Інтегрований курс української та зарубіжної літератури

Інтегрувати чи не інтегрувати — це питання викликає бурхливі дискусії серед освітян. Особливо якщо йдеться про курс української та зарубіжної літератури. Одні вчителі підтримують цю ідею, інші — категорично заперечують. Які переваги й труднощі має об’єднання предметів? Про це поговоримо з учителями-практиками, які вже розробляють інтегрований курс або застосовують у своїй роботі елементи такого підходу.

Вчителі Новопечерської школи третій рік поспіль впроваджують інтегрований курс української мови та двох літератур (literacy) у середній школі (5–7 класи). Педагоги самостійно підбирають художні тексти для читання й розробляють навчальні матеріали, тому можуть поділитися своїм досвідом та висновками: які переваги має такий підхід, з якими викликами доводиться стикатися.

Віктор Гречук, учитель української мови та літератур Новопечерської школи, викладач інтегрованого курсу literacy

Вивчення деяких текстів за жанрами чи тематикою частково збігаються на початку й наприкінці року. Доцільно такі тексти об’єднати й вивчати на прикладі двох літератур паралельно. Можна відстежити ознаки того чи іншого жанру на прикладі і зарубіжного, і вітчизняного твору. Якщо такий інтегрований курс ввести в державній школі (у Новопечерській школі це 6 годин на тиждень) у старших класах, то за держстандартом залишиться та сама кількість годин із кожного предмету.

Звісно, курс має і переваги, і виклики.

Переваги

Можливість обирати найкращі зразки.

Вивчення граматичного матеріалу на основі прочитаних текстів, що забезпечує глибше занурення у світ художнього твору.

Зазвичай дітям цікавіше обговорювати прочитані твори, ніж пояснювати, чому поставили кому чи написали ту чи іншу літеру. Але були й ситуації, коли учень, що не читав твір, зацікавився текстом, прочитавши його на занятті. Він не лише щоуроку обговорював, готував ілюстрації, брав участь у проєктній роботі, а й з легкістю виконував граматичні завдання.

Умовний поділ на літературу (на цих уроках читаємо) та мову (тут пишемо та вчимо граматику) уже давно віджив себе. Власне, і все у світі не існує ізольовано, а навпаки — взаємодіє. Ідеальним прикладом тут є творчість Миколи Гоголя, з якої зараз знайомляться окремо на уроках української і зарубіжної літератур. Паралельно вивчаючи диканський та петербурзький цикли творчості, учні мають змогу самостійно дати відповідь на питання: «Чому твори Гоголя вивчаються і в українській, і в зарубіжній літературі, якщо він писав російською?»

Виклики:

Багато часу витрачається на підготовку, бо вчителі інтегрованих курсів є першопрохідцями.

Твори мають бути цікавими дітям. Теми та проблеми повинні бути близькими та зрозумілими, адже учням доведеться працювати з текстом більше: не тільки аналізувати твір, а ще й вивчати його лексику, пунктуацію та інші граматичні аспекти.

Відсутність універсального (єдиного) підручника та інших методичних матеріалів. Усе доводиться збирати докупи з різних джерел: підручники, інтерактивні завдання на різних платформах, статті, теми яких частково або повністю збігаються з темами художніх творів.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Словник НУШ: Інтегроване навчання

Як влаштоване інтегроване навчання в Польщі

Ольга Питюр, учителька української мови та літератури Новопечерської школи, викладачка інтегрованого курсу literacy

На мою думку, інтеграція забезпечує системний підхід. Інтегрований курс дає розуміння учням, що українська мова і література входять до світового літературного простору, а не існують осібно.

Мова набуває більш практичного використання, коли саме на текстах української чи зарубіжної літератури ми вивчаємо мовні явища. Наприклад, досліджуючи художній текст, звертаємо увагу не лише на тропи, а й граматичні форми слів, визначаючи їх частиномовну належність, граматичні ознаки, синтаксичну роль, аналізуємо лексику, добираємо власні приклади для ілюстрації мовних явищ, які помітили. Так ми глибше занурюємося у структуру тексту, його зміст, а не лише обмежуємося визначенням теми та ідеї.

Щороку з’являються нові книги для дітей як українських, так і зарубіжних авторів. Їх проблематика дуже актуальна, а мова сучасна, жива, вона часто містить слова і фрази, які вже сьогодні в активному вжитку школярів. То ж чому не скористатися цим і не мотивувати до вивчення мови засобами сучасної літератури?

Наприклад, для інтеграції на основі спільного образу та проблеми героїзму розгляньмо такі твори: народна билина про Іллю Муромця та Соловія (курс зарубіжної літератури) та роман Володимира Рутківського «Сторожова застава» (курс української літератури).

Ці два тексти об’єднує спільний персонаж — Ілля Муромець — билинний герой та герой-версія Володимира Рутківського. У билині ми з учнями простежили шлях-становлення персонажа відповідно до жанрових особливостей твору, визначили риси художнього образу. У тексті роману Володимира Рутківського героїчний образ Іллі Муромця подається в широкому історичному контексті. Художній образ стає другорядним, але не менш цікавим. Шлях героя, який дослідили на прикладі Іллі Муромця в билині, тепер актуалізуємо в новому контексті. Крім цього, шлях героя також простежуємо на прикладі одного з головних персонажів «Сторожової застави» Вітька Бубненка. Так глибше досліджуємо поняття героїзму, який проявляється не лише у величезній силі, а й у кмітливості та відповідальності. Під час читання роману учні зверталися до билинного ідеалізованого героїчного образу богатиря та порівнювали його із «неідеалізованим» відповідним образом у романі: тут Ілля Муромець міг знищити одночасно декілька десятків половців, але боявся гострого слова діда Овсія.

Поняття «шлях героя» було актуалізовано за допомогою уроку TED ED Метью Вінклера «Що формує героя?», в основі якого лежать ідеї Джозефа Кемпбелла. Так, цей шлях спостерігаємо не лише у творах зарубіжної, а й української літератури, адже герої мають тисячу облич, і хоч належать до різних літератур, але в них усе ж більше спільного, ніж відмінного.

Олеся Браташ, учителька української мови та літератури Добротвірського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Для мене інтеграція — це об’єднання в одному синтезованому курсі (темі, розділі, програмі) елементів споріднених навчальних предметів як відновлення цілісного. Таким чином, один навчальний предмет може слугувати інструментом для розв’язання завдань, які стоять перед іншим навчальним предметом. Це заощаджує час — ми усуваємо повтори та паралелізм при вивченні різних предметів.

Наприклад, теоретико-літературні поняття, жанри, мистецькі напрямки не доведеться вивчати двічі на уроках української і зарубіжної літератур. Інтегрований підхід у викладанні може допомогти учням зіставити літературні явища в різних національних літературах, побачити творчі зв’язки між письменниками різних народів, порівняти твори різних літератур одного жанру.

До прикладу, наскільки тісними є тематично-змістові зв’язки між історичною повістю Івана Франка «Захар Беркут» та історичним романом В.Скотта «Айвенго». Обидва твори вивчаються в 7-му класі. А скільки спільного: одне століття (ХІХ) об’єднує життєвий і творчий шляхи авторів; обидва твори на історичну тему, події, описані у творах, відбуваються приблизно в той самий час (ХІІ і ХІІІ ст.). У творах зображені історичні події: у повісті «Захар Беркут» — битва на Калці, облога монголо-татар, у романі «Айвенго» — битва при Гастингсі, штурм замку Торкілстон. Історичні персонажі також присутні у обох текстах: у Франка — Данило Романович (Галицький), Батий, у Скотта — Річард Левине Серце, принц Джон. Повість і роман поєднані темою національно-визвольної боротьби, тож схожа і проблематика: захист рідної землі, моральні цінності, вибір, єдність народу як запорука перемоги; кохання, вірність, зрада і самопожертва.

Якщо матеріал подаватиме один учитель системно, послідовно, взаємопов’язано, то в учнів сформується уявлення про єдиний світовий літературний процес, невіддільною, унікальною частиною якого є українська література. Як і будь-яка національна література, українське письменство органічно творилось як складова європейської та світової літератури і має розглядатися нарівні з іншими літературами.

Підсумки

Отже, інтегрований курс української та зарубіжної літератур разом із українською мовою дає можливість дитині ширше дивитися на світ, сприймати культурний і мистецький контекст через мову та літературу.
Вчителі й учні економлять час, уникаючи повторного вивчення тих самих теоретичних понять, історичних періодів, мистецьких напрямів тощо, переходячи одразу до практичного їх пізнання на прикладі текстів української та зарубіжної літератур.
Можливість «побути в тексті» більш тривалий час через вивчення в ньому граматичного матеріалу дозволяє зануритися в кожний окремий художній світ.
Інтеграція дає більшу свободу вибору вчителя при підготовці з урахуванням особливостей кожного класу.

ТАКОЖ ЦІКАВО: