«Моя дитина швидше винайде ракету та полетить на ній у космос, ніж сяде робити домашнє завдання», — каже мама хлопчика з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. Знайома ситуація? То як виявити СДУГ та ефективніше навчати дітей з ним?
Що таке синдром дефіциту уваги з гіперактивністю?
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) — це один з найчастіше діагностованих психічних розладів серед дітей. Діти зі СДУГ можуть бути гіперактивними, непосидами та не вміти контролювати свої імпульси. З іншого боку, у них можуть виникати проблеми при концентрації уваги. В будь-якому разі такі прояви заважають навчанню, побутовому життю та спілкуванню з однолітками.
Вченим точно не зрозуміло, що викликає синдром дефіциту уваги з гіперактивністю. Дослідники схиляються до того, що у появи СДУГ є генетичні причини, проте які саме та як їх уникнути досі нікому не відомо. Точно відомо таке: СДУГ не викликається користуванням гаджетами, поганим вихованням або їжею, в якій багато цукру.
Як зрозуміти, що у дитини синдром дефіциту уваги з гіперактивністю?
Усім дітям часом важко концентрувати увагу, слухати та виконувати вказівки, сидіти на місці або чекати своєї черги. Дітям з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю це буває ще в рази складніше та такі ситуації трапляються з ними набагато частіше.
СДУГ включає в себе дефіцит уваги, гіперактивність та імпульсивність. Діти із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю можуть мати один, два або всі три названі прояви одночасно.
Дефіцит уваги
Діти з дефіцитом уваги легко відволікаються, їм важко концентрувати свою увагу, зосередитись і продовжувати виконувати завдання. Вони можуть не уважно слухати вказівки, пропускати важливі деталі та не закінчувати почате. Такі діти можуть бути замріяними та повністю заглибленими у свої власні думки. Вони можуть здаватися забудькуватими, бо часто гублять свої речі.
Гіперактивність
Діти, що є гіперактивними можуть здаватися неслухняними та неспокійними. Вони часто нудьгують та можуть мати проблеми з посидючістю або зберіганням тиші. Діти з гіперактивністю можуть поспішати і робити необережні помилки. Вони можуть вставати, стрибати або бігати, коли для цього не час, а тому відволікати інших, хоч і без такого умислу.
Імпульсивність
Діти, що мають імпульсивність, діють швидше, ніж думають про свої дії. Вони часто перебивають під час розмови, можуть штовхатися або вихоплювати щось у інших, бо їм важко чекати. У дитини можуть виникати емоційні реакції, які здаються занадто інтенсивними та недоречними для ситуації, в якій вона перебуває.
Якщо виникла підозра, що у дитини є синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, то перш за все варто потрапити на прийом до лікаря, оскільки лише спеціаліст може точно встановити діагноз. Лікар проведе загальне обстеження, включно з перевіркою зору та слуху. Якщо за результатами обстеження з фізичним станом дитини все в порядку, то лікар направить вас до дитячого психолога або психіатра.
Щоби діагностувати синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, спеціалісти запитають про загальне здоров’я та поведінку та дитини. Лише після діагностики психолог або психіатр дає поради щодо того, як впоратись із проявами СДУГ, а в деяких випадках — виписує медичні препарати.
Як проявляється СДУГ у школярів та що робити для успішного навчання дітей з ним
Олена Западнюк, психолог, Центр здоров’я та розвитку «Коло сім’ї»Поведінка дитини зі СДУГ у школі
Іноді батьки помічають ознаки СДУГ, ще коли дитина маленька, проте можуть ігнорувати їх. Для маленьких дітей природно відволікатися та бути нетерплячими — ці речі не завжди означають, що у дитини СДУГ. Якщо ж ознаки СДУГ проявляються часто та заважають дитині навчатися, гратися або спілкуватися з іншими, то на це точно необхідно звернути увагу в якомога молодшому віці.
Ігнорувати прояви синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у школі стає майже неможливо, оскільки вони прямо пов’язані з навчальним процесом. Цей процес зобов’язує дитину до певного рівня відповідальності: тримати свою парту в порядку або відповідати лише у свою чергу. Все це дуже важко для дитини зі СДУГ.
Наведу приклади тієї поведінки, на яку звертають увагу вчителі та яка може бути проявами СДУГ у школяра:
- Більша потреба в русі, неможливість просидіти весь урок на стільці;
- Неможливість концентруватися на тому, що для дитини не цікаво: вдома вона може складати конструктор годинами, проте в школі увага майже відсутня через рутинні завдання;
- Дитина не дослуховує або не дочитує завдання від початку до кінця, тому весь час робить помилки, хоча часто і має високі інтелектуальні здібності;
- Дитині важко відтерміновувати задоволення, оскільки результат потрібен одразу, а тому їй важко вчитись, наприклад, каліграфії або математиці, бо це робота на довгу перспективу;
- Дитина живе «тут і тепер», а якщо під час уроку «тут і тепер» не цікаво, то вона організовує собі альтернативне заняття: може підвестися та кудись піти або почати спілкуватися з однокласником на іншому кінці класу
Як вчителю правильно працювати з дитиною зі СДУГ?
Усім вчителям в першу чергу необхідно знати, що згідно з найскромнішою статистикою дітей зі СДУГ близько 5 %, а деякі дослідники говорять і про 8–10 %. Іншими словами, майже кожен вчитель має у своєму класі одну або дві дитини зі СДУГ. У традиційному навчальному плані (до НУШ) цей момент не був врахований і для вчителів присутність надмірно активної дитини, яка може порушувати дисципліну ставала неприємним сюрпризом, з яким вони не можуть впоратися.
Всі діти різні, а тому неможливо знайти двох абсолютно ідентичних дітей зі СДУГ. Комбінація дефіциту уваги, гіперактивності та імпульсивності може вкрай різнитися, тому перш ніж підлаштовувати навчальний процес під дитину зі СДУГ за нею варто спостерігати принаймні протягом тижня.
Щоби створити відповідні умови для навчання дитині з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, вчителю необхідно робити щонайменше такі речі:
Цей список не є вичерпним, проте на нього можна опиратися на перших етапах взаємодії з учнем зі СДУГ, а згодом додавати чи прибирати певні пункти. Дитину з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, як і кожного учня в класі, потрібно прийняти та зрозуміти, а на основі цього створювати відповідну атмосферу та навчальний план для неї.
Источник: www.osvitoria.media
