourney згенерує графіку і в кінці уроку ви разом із учнями матимете крутий комікс професійної якості!

Як ШІ змінює навчання і освіту?

Штучний інтелект — це шанс для вчителя перетворити уроки на невеликі пригоди. Але для цього доведеться відмовитись від зубрінь і намагатись перейти на проєктний підхід, у якому буде більше творчості, і в якому діти нарешті будуть вчитися не надавати правильні відповіді, а ставити правильні питання. Сократ учив нас давним-давно: ставте правильні питання: «Чому так?», «А якщо я так зроблю, то що буде?», «А чи ти впевнений?» Дивовижно, але GPT повертає нас до мистецтва правильного запитування. Бо він може зробити дуже халтурну роботу, а можна створити шедевр, усе залежить від того, хто і що запитує. ШІ не заміняє людину, він заміняє лише ту частину роботи людей, в якій власне людини немає. Технології зараз будуть виконувати всі автоматизовані задачі. Отже, у людей буде значно більше часу для креативності, емпатії, натхнення, проєктів і створення ідей. Тому вважаю, що штучний інтелект не спричинить деградації навчання, за умови, що ми не будемо намагатись запхати старі підходи в нову реальність. Головне, щоб у школи повернулась цікавість. Від грецької skole — це дозвілля. Школи ніколи не планувались, як завод з виробництва однакових, стандартизованих громадян. Школа має бути драйвовим місцем, і технології і саме життя нас до цього підштовхує.

Виставка ілюстрацій в Українському домі

Чи етично використовувати ШІ для власної творчості?

Безперечно сьогодні з’являється нова етика і нове авторське право, і ми в АІ-лабораторії приділяємо цьому велику увагу. Поясню на прикладі. Раніше все було більш-менш легко: є людина, яка навчається на досвіді інших людей. Наприклад, я — художник, я дивлюсь купу робіт інших художників, вони впливають на мою творчість, потім я сів намалював щось і це буде плагіатом, якщо воно повністю або частково повторює чиюсь роботу. Якщо я намалював картину в стилі іншого митця — це не є плагіатом, стиль не охороняється законом. З появою штучного інтелекту з’являються три претенденти на авторство роботи: це людина, яка написала запит програмі, це програма, яка видала результат, і це автори, на роботах яких програма навчалась. До речі, Україна достатньо швидко відреагувала на ці виклики, і ми маємо закон, який регулює творчість, створену в програмах штучного інтелекту. Уявіть, що ви фотограф, який виставив сцену, знайшов модель, у нього є ідея, композиція, світло, костюми. Потім він запросив свого асистента, який натиснув кнопку фотоапарата. Хто з них буде автором? Технічно кнопку натиснув другий, але ж ми розуміємо, що автором є перший. Зі штучним інтелектом схожа логіка: програма — це щось, що натискає кнопку, а автором вважається та людина, яка написала запит.

ШІ не заміняє людину, він заміняє лише ту частину роботи людей, в якій власне людини немає.

Мої студенти працюють у програмах, які генерують зображення, тому можу сказати: зробити класну картинку за допомогою ШІ не так вже просто. У вас має бути дуже класна ідея, дуже широкий кругозір, ви маєте знати як це описати. Третя категорія, це люди, які найбільше страждають від штучного інтелекту — це автори, на роботах яких програма навчається. Сьогодні їхні права дуже мало захищені, є багато судових позовів. Але маємо розуміти: плагіат — це щось, що один в один повторює чиюсь роботу. ШІ ніколи не буде повторювати один в один чиюсь роботу, а створює щось нове на основі вашого запиту. Що буде далі? Далі будуть супер реалістичні, супер якісні зображення, будь-які стилізації. І я впевнений, етап технічної відмальовки людиною будь-чого за кілька років просто зникне.

Сертифікати студентів IT PM (офлайн зустріч)

Музейний день (студенти онлайн курсу Композиція Саші Трегуба)

Студентка курсу з дизайну презентує свою айдентику для Музею Києва (втілена)

Як українській освіті розвиватися разом із технологіями?

Технології здатні покращити усі процеси, в тому числі і в освіті. Але перед тим необхідно дати свободу викладачам і закладам для того, щоб вони самостійно формували навчальні програми, самостійно формували уроки. І при цьому відчували, що вони добре працюють, не тоді, коли виконали якісь плани, а коли зробили крутий урок, де дітям було цікаво. Друге, ми маємо зняти бар’єри для того, щоб в систему освіти приходили люди, які не є частиною цієї системи. Я впевнений, що якщо викладати в школах та університетах зможуть просто яскраві особистості, які не обов’язково закінчували 5-ти річну педагогічну освіту, це може дати дуже великий приплив талантів у систему. За умови, що у них буде свобода і гідна оплата праці.

ТАКОЖ ЦІКАВО: